АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 1900-1914 PP

Читайте также:
  1. Боротьба польських, литовських, угорських та ординських феодалів на українські землі у 14 ст.
  2. Види земельної ренти. Ціна землі.
  3. Випишіть східнослов'янські землі, що увійшли до Київської Русі за часів правління князя Володимира Святославовича, зазначте роки правління князя.
  4. Випишіть українські землі, що напередодні 1941 р. були приєднані до складу УРСР, зазначте, коли і внаслідок яких подій це сталося.
  5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (КІНЕЦЬ XVIII - ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.)
  6. Земельна рента та її форми. Рівень земельної ренти. Ціна землі, її фактори
  7. Земельна рента як дохід з землі. Теорії ренти
  8. Мир в 1900-1914 гг.
  9. Мир индустриальной цивилизации 1900-1914 гг.
  10. МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ТА її НАСЛІДКИ
  11. На Землі

На початку XX ст. всі західноукраїнські землі продовжували перебувати у складі Австро-Угорської імперії. Тут мешкало по­над 4,6 млн. українців. Східна Галичина, де проживало українсь­ке населення, як і раніше, в адміністративному відношенні була об'єднана із Західною (польською) Галичиною в Королівство Галіції і Лодомерії. Увесь цей край поділявся на 50 повітів. Окремою адміністративною територією була Буковина, до якої входило 10 повітів. Закарпатські землі складалися з 4 україн­ських комітетів.

Економіка на цих землях розвивалась уповільненими тем-
1 пами, мала колоніальний характер, що виявлялося

І в її структурі та динаміці. Одним із найрельєфні-

ших проявів цього процесу був вивіз сировини з західноук­раїнських земель до метрополії на переробку. Сировина стано­вила понад 90 % всього експорту із західноукраїнських земель в інші країни. Природні багатства краю експлуатувалися нера­ціонально, по-хижацькому. На зламі XIX—XX ст. щорічне ви­рубування лісу в Карпатах перевищили 6 млн м3, що призвело до різкого скорочення площі лісів і порушення екологічної рів­новаги.

Переважна більшість західноукраїнських підприємств була дрібною і маломеханізованою. У 1902 р. 94 % промислових під­приємств Галичини налічували до 5 робітників, тут діяло лише 5,5 % парових двигунів, що функціонували в імперії.

Про колоніальний характер Галичини свідчить її галузева структура, яка характеризувалася перевагою харчових підпри­ємств (34,3 %), лісозаготівлі та оброблення лісу (20 %). Під­приємства машинобудування, ремонту, металообробки скла­дали лише 10 %.

З традиційних галузей успішно розвивався видобуток солі. У 1906 р. на частку Галичини припадало 64 % вартості загаль­нодержавного виробництва солі.

Проте західноукраїнські землі не обійшли й нові тенденції розвитку. Як і у світовій економіці в цілому, тут з'являються монополії, в основному іноземні. У 1912 р. в Галичині діяло ЗО монополістичних об'єднань, сумарний акціонерний капітал яких досягав 115 млн крон. Англо-австро-німецький концерн контролював 75 % видобутку та переробки нафти в Галичині, у Закарпатті австрійському капіталові належало 45 % акцій великих угорських банків. Західноукраїнський регіон перетво­рився на ринок збуту товарів, вироблених розвинутішими про-


Модуль 2. Нова історія України

числовими державами, потреби краю задовольнялися переваж­но імпортними фабричними промисловими товарами.

Західноукраїнські землі залишалися відсталими аграрни­ми провінціями Австро-Угорщини. У сільському господарстві було зайнято близько 90 % населення. Зберігалося велике по­міщицьке та церковне землеволодіння. Поміщикам належало понад 40 % усіх земель. Серед поміщиків переважали іноземні: поляки в Галичині, румуни — у Буковині, угорці — у Закарпатті. У Закарпатті, наприклад, граф Шенборн мав більше 100 тис. га, тобто близько 20 % усієї території. Основна маса селян страж­дала від малоземелля. У Галичині 53,3 % селянських госпо­дарств були безкінні, 43 % мали до 2 га на двір. Заможних селян було 5 %, але вони володіли землею, яка за кількістю перевищу­вала вдвічі ту, яка належала 600 тис. бідняцьких господарств. 614 тис. селянських господарств не забезпечували прожитку своїм власникам. Такі незаможні селяни орендували землю в інших селян чи поміщиків, йшли працювати на заводи, ходи­ли на заробітки до Бессарабії, Південної України.

На селі збереглися напівкріпосницькі порядки. На Поділлі селяни навіть за гриби, зібрані в лісі, відпрацьовували поміщи­ку два дні, стільки ж за кожен сніп скошеної трави.

Становище українського селянства погіршувалося зловжи­ваннями влади, соціальною дискримінацією. Чиновники за­вищували якість селянської землі, що призводило до того, що селяни в Галичині платили втричі більше поземельних подат­ків, ніж поміщики. Прямі податки селяни сплачували за землю, хату, худобу, за проїзд через мости. Постійно зростали непрямі податки (на нафту, цукор, тютюн, пиво). Становище українсь­ких селян у Галичині погіршувалось ще й тому, що поміщиками переважно були поляки, які обіймали майже всі адміністратив­ні посади, у тому числі контролювали й суд. Уся адміністратив­на влада в Галичині, як і в Буковині, зосереджувалася в руках намісника. Роль органів місцевого самоврядування виконували Галицькій і Буковинський сейми. Виконавчим органом Гали­цького сейму був крайовий комітет, у який входили маршалок (голова сейму) і 6 членів, яких обирали сейм з числа його депу­татів строком на 6 років.

На початку XX ст. в Західній Україні розгорнулася боротьба

за реформу виборчої системи, що була складо-

вою частиною національно-визвольного руху. УРезультаті досить гострої боротьби (наприклад, лише у січні 1906 р. в Галичині відбулося близько 300 мітингів і зборів, У яких узяли участь майже 500 тис. осіб), імператор Австро-Угорщини видав указ про запровадження нового виборчого за-



Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ


кону. Однак суттєвих змін це не принесло, оскільки, як і раніше, закон забезпечував переваги для контро-угорської і польської буржуазії. Зберігалась недемократична система куріальних ви­борів до місцевих органів влади. Лише у 1914 р. сейм схвалив новий виборчий закон, за яким українським партіям надавалось 27,2 % місць, українцям дозволялося обіймати посади службов­ців урядових установ у повітах Галичини й Буковини. Проте систему виборів до місцевих органів влади так і не було зміне­но, і українці знаходилися в нерівних умовах з іншими націо­нальними групами.

На початку XX ст. у Галичині визначилися три напрямки політичної думки:

1) москвофільський, який поволі спадав;

2) австрійський ультралоялізм, тобто орієнтація на Австро-Угорщину й вірність династії Габсбургів;

3) самостійницький, державницький, за створення Українсь­кої незалежної держави.

Значну роль у суспільно-політичному житті Галичини в той час починає відігравати митрополит Галицький (греко-католи-цька церква) Андрій граф Шептицький (1900-1944 pp.).

Складовою частиною національно-визвольного руху ук­раїнців на західноукраїнських землях була боротьба за націо­нальну освіту, зокрема за український університет. Ця бороть­ба проходила в умовах жорстокого протистояння з польськи­ми шовіністами, яке доходило до збройних сутичок. У 1902 р. було засновано організацію «Січ», що ставила своїм завданням фізичне виховання української молоді. Ще раніше (1894 р.) у Східній Галичині існували аналогічні товариства під назвою «Соколи».

Більшість української громадськості в Галичині в цей час займала проавстрійську — антиросійську позицію. Це пояс­нюється тим, що політика Російського уряду була активно во­рожою українцям, як у самій Росії, так і за її межами.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)