|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Література. Модуль 2. Нова історія УкраїниМодуль 2. Нова історія України ратури. Сюжетами її стають не біблійні традиції, а реальне життя. Занепадають жанри, пов'язані з релігійним життям: полемічний, життєпис святих, духовна (церковна) поезія тощо. Натомість розвиваються по-бутові, історичні, сатиричні (бурлеск). Значний крок вперед у розвитку української драми зробив Феофан Прокопович. У 1705 р. він написав історичну трагікомедію «Володимир», для котрої першим узяв тему з української історії. Присвячена І. Мазепі, п'єса містила яскраво виражені ознаки патріотизму, зокрема у трактуванні Києва як «Другого Єрусалима». Новизна п'єси «Володимир» була вже в тім, що автор узяв сюжет не з біблійної історії, що було правилом, а з вітчизняної. Іншою новацією було те, що основною тезою п'єси була боротьба з відсталістю, патріархальною рутиною. Автор робить психологічний аналіз дій князя Володимира Великого, показує його сумніви й коливання, які притаманні звичайній людині, а не як канонізованого святого, позбавленого людських недоліків. Тому цей твір Прокоповича є ніби межовою віхою на грані нового й старого української духовності. У XVIII ст. продовжувала розвиватися музична культура. Одним із талановитих народних композиторів цього часу був Семен Климовський, відомий у літературі як Музика «харківський козак — піснетворець». Широке визнання принесла йому пісня «їхав козак за Дунай», що стала народною. Видатними українськими композиторами були Максим Березовський (1745-1777) і Дмитро Бортнянський (1751-1825). М. Березовський учився в Італії разом із В. А. Моцартом, якого йому вдалося перемогти в музичному конкурсі. Проте в Росії Березовський не зміг знайти визнання й життя його закінчилося трагічно. Вдаліше склалося життя Д. Бортнянського, який написав декілька опер, 35 концертів, ЗО гімнів. Найвідоміший його твір — напівсвітський гімн «Коль славен». Важливе значення в розвитку історії та літератури мали козацькі літописи, де поряд з історичними фактами містилися фольклорні матеріали у вигляді переказів і легенд. Такими є літописи Самовидця, Гри іорія Грабянки, Самійла Велична. На відміну від староруських літописів, що складалися з річних статей і написані були різними книжниками, козацькі літописи — це цілісні авторські праці, створені представниками освіченої старшини. Головну увагу в них приділено національно-визвольним і соціальним рухам Українського народу, Визвольній війні середини XVII ст. Ці літописи базуються на різноманітних документах і спогадах учас-
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ників, відрізняються достовірністю зображення подій і гли-бо-кими узагальненнями. У першій половині XVIII ст. в Україні складається оригі- І нальний архітектурний стиль — українське бароко, яке характеризується застосуванням яскравого ор- наменту, барвистої кераміки, ліпних оздоб. У другій половині XVIII ст. на зміну йому приходить російський класицизм (російський ампір), якому властива геометрична чіткість, відмова від пишного оздоблення, світлі фарби (жовті стіни й білі колони). Стилістики українського живопису цього періоду дуже різноманітні й нерівноцінні за рівнем майстерності. Більшість парадних портретів (парсун) козацьких полковників написані у реалістичній манері місцевими майстрами, які вміло передали настрій і характер зображуваних старшин. Відмінною складовою храмового живопису стає у цей час т. зв. ктиторський портрет. Ктиторами називали засновників, меценатів, опікунів тієї або іншої церкви, а також діючих церковних старост (глав парафіяльних рад). У вівтарній частині Успенської церкви Києво-Печерської лаври було зображено 85 історичних осіб — від князів Київської Русі до Петра І. У XVIII ст. спостерігається відтік української інтелігенції до Росії. Це було пов'язано як з об'єктивними (складні політичні та соціальні умови життя в Україні у зв'язку з колонізаторською політикою царизму), так і з суб'єктивними причинами (намагання здійснити особисту кар'єру в центрі імперії). Багато українців обіймали вищі державні та церковні посади в Росії (наприклад, канцлером Катерини II був О. Безбородько, фаворитом Єлизавети І — О. Розумовський). Серед професорів Слов'яно-латинської академії — першого вищого навчального закладу Росії — було 95 професорів з Києво-Могилянської академії. Це було пов'язано з тим, що загальний рівень культури й освіти в цілому в Україні того часу був вищим, ніж у Росії. Наприклад, перший університету Росії — Московський — було створено в 1755 p., а в Україні подібний заклад — Києво-Мо-гилянська академія — існував з 1632 p., Львівський університет — з 1661 р. Контрольні запитання: 1. Чому період 60-80-х pp. XVII ст. в історії України називається «Руїною»? 2. Як можна оцінити політику І. Мазепи під час Північної війни? Модуль 2. Нова історія України 3. Яке значення в історії України має Полтавська битва? 4. Назвіть основні етапи обмеження та ліквідації автономії України у складі Російської імперії. 5. У чому були причини ліквідації Запорозької Січі? 6. У чому були причини гайдамацького та опришківського рухів в Україні у XVIII ст.? 7. Чому повстання в с Турбаї було типовим проявом антифеодального руху? 8. Як відбулося приєднання Північного Причорномор'я та Правобережної України до складу Російської імперії? Що спільного і відмінного в цих процесах? 9. Доведіть, що протягом XVIII ст. промислове виробництво в Україні набуло товарного характеру. 10. Якими були основні напрями творчості Г. С Сковороди? Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |