Що потребують прийняття рішень

Математичні й аналітичні моделі є домінуючими ком­понентами орієнтованих на моделі систем підтримки прийняття рішень. Коли модель потрібна, щоб зрозуміти ситуацію, то орієн­тована на моделі СППР може надати потрібне зображення мене­джерам. Аналітики СППР можуть створити велику кількість орі­єнтованих на моделі СППР. Проте реальна побудова таких систем пов'язана з розв'язанням низки важливих питань з проек­тування і впровадження.

Моделі можуть допомогти зрозуміти фінансові, маркетингові та багато інших бізнесових рішень. Головне питання, яке має бути розв'язаним, — визначення мети пропонованої орієнтованої на мо­делі СППР. Наприклад, метою може бути підтримка рішень стосов­но отримання кредиту і надання позичок, складання бюджету або прогнозування попиту на продукцію. Кожна орієнтована на моделі СППР мусить мати чітку установку і конкретно визначене призна­чення. Щоб забезпечити досягнення певної мети системи, інколи може бути використано за побудови орієнтованої на моделі СППР більш ніж один тип моделей. Звідси випливає друге запитання — які моделі необхідно включати у специфічну СППР?

Оскільки завдання, які включають в орієнтовані на моделі СППР, є достатньо складними, то, зазвичай, у команді розробни­ків має бути фахівець з моделювання. Кінцеві користувачі мо­жуть розробляти орієнтовані на моделі СППР лише одноразово і то з наміром підтримки власних потреб. Отже, менеджери повин­ні зіставляти питання про те, хто має планувати чи розглядати проблему створення СППР.

Орієнтовані на моделі СППР можуть бути збудовані з викори­станням пакетів статистичного програмного забезпечення, про-

грамного забезпечення щодо прогнозування, пакетів з моделю­вання та інструментальних засобів кінцевого користувача типу електронних таблиць. У всіх цих середовищах розроблення є од­на мета: побудувати модель, якою можна маніпулювати і прово­дити з її допомогою дослідження. Значення ключових величин чи параметрів можуть часто повторно змінюватися, відображаючи невизначеність у постачанні, виробництві, економіці, збуті, ви­тратах або інших зовнішніх чи внутрішніх бізнес-процесах. Мож­ливість урахування цих обставин в орієнтованих на моделі СППР, зазвичай, реалізується аналізом типу «А що..., коли...?» або аналізом чутливості. Кінцеві результати аналізуються й оці­нюються творцями рішень; модель сама не створює остаточних рішень.

Типовий процес моделювання починається з ідентифікації проблеми і аналізу умов щодо ситуації, яка потребує прийняття рішення, зокрема, необхідно аналізувати всі пов'язані з пробле­мою наслідки, інтенсивність змін у середовищі. Наступний крок — ідентифікувати змінні для моделі. Потрібно завжди пере­віряти, чи використання моделі буде відповідним. Має бути ви­браний метод розв'язання завдання. Аналітикам необхідно опи­сати припущення і зробити відповідні прогнози. Побудова такого типу СППР включає інтеграцію моделей та інших компонентів, зокрема, процедур аналізу даних. Орієнтовані на моделі СППР потрібно перевірити на достовірність, оцінити і керувати ними. Обгрунтування правильності та достовірності моделей — це про­цес порівняння отриманих із застосуванням моделі даних з фак­тичним станом явища, яке моделювалося.

Аналітики СППР і менеджери також мають дослідити, чи є від­повідна підстава щодо упевненості, невпевненості або ризику в си­туації, за якої приймається рішення. Коли ми будуємо моделі для різ­них типів ситуацій, то потрібно розглянути і зробити відповідні припущення. Класифікація ситуацій, пов'язаних з прийняттям рі­шень, докладно буде розглянута в наступному розділі книги.

Поиск по сайту: