Модуль 2. Нова історія України

ких дум входили ті ж питання, що й до компетенції земств. Вони також залежали від царської адміністрації і знаходились під її контролем.

1864 р. було проведено судову реформу — найбільш прогре­сивну з усіх реформ 60-70-х pp. Замість станового вводили безстановий суд, замість закритого — «гласний», зі змаганням сторін — захисника й про

курора. Суд відділявся від адміністрації і проголошувався неза­лежним. Винність підсудного в окружному суді в серйозних кримінальних справах визначали присяжні засідателі, призна­чені за жеребом представники населення з урахуванням майно­вого цензу. Проте справи представників не всіх верств населен­ня підлягали розгляду в цих судах: для селян залишався стано­вий волосний суд, для духівництва — консисторії, для військо­вих та державних злочинців — спеціальні суди. Залишалася публічність виконання смертної кари.

У 1862-1874 pp. проводилась військова реформа. Країну було поділено на 15 військових округів, проведено переозброєння армії, реформувалась система вій­ськових навчальних закладів. Започатковувались

військові гімназії, юнкерські училища, збільшувалася кількість місць у військових академіях. Замість рекрутських наборів з 1874 р. вводилася загальна військова повинність для всіх чо­ловіків, які досягли 21 року (від неї звільнялися особи з вищою освітою, духовенство, деякі неросійські народи). Цим було ліквідовано відставання від передових країн (у Франції загаль­ну військову повинність було введено в 1796 р., а в Німеччині — у 1814 p.). Термін служби значно скорочувався, з 20 років до 6 — У сухопутних військах і до 7 — на флоті. Почався перехід від гладкоствольної до нарізної зброї. У 1868 р. на озброєння було взято гвинтівку системи Бердана, з'явилися перші нарізні гар­мати, почалася заміна чавунних і бронзових гармат на сталеві. Уперше було введено Дисциплінарний статут (1868 р.), на випа­док війни створювались недоторкані запаси продовольства. У 1881 р. кількість новобранців досягла 235 тис. осіб, а армія скла­далася з 32 тис. офіцерів, 900 тис. солдат і 800 тис. запасних.

З 1862 р. почалася фінансова реформа. Усе управління гро­шовим господарством зосереджувалося в мініс терстві фінансів, великі повноваження надавались заснованому Держбанку. Ліквідовувалася система

У 1865 р. було проведено реформу в галузі цензури, яка теж спрямовувалася на підтримання існуючого держав­ного ладу. Щоб перешкодити проникненню пере­дових, у тому числі й революційних ідей у народні маси через друковане слово, царський уряд установив особливо суворий нагляд за органами друку й з цією метою реорганізував цензурні установи. За новим цензурним статутом вони вилуча­лися з відання міністерства народної освіти і підпорядковувалися міністерству внутрішніх справ, у складі якого створювалося го­ловне управління у справах друку та центральний комітет іно­земної цензури. Продовжувала діяти й церковна цензура. Особ­ливо суворому нагляду піддавалися невеликі за розміром ви­дання, призначені для масового читача. Вони підлягали попе­редній цензурі. Великі оригінальні книги обсягом понад 10 дру­кованих аркушів і перекладні понад 20 друкованих аркушів від такої перевірки звільнялись, але в разі виявлення в них пору­шення вимог цензури видавці притягалися до відповідальності через судові органи.

Періодичні видання звільнялися від попередньої цензури лише за умови внесення грошової застави в сумі від 2,5 тис. до 5 тис. крб. До цих видань при порушенні цензурних вимог пере­дбачалося вжиття заходів адміністративного впливу у вигляді попередження, тимчасового припинення і, нарешті, заборони видання. Усі провінціальні видання підлягали попередній цен­зурі.

Отже, реформа цензурної справи, як і всі інші реформи 60—70-х pp., хоч і являла собою крок уперед, усе ж таки зупини­лася на півдорозі. Після реформування залишилися пережитки старих, кріпосницьких порядків, які гальмували подальший со­ціальний і культурно-освітній розвиток російського, українсь­кого та інших народів імперії.

Після вбивства Олександра II і наступу політичної реакШ¹ за часів правління Олександра III були проведені контр рефор-

Модуль 2. Нова історія України

ми, перш за все у судочинстві. Суди дуже залежали від царської адміністрації, серйозно обмежувалась гласність судочинства. Кроки назад були зроблені і в питаннях місцевого самовряду­вання. Було значно посилено губернаторську владу, розширено повноваження поліції та жандармерії.

Проте в цілому реформи мали велике значення. Відбулася певна лібералізація суспільства, що сприяло прогресу країни, відкрило перспективи її розвитку на шляху перетворення з фео­дальної в буржуазну монархію.

Поиск по сайту: