 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
ПІСЛЯМОВА. Загалом, підбивати підсумки нашої історії ще рано
|
Читайте также: |
Загалом, підбивати підсумки нашої історії ще рано. Адже ми лише почали новий відлік часу з початку нашої незалежності, якій заледве більше 1 років. Разом із тим у минулому — тисячолітня історія нашої державності, і саме з цієї історії ми можемо зробити деякі головні уроки.
І основний з них той, що саме періоди бездержавності є найгіршими в нашій історії, коли відбуваються соціальні ка-таклізми, голодомори, геноциди, денаціоналізація українського етносу. При цьому слід чітко відзначити — в основі найбільш негативних, навіть катастрофічних подій завжди лежав брак національної єдності. Уроки історії слід пам'ятати, аби не бути приреченими на їх перманентне повторювання.
У нашому минулому — велич великої і високошанованої європейської держави, Київської Русі, з цілою галереєю її великих князів. І великих не лише за посадою, а й за грандіозністю діянь, вчинків, подвигів та помислів. Серед них — великі полководці Олег та Святослав, реформатори та дипломати — сувора та поважна Ольга, святитель Русі Володимир Великий, перший руський законодавець та дійсно мудрий володар, «тесть Європи», Ярослав.
Особлива сторінка нашої історії — українське козацтво. Його історичний феномен у тому, що воно стало колективним фундатором саме української державності, і цю державність було створено за зразком Запорозької Січі. Саме козаки підхопили естафету державної традиції, яка тимчасово перервалася після ліквідації Галицько-Волинського й Київського князівств. Січ дала Україні і політиків, і воєначальників, які сприяли поступу своєї Вітчизни, зростанню її авторитету на міжнародній арені. Серед них найпочесніше місце посідає Богдан-Зиновій Хмельницький — засновник Української козацької держави, визначний полководець, держав- і ний діяч, дипломат. Серед героїв козацтва можна назвати со- ft тні прізвищ, але викарбуємо в пам'яті ще двох найвизначніших — Петра Конашевича-Сагайдачного та Івана Сірка.
Історія України — це не тільки історія князів, гетьманів та президентів. Золоті сторінки в її літопис вписали геній ук-* раїнського народу Тарас Шевченко, письменник та поет Іван Франко, композитор Микола Лисенко та багато інших — історія нашої культури дає можливість, на щастя, назвати ще десятки та сотні імен.
Післямова
Говорячи про основні віхи нашої історії, не можна не обминути драматичні та трагічні уроки Української національно-демократичної революції. Тоді вдалося відновити українську національну державність, але, на жаль, лише на кілька років. Якраз уроки тих подій, коли українці не змогли зорганізуватися як нація, їх керівники припускалися прикрих помилок, а національна ідея не зустріла широкої підтримки — є най-повчальнішими в історії нашої державності.
Сьогодні й викладач, який читав лекції з історії України, й учень або студент, є свідками і сучасниками нового і, хочеться сподіватися, найкращого періоду нашої державності. І, звичайно, щоб він був найкращим, необхідні зусилля всіх народів, які населяють Україну, усіх учасників політичного процесу — і рядових, і керівників.
Післямову, як правило, читають вже тоді, коли позаду й вивчення курсу, і, можливо, іспит. Але із закінченням іспиту не закінчується вивчення історії України. Вона розвивається, йде день за днем уперед, збільшуючи кроки свого поступу. Це — нове в історії. Але і в нашому минулому ще багато незнаних, невивчених, малодосліджених, маловідомих сторінок. І це — твоя історія, історія твоїх батьків, дідів, прадідів, далеких предків і вона завжди з нами, бо сьогодні ми живемо так тому, що в нас було таке вчора, тобто така історія з її досягненнями, прорахунками, невдачами й удачами, героями й антигероями. Звертатися до історії — це значить звертатися до досвіду минулих поколінь, засвоювати його, творчо використовувати, захищати нашу державність з тим, щоб не повторилися голодомори, Малоросія й становище людей на рівні другого ґатунку. Цього не можна забувати й ігнорувати, адже для кожної людини найсуттєвіше значення має те, в якій державі жити і з якими правами та обов'язками. Перегорнути останню сторінку підручника з історії — не означає забути й відділитися від історії. Вона, так чи інакше, буде втручатися в наше сьогодення, оскільки з минулого нам залишилися у спадок не лише подвиги та герої, а й деякі історичні проблеми, тісно пов'язані з нинішньою політичною, соціально-економічною та ідеологічною ситуацією.
Тому пам'ятай історію і думай про майбутнє!
Хронологічний довідник
| 1199 р. | — утворення Галицько-Волинського князівства. | |||
| 1238 р. | — розгром Данилом Галицьким німецьких лицарів під Дорогочином. | |||
| 1240 р. | — захоплення Києва татаро-монголами. | |||
| 1253 р. 1362 р. | — прийняття Данилом Галицьким королівсько го титулу. — захоплення Києва й Київщини литовським князем Ольгердом. Кінець княжої доби й по чаток Литовсько-Польської. | |||
| 1363 р. 1387 р. | — розгром литовсько-українськими військами Ольгерда татарських військ на р. Синя Вода. — захоплення Галичини Польщею. | |||
| 1385 р. | — акт про Кревську унію між Литвою й Польщею. | |||
| 1489 р. 1529,1566,1588 рр 1551р. 1569 р. | — перша писемна згадка про українських козаків. —Литовські статути. — створення на о. Хортиця Запорозької Січі. — Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої. | |||
| 1572 р. 1573 р. | — створення першого загону козацького, реєст рового війська. — заснування І. Федоровим першої друкарні в Україні у Львові. | |||
| 1591-1593 | pp. | — козацько-селянське повстання під проводом К Косинського. | ||
| 1594-1596 | pp. | — козацько-селянське повстання під проводом С. Наливайка. | ||
| 1596 р. 1615-1622 | pp. | — Брестська церковна унія. — гетьманування П. Конашевича-Сагайдачного. | ||
| 1625 р. | — селянсько-козацьке повстання під проводом М. Жмайла. | |||
| 1630 р. 1632 р. | — повстання під проводом Тараса Федоровича Трясила. — заснування Києво-Могилянської колегії. | ■ | ||
| 1635 р. 1637 р. 1638 р. 1638 р. 1648-1663 1595 p., 27 1657 p., 27 | pp. грудня липня | — повстання під проводом І. Сулими. — повстання під проводом Павлюка (Павла Бута). — повстання під проводом Я. Острянина й Д. Гуні. — прийняття польським сеймом «Ординації Війська Запорозького реєстрового». — Визвольна війна українського народу. — життя й діяльність Б. Хмельницького. |
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
1648 p. — перемога війська Б. Хмельницького під
Жовтим Водами, Корсунем, Пилявцями.
1649 р. — підписання Зборівського мирного договору
між Україною й Польщею.
1650 р. — перший Молдавський похід козацьких
військ.
1651 р. — поразка козацьких військ під Берестечком.
1651 р. — підписання Білоцерківського мирного дого-
вору.
1652 р. — перемога військ Б. Хмельницького під Ба-
тогом.
1653 р. — другий Молдавський похід козацьких військ.
1654 p., 8 січня — рішення Переяславської ради про входжен-
ня України «під руку» московського царя.
1654p.,21 березня —підписання в Москві «березневих статей» і жалуваних грамот, які визначили характер відносин між Україною й Москвою.
1656 р. — підписання московським урядом Віденсько-
го, перемир'я з Польщею.
1656 р. — похід на Польщу експедиційного корпусу
А. Ждановича разом із семиградськими й шведськими військами.
1657-1659 pp. — гетьманування І. Виговського.
1658 р. — підписання Гадяцького договору між Украї-
ною й Польщею.
1659 р. — розгром українсько-татарською армією мос-
ковських військ під Конотопом.
1659-1662 pp. — гетьманування Юрія Хмельницького.
1663-1665 pp. — гетьманування на Правобережжі П. Тетері.
1663-1668pp. —гетьманування на Лівобережжі І. Брюхо-вецького.
1663р. —поділ України на Лівобережну і Правобе-
режну.
1667 р. — Андрусівське перемир'я між Москвою
й Польщею.
1663-1687 pp. - Руїна.
1665-1676 pp. — гетьманування П. Дорошенка на Правобережній Україні.
1668-1672 pp. — гетьманування Д. Многогрішного на Лівобе-
режній Україні.
1672-1687 pp. — гетьманування І. Самойлбвича на Лівобережній Україні.
| Хронологічний довідник | ||
| 1672 p. | — Бучацький мирний договір між Туреччиною і Польщею, новий поділ Правобережної України. | |
| 1677-1681 pp. | — нове гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережній Україні. | |
| 1681 p. | — Бахчисарайський мирний договір між Туреччиною й Москвою. | |
| 1686 p. | — «вічний мир» між Москвою й Польщею. | |
| 1687-1709 pp. | — гетьманування І. Мазепи. | |
| 1702-1704 pp. | — визвольний рух на Правобережній Україні під керівництвом С. Палія. | |
| 1708 p. | — перехід І. Мазепи на бік Швеції. | |
| 1709 p., 27 червня | — перемога московських військ над шведськими під Полтавою. | |
| 1708-1722 pp. | — гетьманування І, Скоропадського. | |
| 1710 p. | — написання Конституції П. Орликом. | |
| 1722 p. | — створення Малоросійської колегії. | |
| 1722-1724 pp. | — правління наказного гетьмана П. Полуботка. | |
| 1727-1734 pp. | — гетьманування Д. Апостола. | |
| 1734 p. | — гайдамацьке повстання під проводом Вер-лана. | |
| 1730-1740 pp. | — укладення кодексу «Права, за якими судиться малоросійський народ». | |
| 1738-1745 pp. | — рух опришків під проводом О. Довбуша. | |
| 1750-1764 pp. | — правління останнього гетьмана України К. Розумовського. | |
| 1764 p. | — ліквідація гетьманства й утворення Другої Малоросійської колегії (до 1786 p.). | |
| 1768 p. | — Коліївщина. | |
| 1772 p. | — Перший поділ Польщі. Приєднання Галичини до Австрії. | |
| 1775 p. | — ліквідація Запорозької Січі. | |
| 1781 p. | — ліквідація полкового адміністративного устрою на Лівобережній Україні і введення намісництва. | |
| 1783 p. | — закріпачення селян на Лівобережній Україні. | |
| 1783 p. | — входження Криму до складу Росії. | |
| 1785 p. | — надання дворянських привілеїв українській старшині. | |
| 1791 p. | — Ясський договір між Росією й Туреччиною. Уходження Південної України до складу Росії. |
Хронологічний довідник
| 1906-1911 pp. | — столипінська аграрна реформа. | ||
| 1907 р. | 3 червня | — розгін II Державної думи. Третьочер-вневий державний переворот. Закінчення першої російської революції. | |
| 1908 р. | — створення Товариства українських поступовців. | ||
| 1917 р. | 7 березня | — утворення Центральної Ради. | |
| 1917 р. | 10 червня | — І універсал Центральної Ради. | |
| 1917 р. | 3 липня | — II універсал Центральної Ради. | |
| 1917 р. | 7 листопада | — III універсал Центральної Ради. Проголошення УНР. | |
| 1917 р. | 11-12 грудня | — І Всеукраїнський з'їзд Рад, проголошення України Радянською республікою. | |
| 1918 р. | 9 січня | — IV універсал Центральної Ради, проголошення України самостійною державою. | |
| 1918 р. | 9 лютого | — підписання Центральною Радою Брестського мирного договору з Четверним союзом. | |
| 1918 р. | 29 квітня | — проголошення Української держави гетьмана Скоропадського. | |
| 1918 р. | , 13 листопада | — проголошення ЗУНР. | |
| 1918 р. | , 14 листопада | — створення Директорії. | |
| 1918 р. | , 14 грудня | — втеча гетьмана Скоропадського, перехід влади до Директорії. | |
| 1919 р. | , 22 січня | — проголошення Акта Злуки (соборності України) між УНР і ЗУНР. | |
| 1919 р. | , березень | — прийняття першої Конституції Радянської України. | |
| 1919 р. | травень-грудень | — захоплення України Денікіним. | |
| 1920 р. | , квітень | — підписання Петлюрою Варшавського пакту з Польщею. | |
| 1920 р. | квітень-жовтень | — радянсько-польська війна. | |
| 1920 р. | , 17 листопада | — завершення розгрому білогвардійських військ Врангеля в Криму. | |
| 1921 р. | , березень | — перехід до нової економічної політики. | |
| 1922 р. | , ЗО грудня | — проголошення утворення СРСР. | |
| 1923 р. | — початок політики коренізації. | ||
| 1929 р. | — перехід до політики колективізації. | ||
| 1932-1933 pp. | — голодомор в Україні. |
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
| 1937 p. | — затвердження нової Конституції УРСР. | |
| 1939 p., 17 вересня | — вступ Червоної Армії на територію Західної України та Західної Білорусії. | |
| 1939 р., | — прийняття Верховною Радою УРСР За- | |
| 13-15 листопада | кону про входження Західної України до складу УРСР. | |
| 1940 p., червень | — входження Буковини до складу УРСР. | |
| 1941 p., 22 червня | — початок Великої Вітчизняної війни. | |
| 1942 p., 30 травня | — утворення Українського штабу партизанського руху. | |
| 1943 p., 5 липня 23 серпня | — битва на Курській дузі. | |
| 1943 p., 23 серпня | — звільнення Харкова від німецько-фашистських військ. | |
| 1943 p., 6 листопада | — звільнення Києва. | |
| 1944 p., 28 жовтня | — звільнення Закарпаття, завершено звільнення України. | |
| 1945 p., 4-12 лютого | — Кримська конференція глав урядів СРСР, США та Великобританії. | |
| 1945 p., 16 квітня - | — травень, 2 — Берлінська операція радян- | |
| 2 травня | ських військ. | |
| 1945 р., | — утворення ООН. Україна — фундатор | |
| квітень-червснь | ООН. | |
| 1945 р., 8 травня | — підписання акта про беззастережну капітуляцію Німеччини. | |
| • | 1954 р., 19 лютого | — Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області у склад України. |
| 1957 p., 4 жовтня | — запуск першого штучного супутника Землі. | |
| 1965 р. | — спроби реформ у промисловості й сільському господарстві. | |
| 1978 p., квітень | — прийняття нової Конституції УРСР. | |
| 1985 p., квітень | — проголошення політики «перебудови». | |
| 1986 p., 26 квітня | — аварія на Чорнобильській АЕС. | |
| 1987 р. | — спроби реформ в економіці. Поява «гласності». | |
| 1989 р. | — створення Народного Руху України. | |
| 1989 р. | — прийняття Закону «Про мови в Українській РСР». | |
| 1990 p., березень | — перші порівняно вільні вибори до Верховної Ради України. |
Хронологічний довідник
Поиск по сайту: