Модуль 3. Новітня історія України. льору. Сині й жовті кольори містилися й у гербах українсь­ких земель, міст і старшинських родів

льору. Сині й жовті кольори містилися й у гербах українсь­ких земель, міст і старшинських родів. З XVIII ст. ці кольо­ри присутні на полкових прапорах Київського, Лубенського, Полтавського, Чернігівського, Ізюмського козацьких полків. Вони ж використовувалися при зображенні багатьох гербів українських гетьманів та козацької старшини (гетьманів До­рошенка, Брюховецького, Розумовського, кошового отамана Калнишевського, полковників Нечаїв, Богунів). Традиція поєднання жовтого і блакитного кольорів поширюється й на герби тогочасних міст України: Києва, Лубен, Миргорода, Прилук, Чернігова, Ніжина та інші. Але найбільшого поши­рення ці кольори набувають на західноукраїнських землях. Прапори, на яких домінувало поєднання жовто-блакитних фарб, було піднято над міськими ратушами в містах Самборі, Станіславові, Коломиї, Стрию, Сяноку. Блакитні жупани й жовті свити носили учасники гайдамацького руху у XVIII ст. У 1848 р. у Львові на ратуші вперше було піднято жовто-бла­китний прапор у вигляді двох горизонтальних смуг, тобто при­близно як тепер. Ця ідея, започаткована Головною Руською Радою, була підхоплена спортивно-просвітницькими органі­заціями, які почали діяти на Галичині наприкінці XIX ст. (у першу чергу «Соколами»). Після з'їзду «Соколів» та «Січей» у 1911 р. починається широке використання жовто-блакит­ного прапора на різних масових заходах, зокрема під час від­значення 50-річчя з дня смерті Т. Г. Шевченка (1911 p.), 100-річчя з дня його народження (1914 р.) тощо. З 1914 р. Січові стрільці під такими ж прапорами воювали на полях Першої світової війни. Жовто-блакитні прапори масово з'являються на маніфестаціях українців після перемоги Лютневої рево­люції 1917 p., під ними формувалися й перші українські на­ціональні військові з'єднання. У березні 1918 р. Центральна Рада затвердила державний герб і державний прапор УНР. За гетьмана П. Скоропадського жовто-блакитний прапор було замінено на блакитно-жовтий. Блакитно-жовті прапори за­твердили уряди Західноукраїнської Народної Республіки 13 листопада 1918 р. у Львові й Підкарпатської Русі як складо­вої частини Чехословаччини. Перший сейм Карпатської Ук­раїни 15 березня 1939 р. у м. Хусті ухвалив блакитно-жовтий державний прапор.

Згідно з Конституцією України Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням Малого Де ржавного Герба України та герба Війська Запорозь­кого. Головним елементом Великого Державного

Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Першу літописну згадку про тризуб як князівський знак
Київської Русі датовано X ст. Вона збереглася в болгарському
рукописі «Хроніка Манасії» (XIV ст.), де зображені воїни —
дружинники князя Святослава, у руках яких прапори увінчані
тризубцем. Тризуб зображували на монетах великого князя Во­
лодимира Святославовича, а згодом Ярослава Мудрого, Воло­
димира Мономаха. Спочатку цей знак не був офіційним гербом,
а виступав лише в ролі родового знака князів. Проте з часом він
передається у спадок як символ влади та знак єднання східних
слов'ян, тобто стає власне гербом. *

Зараз існує понад 40 версій, які пояснюють походження та інтерпретують суть тризуба. Усі дотеперішні пояснення тризу­ба можна зібрати в 6 головних груп, що об'єднують однорідні гіпотези: 1) символ державної влади (верхня частина скіпетра або корони); 2) церковна християнська емблема (Трійця, голуб Святого Духа); 3) військова емблема (франціска (спис з подвій­ною сокирою), якір, лук зі стрілою, шолом, сокира, спис з три­зубчастими вістрями); 4) геральдично-нумізматична фігура (норманський крук чи сокіл, генуезько-литовський портал);

5) монограма (сплетіння кількох початкових літер у вигляді вензеля для позначення імені, слова або вислову), (схематичне зображення слова воля, символ влади над трьома (небесним, земним, підземним) світами, літери «Ш», яка означала циф­ру 3, символ поєднання минулого, сучасного та майбутнього);

6) геометричний орнамент (стилізована квітка (трисвічник), колос).

Після розпаду Київської Русі тризуб утратив значення державного символу, зберігаючись на гербах провінційних міст, українських магнатів, дворян та козацької старшини. Інший елемент Великого Державного Герба — козак з мушке­том і шаблею як герб Війська Запорозького відомий з XVI ст., а з XVIII ст. такий герб стає символічним зображенням Гетьманщини. У 1918 р. після проголошення незалежності У Н Р золотий тризуб на сі ш ьому тлі було затверджено Держав­ним Гербом України. Він залишався також гербом і за гетьмана П. Скоропадського й УНР часів Директорії.

Державним Гімном України є національний гімн на музику

Михайла Вербицького зі словами, затвердженими

Іержавнии законом (над мелодією працювали й інші україн-

ські композитори, зокрема Кирило Стеценко).

Музика до Гімну народилася в 1864 p., коли Львівський ук­раїнський центр показав спектакль письменника К. Гейнча «За­порожці». Тут уперше було виконано пісню «Ще не вмерло Запорожжя», яку із захватом зустріла публіка. Це була музика

Модуль 3. Новітня історія України

М. Вербицького — мелодія майбутнього Гімну України. Цю ме­лодію «Ще не вмерла Україна» затверджено Верховною Радою України 15 січня 199Zp.

6 березня 2003 р. Верховна Рада України затвердила текст Державного Гімну України у другій редакції історичного тексту П. Чубинського, перші рядки якого такі:

Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Контрольні запитання

1. У чому виявлявся процес державотворення в Україні в пер­ші роки незалежності?

2. Назвіть причини дострокових виборів Верховної Ради Ук­раїни та Президента України 1994 p.?

3. Охарактеризуйте основні етапи прийняття Конституції України 1996 р.

4.Назвіть основні причини економічної кризи в Україні в 90-ті pp.

5. Якими були основні завдання зовнішньої політики України в перші роки незалежності?

6. Як розвивалися відносини України з Росією протягом ос­танніх 15 років?

7. Якими є основні проблеми розвитку національної культури на сучасному етапі?

8. Охарактеризуйте основні перипетії виборів Президента Ук­раїни 2004 р. Чому ці події отримали назву «помаранчева революція»?

9. У чому вбачаєте головні причини дострокових виборів до Верховної Ради України 2007 p.?

Поиск по сайту: