Поняття та види суб'єктів господарського права

Поняття суб’єкта господарського права обгрунтоване теорією господарського права, яка виходить з того, що суб’єктами господарського права є учасники господарських відносин.

Згідно з ст.2 ГК учасниками відносин у сфері господарювання є:

а) суб'єкти господарювання,

б) споживачі,

в) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією,

г) громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Таким чином, усіх вищезазначених суб'єктів розглядати як суб'єктів господарського права.

Найбільшу і найважливішу для господарської діяльності групу суб'єктів господарського права складають суб’єкти господарювання. Тому саме їх правовому статусу приділяється головна увага у цій темі.

Ч. 1 ст. 55 ГК визнає суб'єктами господарювання учас­ників господарських відносин, які здійснюють господарсь­ку діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (су­купність господарських прав та обов'язків), мають відок­ремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'я­заннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Наведене визначення дає підстави виділи­ти наступні ознаки суб'єкта господарювання:

- по-перше, цей суб'єкт є учасником господарських відносин;

- по-друге, він безпосередньо здійснює господарську діяльність;

- по-третє, він наділений господарською компетенцією (сукупністю господарських прав і обов'язків), яку реалі­зує при здійсненні господарської діяльності, набуваючи при цьому нових прав і обов'язків. Цю ознаку суб'єкта гос­подарського права в літературі ще називають госпо­дарською правосуб'єктністю. Суб'єкт господарського пра­ва має засновану на законі можливість набувати від свого імені майнові та особисті немайнові права, вступати в зобо­в'язання, виступати у судових органах. Правосуб'єктність суб'єкта господарювання доктринально визначається як господарська компетенція, тобто сукупність встановлених законодавством і набутих у господарських правовідноси­нах прав і обов'язків;

- по-четверте, він має відокремлене від інших суб'єктів (в тому числі і від власника) майно;

- по-п'яте, він несе відповідальність за своїми зобов'я­заннями у межах закріпленого за ним майна.

Суб'єктами господарювання згідно з ч. 2 ст. 55 ГК є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, ко­мунальні та інші підприємства, створені відповідно до Гос­подарського кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в ус­тановленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадян­ства, які здійснюють господарську діяльність та зареєст­ровані відповідно до закону як підприємці.

В теорії господарського права обґрунтована точка зору, що до суб'єктів господарювання відносяться також філії, представництва та інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності. Це положення було закріплене в ч. 2 Ст. 55 ГК України, проте Законі України від 4 лютого 2005 р. структурні одиниці без на лежних для того підстав і наукового обґрунтування були виключені з числа суб'єктів господарювання1.

Суб’єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господар кого відання та права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у ГК та інших законах.

Суб’єкти господарювання - господарські організації які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юри дичної особи, що визначається цивільним законодївстїом та Господарським кодексом.

Вони мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремленіпідрозділи без створення юридичної особи.

Поиск по сайту: