Особливості бази даних у СППР

Загалом базу даних можна визначити як сукупність елементів, організованих згідно з певними правилами, які перед­бачають загальні принципи описання, зберігання і маніпулюван­ня даними незалежно від прикладних програм. Зв'язок кінцевих користувачів (прикладних програм) з базою даних відбувається з допомогою СКБД. Остання являє собою систему програмного за­безпечення, яка містить засоби оброблення даних спеціальними мовами баз даних і забезпечує створення бази даних та її ціліс­ність, підтримує її в актуальному стані, дає змогу маніпулювати даними і обробляти звернення до БД, які надходять від приклад­них програм і (або) кінцевих користувачів за умов застосовуваної технології оброблення інформації. До складу мов бази даних, які використовуються для вивчення і звертання до даних, належить мова опису даних (МОД) і мова маніпулювання даними (ММД).

Мова опису даних призначена для формування структури бази даних. Описання даних окремої проблемної галузі може викону­ватися на кількох рівнях абстрагування, причому на кожному рів­ні використовується своя МОД. Опис на будь-якому рівні назива­ється схемою. Найчастіше використовується трирівнева система, яка складається з концептуального, логічного і фізичного рівнів. На концептуальному рівні описуються взаємозв'язки між систе­мами даних, що відповідають реально існуючим залежностям між факторами та параметрами проблемного середовища. Струк­тура даних на концептуальному рівні називається концептуаль­ною схемою. На логічному рівні вибрані взаємозв'язки відбива­ються в структурі записів бази даних. На фізичному рівні розв'язуються питання організації розміщення структури записів на фізичних носіях інформації.

Мова маніпулювання даними забезпечує доступ до даних і міс­тить засоби для зберігання, пошуку, оновлення і стирання запи­сів. Мови маніпулювання даними, які можуть використовуватися

кінцевими користувачами в діалоговому режимі, часто називають мовами запитів.

Бази даних і СКБД використовуються в будь-яких комп'ю­терних системах. Проте порівняно зі звичайними підходами до реалізації бази даних для розв'язування деяких задач до функцій та інструментів БД і СКБД у контексті системи підтримки при­йняття рішень висувається ряд додаткових і специфічних вимог.

Для використання СППР необхідний доступ до інформації зі значно ширшого діапазону джерел, аніж це передбачено у зви­чайних інформаційних системах. Інформацію потрібно діставати від зовнішнього середовища і внутрішніх джерел; потреба в зов­нішніх даних тим більша, чим вищий рівень керівництва, яке об­слуговується вибраною СППР. Окрім того, звичайні, орієнтовані на бухгалтерський облік дані (характерні для систем оброблення даних і адміністративних інформаційних систем) необхідно до­повнити нетрадиційними типами даних, зокрема й такими, які досі взагалі не бралися до уваги за комп'ютеризації. Сюди нале­жать: текстова інформація, матеріал систем автоматизованого проектування виробів і технологій, автоматизованого виробницт­ва, а також інші джерела інформації, необхідні для прийняття рі­шень.

Заслуговує також на увагу особливість процесу «здобування і захоплення» даних у СППР на відміну від загальнішого процесу збирання даних із джерел. Призначення СППР потребує, щоб процес здобування (і СКБД, яка керує цим процесом) був достат­ньо гнучким, аби швидко здійснювати доповнення та зміни згід­но з непередбаченими запитами, які надходять від користувачів. Для виконання процесу «здобування і захоплення» даних у су­часних СППР широко застосовуються програмні (інтелектуальні) агенти (див. розділ 9.6), засоби дейтамайнінгу (які докладно опи­сані в розділі 9.3), а також сховища даних (див. розділ 10.2).

У системах підтримки прийняття рішень передбачається засіб, за допомогою якого користувач може налагоджувати базу даних згідно зі своїми особистими вимогами. З огляду на це існують процедури й команди для гнучкого переструктурування схем і схемної підмножини СКБД. Зауважимо, що сучасні програмні за­соби для керування даними і СКБД характеризуються достат­ньою гнучкістю і простотою використання в межах колективу користувачів. Проте згадані засоби не можна переупорядкувати і пристосувати до конкретного користувача чи до розв'язування конкретної задачі з бажаною гнучкістю і досить малими витра­тами.

5.3.2. Підсистема даних у СППР

Поиск по сайту: