Організація інформаційних послуг

Перші фірми, що використовували комп'ютери, відчули потребу в створенні окремих організаційних структур, які мали бу­ти відповідальними за проектування комп'ютеризованих систем. Перші підрозділи (департаменти) з оброблення даних були складо­вими частинами фінансових структур фірм і знаходилися під керів­ництвом одного з їхніх фінансових службовців, як наприклад, голов­ного бухгалтера. Нинішня практика організації виконання функцій стосовно комп'ютеризації передбачає утворення окремої головної структурної одиниці, підпорядкованої віце-президенту. Важливе місце в організації інформаційного обслуговування відводиться окремій категорії працівників — інформаційним фа-

хівцям. Термін «інформаційний фахівець» використовується сто­совно службовців фірми, які несуть повсякчасну відповідальність за розроблення й супровід комп'ютеризованих систем. Є п'ять головних категорій інформаційних фахівців: системні аналітики адміністратори баз даних, спеціалісти зі створення мереж, про­грамісти й оператори. На рис. 2.3 зображено, як ці спеціалісти традиційно працювали разом з користувачами, розробляючи ос­новані на комп'ютерах системи. Стрілками зображені зв'язки, формуючі традиційну комунікаційну послідовність, за якою з'єднуються користувачі, інформаційні фахівці та комп'ютер. Користувач може бути менеджером чи не менеджером, окремим індивідом або організацією в середовищі фірми.

Рис. 2.3. Традиційна схема зв'язків за розроблення базових комп'ютерних систем

Системні аналітики (systems analysts) працюють з користу­вачами, розробляючи нові і вдосконалюючи наявні системи. Аналітики систем мають досвід визначення проблем і підготов­ляють письмову документацію щодо того, як комп'ютер братиме участь у розв'язуванні проблем.

Адміністратори баз даних (database administrators) працюють

стувачами j аналітиками систем, створюючи бази даних, які

містять дані, потрібні для того, щоб перетворити їх в інформацію

для користувачів. База даних — це інтегрована сукупність комп'ю-

терних даних, збережена і організована до певної міри, яка полег-

шує пошук необхідних даних. Як тільки бази даних створені, адмі-

ністратори баз даних часто керують цими важливими ресурсами.

Мережеві фахівці (network specialists) працюють з аналіти­ками систем і користувачами, щоб створити мережі передавання даних, як необхідні ресурси комп'ютеризації. Мережеві фахівці комбінують знання та досвід з галузей комп'ютеризації й телеко-мунікацій. Нову генерацію мережевих фахівців називають web-майстрами (webmasters). Вони мають спеціальні знання і навич­ки у використанні «всесвітньої павутини» (глобальної гіпертекс-тової системи Internet) — World Wide Web.

Програмісти (programmers) використовують документацію, яка готується аналітиками систем, щоб кодувати команди, за до­помогою яких комп'ютер перетворює дані в інформацію, потріб­ну користувачам.

Оператори (operators) мають справу з крупномасштабним комп'ютерним устаткуванням, як наприклад, мейнфреймами (універсальними комп'ютерами) і мінікомп'ютерами. Оператори забезпечують моніторинг консолей, зміну паперових форматів для принтерів, організовують збереження бібліотек магнітних стрічок і дисків та виконують інші подібні роботи.

Обчислення кінцевого користувача як стратегічне питання

Інформаційні фахівці зараз не завжди беруть участь у розробленні комп'ютерних інформаційних систем, як це показа­но на рис. 2.3, де зображено традиційний підхід до розроблення всіх таких систем протягом 50-х, 60-х та початку 70-х років XX століття. Наприкінці 70-х років сформувався новий напрям — кін­цево-користувацьке обчислення, який мав великий вплив на ви­користання комп'ютерів. Він був зумовлений зростаючою заінте­ресованістю частини користувачів щодо розроблення власних комп'ютерних додатків. Цей підхід до розроблення комп'ю­терних систем був названий кінцево-користувацьким обчислен- "ял< або обчисленням кінцевого користувача (End-user computing) —Термін «кінцевий користувач» — це синонім користувача, який використовує кінцевий продукт основаної на комп'ютерах

системи. Отже, обчислення кінцевого користувача — це розроб­лення користувачами всієї або частини своєї основаної на комп'ютерах системи.

На розвиток кінцево-користувацького обчислення впливають такі чотири головні чинники.

• Зростання комп'ютерної грамотності. На початку 80-х ро­ків почали впроваджуватися ефективні програми комп'ютерного навчання як у вищих, так і в середніх навчальних закладах, що сприяло загальному підвищенню рівня комп'ютерної підготовки випускників. Усі рівні управління, особливо нижчі, почали напов­нюватися комп'ютерно грамотними людьми.

• Затримка з виконанням робіт з інформаційного обслуго­вування. Інформаційні фахівці завжди мали більше роботи, ніж вони могли виконати, але така ситуація стала критичною на почат­ку 80-х років, коли значно збільшився потік запитів користувачів щодо інформаційних послуг для додаткової підтримки комп'ютер­них систем. Інформаційні служби не могли реагувати достатньо швидко і кількість невиконаних робіт з інформаційного обслуго­вування нагромаджувалася. Деякі користувачі вимушені були че­кати два або й три роки для задоволення своїх запитів через заван­таженість інформаційних спеціалістів іншими роботами.

• Зниження вартості апаратних засобів. Протягом цього ж періоду ринок став наповнюватися дешевшими мікрокомп'ю-терами. Користувачі отримали змогу придбавати апаратні засоби за допомогою розміщення замовлень у місцевих магазинах з про­дажу комп'ютерів та супутніх товарів чи по телефону.

• Наперед створене програмне забезпечення (Prewritten software). Як апаратні засоби, так і наперед створюване відповід­ними фірмами програмне забезпечення стали доступними для ви­конання основних обчислень та надання інформації для розроб­лення рішень. Готове програмне забезпечення уможливлювало покращену підтримку і легкість його використання.

Поєднанням цих чотирьох чинників пояснюється вибух само­стійного оброблення даних кінцевими користувачами. Не обов'яз­ково кінцевим користувачам брати на себе загальну відповідаль­ність за розроблення системи, але вони мають брати деяку участь у виконанні цього проекту. У багатьох випадках користувач пра­цює з інформаційними спеціалістами спільно під час розроблення системи. Отже, принцип EUC не означає, що більше не будуть потребуватися зусилля інформаційних спеціалістів. Скоріше, це означає, що інформаційні фахівці більше, ніж у минулому, за­йматимуться консультуванням. На рис. 2.4 зображено сценарій

во-користувацького обчислення, коли інформаційні фахівці забезпечують деяку підтримку.

Поиск по сайту: