АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

УКРАЇНА Й УТВОРЕННЯ СРСР

Читайте также:
  1. В Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова
  2. ВИДОУТВОРЕННЯ
  3. Відповіді до теми № 4 «Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій»
  4. Вплив держави на ціноутворення.
  5. Вплив компонентів рецептури на процес тістоутворення
  6. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”)
  7. Етапи процесу правоутворення
  8. І СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС. УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
  9. Методи ціноутворення на інноваційну продукцію
  10. Механізм правоутворення та його відмінність від категорій правотворчість, законодавчий процес, законотворчий процес
  11. ПЕРШІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї ТА КРИМУ
  12. Порядок ціноутворення, що використовується в ремонтно-будівельному господарстві

Відповідно до Конституції 1919 р. Україна вважалася неза лежною державою. Проте суверенітет республі­ки був дуже обмеженим. Роль центру відігравала Російська Федерація, яка контролювала Україну за допомогою трьох централізовано-наскрізних сил: комуністичної партії, складовою частиною якої була КП(б)У; Червоної армії і каральними органами — НК (надзвичайними комісіями для боротьбі з контрреволюцією). Тому фактично радянські республіки (у тому числі Україна) Утворювали разом з Російською Федерацією єдину державу. Цьому сприяли також єдині економічні зв'язки, які складалися століттями, тотожна однопартійна політична структура на чолі з компартією.

Ще в 1919 р. московський центр радянської держави ор-ганізував утворення «воєнно-політичного союзу» радянських


227


Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

республік, об'єднавши основні сфери їх діяльності (оборону, економіку, транспорт, фінанси, зв'язок). Оскільки ці галузі уп­равлялися з центру, республіки фактично являлись автоном­ними територіями унітарної держави з обмеженими правами самоуправління.

28 грудня 1920 р. РСФРР і УСРР підписали поговір про воєн­ний і господарський союз. У преамбулі документа вказувалося, що обидві республіки визнають «незалежність і суверенність кожної зі сторін», а також усвідомлюють необхідність згурту­вати свої сили з метою оборони та в інтересах господарського виробництва. З факту колишньої приналежності України до Російської імперії для УСРР не випливає жодних зобов'язань. Проте зміст договору перебував у невідповідності з преамбу­лою. Оголошувалося об'єднаними сім наркоматів (див. вище). Об'єднані наркомати входили до складу Раднаркому РСФСР і мали в уряді УСРР своїх уповноважених. Надання державним органам РСФРР загальнофедеративних функцій управління ставило Росію в привілейоване становище порівняно з Украї­ною, давало можливість центральним органам ігнорувати рі­шення й інтереси УСРР та суттєво послаблювало суверенітет останньої.

Протягом 1921-1922 pp. ВУЦВК і Раднарком України по­ширили на територію республіки чинність багатьох непередба­чених договором законодавчих органів державного управлін­ня: земельних і продовольчих, внутрішньої торгівлі, охорони здоров'я, освіти, комунального господарства, що означало поси­лення інтеграційних процесів і суттєве обмеження суверенітету України.



Договірні відносини радянських республік були доповнені укладенням на початку 1922 р. дипломатичного союзу. Відповід­но всі вони уповноважили делегацію РСФРР представляти їх інтереси на Генуезькій конференції. Цей крок був вимушеним у зв'язку з позицією західних держав, що об'єктивно посилюва­ло позиції Росії, водночас обмежувало можливості України.

Український уряд хоч і мав певну самостійність (укладав міжнародні договори, здійснював зовнішню торгівлю), проте не міг розпоряджатися власним бюджетом і здійснювати гро­шову емісію, тому втратив можливість самостійно вирішувати фінансові питання. Московські відомства намагалися керува­ти великими підприємствами України безпосередньо, завдяки фінансовим важелям. Це загострювало відносини між центром і республікою. За словами голови Раднаркому України X. Ра-ковського, у 1922 р. кожна десята постанова політбюро ЦК КП(б)У стосувалася суперечок і незгод між українськими та


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)