АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Економіка

Читайте также:
  1. Додаткова література для самостійного вивчення дисципліни «Мікроекономіка»
  2. Економіка
  3. Економіка експлуатації озброєння і військової техніки
  4. Економіка незалежної України в 90-тих роках ХХ ст.
  5. Економіка як наука. Предмет, цілі і завдання економічної теорії
  6. Економіка як об’єкт адміністративно-правового регулювання.
  7. Економіка. Суть господарювання
  8. Економічні експерименти радянської влади – економіка соціалізму в Росії і Україні (1918-1991 рр.)
  9. Київська Русь християнської доби: економіка, етносоціальна структура, внутрішня і зовнішня політика (988-1097)
  10. Лекція 1. Національна економіка: загальне і особливе
  11. Макроекономіка, мікроекономіка та економічна теорія

усієї промислової продукції Російської імперії вироблявся в Україні. Економічний розвиток України мав ряд особливос­тей. По-перше, темпи розвитку деяких галузей (гірничої, мета­лургійної, кам'яновугільної, цукрової) були вищими, ніж у цен­трі. По-друге, в Україні існувала нерівномірність розвитку ок­ремих регіонів. Найвищим цей рівень був на Півдні України. Значно відставало Правобережжя; у південно-західних районах переважало дрібнотоварне виробництво. По-третє, розвиток




Гречёнко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

економіки та культури стримувався сильним політичним, со­ціальним та національним гнобленням, залишками кріпосниц­тва. По-четверте, Україна не була окремим, самостійним еконо­мічним регіоном, а входила до складу загальноімперської еко­номічної системи.

Деякі головні риси економічного розвитку України були такими ж, як і в цілому в Росії. Так, в Україну, як і в інші ре­гіони імперії, широко проникав іноземний капітал. Особливо чітко це виявлялося в Донецько-Криворізькому районі, де значна кількість шахт, рудників, заводів належала іноземцям. Як і в Центрально-промисловому районі, в Україні створила­ся висока концентрація виробництва. На початку століття на підприємствах з кількістю працюючих понад 500 чол. зосе­реджувалось близько 50 % загальної кількості робітників. Це створювало передумови для кращої організації робітничого руху, що відіграло потім суттєву роль у подальших револю­ційних подіях.

Особливістю важкої індустрії Донбасу було комбінуван­ня металургійних підприємств з вугільними, коксовими, за­лізорудними, хімічними. Такі комбінати виявилися набагато вигіднішими в господарському сенсі. При цьому ключові по­зиції (як базові підприємства) займали не кам'яновугільні, а металургійні або машинобудівні заводи. На початку століття в Україні з'являються перші монополії — синдикати «Продуголь», «Продамет», «Продруда», які концентрують значну частину виробництва в окремих галузях і отримують надприбутки за рахунок високих цін, котрі вони могли дик­тувати.

У сільському господарстві України на початку століття відбувалася боротьба двох тенденцій: американського (фер­мерського) і прусського (буржуазно-поміщицького) шляхів розвитку. Незважаючи на підтримку царським урядом помі­щиків, селянська земельна власність зростала. У самому селі значно прискорився процес диференціації селянства: земля та засоби виробництва належала заможним селянам. Це призво­дило до збіднення та обезземелювання значної частини селян­ства. У 1905 р. в Україні частка безземельних та малоземельних селян складала близько 56 %.

Розвиток економіки супроводжувався посиленням експлу­атації робітників і селянства, погіршенням становища знач­ної маси населення. Тяжке соціальне становище, політичне безправ'я, національний гніт призвели до активізації робітни­чого, селянського та національно-визвольного рухів. У 1903 р. з великим розмахом пройшов загальний політичний страйк


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)