Підтримка створення рішень

Групові системи підтримки прийняття рішень мають забезпечувати як підтримку прийняття рішень так і підтримку організації цього процесу. Підтримка процесу прийняття рішень починається з можливостей, які вже були розглянуті стосовно всіх систем підтримки прийняття рішень. Тобто ГСППР мусять мати доступ до моделей та інструментальних засобів керування моделями, до даних і інструментальних засобів керування базами даних, до пошти й інструментальних засобів керування нею. Од­нак групи ОПР узагалі створюються для розв'язання певних слабкоструктурованих проблем, часто зі стратегічними або дов­готерміновими наслідками. У такому разі ГСППР мають надава­ти специфічну підтримку для генерування альтернатив і інтер­претації отримуваних результатів.

Генерування альтернатив потребує застосування мозкового штурму з допомогою електронних інструментальних засобів, які забезпечують записування ідей і їх коментування. До того ж, ці інструментальні засоби мають полегшувати консолідацію ідей за рахунок допомоги або членів групи, або людини-фасілітатора для визначення загальних інтересів, загальних рис, і/або зв'язків між ідеями. Зауважимо, що ці засоби відомі також під назвою «засоби аналізу питань» (issue analyzer tools). Урешті, одним із завдань ГСППР має бути полегшення ідентифікації заінтересованих сто­рін, пов'язаних з ними обставин, і ролей, які вони відіграють у процесі прийняття рішення. Генерування альтернатив, їх аналізу­вання і класифікація можуть бути важкими в груповому варіанті дій через те, що кожний із членів групи хоче відразу брати участь у процесі обговорення, та із-за того, що учасники володіють різ­ними способами міркування.

Іншим засобом, яким ГСППР забезпечує підтримку рішень, є так звана «групова пам'ять». Зокрема, вона полягає в можливості електронного записування матеріалів зборів чи зустрічей як в ін­тегрованому, так і в необробленому варіантах. Така можливість дає змогу окремим особам повторно переглядати принципи і альтернативи, щоб зробити відповідні корективи у своєму розу­мінні проблеми.

Деякими компонентами, необхідними для підтримання групо­вої пам'яті, є: доступ до великих масивів інформації, як зовніш­ньої, так і внутрішньої по відношенню до організації, а також

стосовно групового процесу; здатність легко добувати інформа­цію, згенеровану груповими взаємодіями, зберігати й інтегрува­ти її; підтримка за допомогою використання як кількісних, так і якісних моделей пошуку рішень і досягнення цілей; здатність підтримувати завантаження і впорядковування альтернатив, які були запропоновані для збереження в пам'яті групи. Ці характе­ристики дають змогу учасникам групи досліджувати доступну для групи інформацію, яка була згенерована групою безпосеред­ньо чи готувалася ззовні і була подана групі.

Учасники напевно повинні мати можливість швидко і легко пе­реглядати види групової діяльності, що могли відбутися за відсут­ності учасника, або у разі його підключення до групової дискусії. Групова пам'ять має надавати можливість учасникам групи пере­глядати результати попередніх зборів, які вони не змогли відвідати. Конфігурація групової пам'яті також має забезпечувати перегляд того, що відбувається, навіть поки тривають збори. Це означає, що особа може залишити конференцію, засвоювати інформацію в її власному темпі, і потім знову приєднатися до обговорення.

Підтримка процесу

Як було показано раніше, одним з основних досягнень, передбачених технологією ГСППР, є підтримка процесу ство­рення і вибору рішень. Багаторічні дослідження продемонструва­ли, що здебільшого використання ГСППР великими групами (від 8 до 22 учасників) приносить відчутну користь, у той час як за умов використання звичайних СППР збільшення групи призво­дить до багатьох негативних проявів групової поведінки. Оскіль­ки ГСППР згладжує негативні аспекти групової поведінки і ро­бить групу ефективнішою в досягненні цілей, то можна висновувати, що групова СППР має суттєвий позитивний вплив на роботу великих груп. Проте це не є підставою для стверджу­вання, що ГСППР не може забезпечити ефективну підтримку ма­лим групам ОПР. Скоріше це означає, що негативні аспекти гру­пової поведінки в малих групах не такі помітні, а тому їх відносний вплив на групову ефективність у разі розв'язання про­блем не є таким відчутним. Проте і для цього випадку ГСППР включає всі характеристики, які сприяють позитивним рисам групового прийняття рішень при одночасному зниженні негатив­ного впливу групової динаміки.

Важливою характеристикою групових систем підтримки при­йняття рішень є те, що ГСППР-технологія допускає велику гнуч-

кість у визначенні часу, місця і характеру проведення нарад. Час­то учасники групи не можуть відвідувати всі заплановані зу­стрічі. Цей аспект групових зустрічей є звичним явищем, але в той же час різні особи, що мають свої індивідуальні обов'язки і плани, мусять збиратися разом, щоб працювати над загальними проектами. Оскільки масштаби корпорацій збільшуються, то, ймовірно, необхідна експертиза для розв'язання проблеми чи за­вершення проекту стане неможливою в загальних приміщеннях. Також, якщо менеджери вищих рівнів включаються в обговорен­ня чи створення проекту, то вони, ймовірно, будуть знаходитися далеко від групи, оскільки мають забезпечувати потреби управ­ління у своїх департаментах.

ГСППР можуть нарощувати свої функції, що уможливлює їх використання в різних режимах проведення групової робо­ти. Отже, дискусії й зустрічі з прийняття рішень будуть здійс­нюватися «віртуальними групами». Учасники можуть зустрі­чатися в той самий час і на тому ж місці чи, як зазначалося раніше, вони можуть зустрічатися в той самий час, але в гео­графічно віддалених місцях, з'єднаних засобами проведення телеконференцій. Використовуючи ГСППР, вони можуть «зу­стрітися» на тому ж місці, але в різний час. Нарешті, ГСППР дає змогу групам «зустрічатися» в різний час і в різних місцях. Таке розширення можливостей технології означає, що кіль­кість зустрічей віч-на-віч буде зменшуватися, і тому проведен­ня зборів за допомогою ГСППР не буде заважати виконанню учасниками інших робіт.

Друга характеристика процесу прийняття рішень, що забез-

печується ГСППР, це анонімність. Зокрема, це дає змогу учас­никам групи висувати ідеї, забезпечувати аналіз чи віддавати свій голос, не відкриваючи свою ідентичність іншим учасникам групи. Анонімність забезпечує демократичніший обмін інфор­мацією, оскільки індивіди можуть оцінювати інформацію за своїм власним розумінням, а не тому, що так здається доцільні­шим з політичного погляду. Якщо автор пропозиції невідомий, то оцінка пропозиції не залежить від його статусу, а визначаєть­ся швидше якістю самої ідеї. Це важливіше тоді, коли група складається з осіб зі значними розбіжностями в статусі. На зу­стрічах, де очікується, що тиск на аудиторію з боку певних учас­ників буде високим, анонімність забезпечує отримання відвер­тіших думок і пропозицій, а, отже, результат обговорення буде вищим. Є також можливість того, що збереження анонімності індивідуальних внесків у загальний процес прийняття рішення

нівелює вплив окремих осіб на процес обговорення і дасть змо­гу абстрагуватися, аналізуючи проблему.

Зазвичай, ГСППР має включати засоби для організації' голо­сування і ведення переговорів у разі проведення групових збо­рів. Підтримка голосування може означати надання цифрового і графічного зображення підсумків голосування та ідей. ГСППР може також містити програми для обчислення ваг у багатофакторних проблемах прийняття рішень та метод Дельфі (Delphi) для організації обговорень з метою досягнення кон­сенсусу.

Поиск по сайту: