Опришки

Найбільше прославився ватажок опришків Олекса Довбуш (1700-1745), який очолював цей рух у 1738-1745 pp. На відмі­ну від гайдамаків, опришки діяли невеликими загонами, напа­даючи на маєтки, роздавали панське добро селянам, убивали тих, хто особливо жорстоко знущався з народу. Олексу Довбу-ша було підступно вбито в 1745 p., але рух опришків тривав.

Селянські заворушення на Лівобережній Україні посилили­ся після указу імператриці Катерини II в 1783 р. про закріпачення селян на цій території. Найбіль­шим з них було повстання в с. Турбаях на Полтав

Щині. На початку XVIII ст. мешканці цього села були вільними козаками, але потім їх виписали з цього стану. У 1776 р. село перейшло у володіння поміщиків Базилевських, які посилили визискування селян. Турбаївці подали позов у Сенат, який, проте, визнав козаками лише 76 сімей (з 2000 жителів). На знак Протесту селяни відмовилися виконувати панщину і створили ^своє самоврядування за козацьким зразком, обравши отамана, ^СУДДЮ та писаря. У червні 1789 р. турбаївці, очолювані братами Рогачками й С. Помазаном, взяли село під повний контроль, обеззброїли військову команду, убили Базилевських і захопили Добро. Деякий час місцева влада намагалася врегулювати від­носини з турбаївцями без застосування сили, але, зіткнувшись

Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

з їх непокорою, ввела в село війська, які розправилися з повстан­цями. Активних учасників після тілесних покарань заслали в Сибір, інших переселили у південні райони України. Село, яке потім виникло на цьому місці, стало називатися Скорботним.

Повстання в Турбаях було локальним, але типовим проявом антифеодального руху.

Поиск по сайту: