Умови і порядок випуску та обігу цінних паперів

Як зазначалося раніше, цінні папери залежно від по­рядку їх розміщення поділяються на емісійні і неемісійні. Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують од­накові права їх власників у межах одного випуску стосов­но особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).

Під емісією цінних паперів розуміється установлена за­конодавством послідовність дій емітента (юридичної осо­би, Автономної Республіки Крим або міських рад, а також держави в особі уповноважених нею органів державної вла­ди, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками) щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів.

Розміщення цінних паперів - це відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником. Пер­шим власником закон визнає особу, яка отримала цінні папери у власність безпосередньо в емітента (або в особи, що видала цінний папір) чи андеррайтера під час розмі­щення цінних паперів.

Емісія цінних паперів здійснюється за певними етапа­ми, кількість і зміст яких залежить від виду їх розміщен­ня - відкритого (публічного) чи закритого (приватного).

Публічне (відкрите) розміщення цінних паперів озна­чає їх відчуження на підставі опублікування в засобах ма­сової інформації або оголошення будь-яким іншим спосо­бом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не визначеної кількості осіб.

У разі відкритого (публічного) розміщення цінних па­перів серед заздалегідь не визначеного кола осіб емісія здійснюється за такими етапами:

1) прийняття рішення про відкрите (публічне) розмі­щення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

2) у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права-на придбання акцій, якщо це передба­чено умовами відкритого (публічного) розміщення цшвях паперів, - отримання від нього письмового підтвердження про відмову;

3) подання заяви і всіх необхідних документів для реє­страції випуску цінних паперів та проспекту їх емісії;

4) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фон­дового ринку випуску цінних паперів та проспекту їх емісії;

5) прийняття у разі потреби рішення про залучення ан­деррайтера до розміщення цінних паперів;

6) присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифі­каційного номера;

7) укладення з депозитарієм договору про обслуговуван­ня емісії цінних паперів або з реєстратором - про ведения реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відпо­відно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника;

8) виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі роз­міщення цінних паперів у документарній формі;

9) розкриття інформації, що міститься в проспекті емісії цінних паперів;

10) відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;

11) затвердження результатів розміщення цінних па­перів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

12) затвердження змін до статуту, пов'язаних із збіль­шенням статутного капіталу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій;

13) реєстрація змін до статуту в органах державної реє­страції;

14) подання звіту про результати відкритого (публічно­го) розміщення цінних паперів;

15) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати відкритого (публіч­ного) розміщення цінних паперів;

16) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів;

17) розкриття інформації, що міститься у звіті про ре­зультати відкритого (публічного) розміщення цінних па­перів.

Приватне (закрите) розміщення цінних паперів це розміщення цінних паперів шляхом безпосередньої про­позиції цінних паперів заздалегідь визначеному колу осіб.

У разі закритого (приватного) розміщення цінних па­перів серед заздалегідь визначеного кола осіб емісія здійснюється за такими етапами:

1) прийняття рішення про закрите (приватне) розміщен­ня цінних паперів органом емітента, уповноваженим прий­мати таке рішення;

2) у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій, якщо це передба­чено умовами закритого (приватного) розміщення цінних паперів, - отримання від нього письмового підтвердження про відмову;

3) подання заяви та всіх необхідних документів на реє­страцію випуску цінних паперів;

4) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів;

5) присвоєння цінним паперам міжнародного іденти­фікаційного номера;

6) укладення з депозитарієм договору про обслуговуван­ня емісії цінних паперів або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відпо­відно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника;

7) виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі роз­міщення цінних паперів у документарній формі;

8) закрите (приватне) розміщення цінних паперів;

9) затвердження результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

10) затвердження змін до статуту, пов'язаних із збіль­шенням статутного капіталу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій;

11) реєстрація змін до статуту в органах державної реє­страції;

12) подання Державній комісії з цінних паперів та фон­дового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів;

13) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приват­ного) розміщення цінних паперів;

14) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів.

Стосовно кожного розміщення цінних паперів емітен­том приймається рішення, яке оформляється протоколом. Вимоги до змісту протоколу встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Емітент не має права змінювати прийняте рішення про розміщення цінних паперів у частині обсягу прав за цінними папера­ми, умов розміщення та кількості цінних паперів одного випуску, крім випадків, передбачених законами і норма­тивно-правовими актами Державної комісії з цінних па­перів та фондового ринку.

Забороняється обмежувати доступ власників цінних паперів до оригіналу рішення про розміщення цінних па­перів, який зберігається в емітента.

Перше розміщення акцій відкритого акціонерного това­риства є виключно закритим (приватним) серед засновників.

Право на емісію цінних паперів виникає у суб'єкта гос­подарювання з дня реєстрації випуску та проспекту емісії у відповідному органі державної влади, яким є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі -ДКЦПФР).

ДКЦПФР протягом 30 днів після отримання заяви і всіх необхідних документів для реєстрації випуску та проспек­ту емісії цінних паперів здійснює одночасно реєстрацію їх випуску та проспекту емісії або відмовляє в реєстрації.

Реєстрація випуску та проспекту емісії цінних паперів не може розглядатися як гарантія їх вартості. ДКЦПФР відповідає лише за повноту інформації, що міститься у за­реєстрованих нею документах, та за її відповідність вимо­гам законодавства. Відповідальність за достовірність відо­мостей, наведених у документах, що подаються для реєст­рації випуску та проспекту емісії цінних паперів, несуть особи, які підписали ці документи.

Перелік документів, необхідних для реєстрації випус­ку та проспекту емісії цінних паперів, а також порядок їх реєстрації встановлюються ДКЦПФР, а додаткові вимоги до реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів банків установлюються нею за погодженням з Національ­ним банком України.

Вимоги до проспекту емісії цінних паперів встановлені ст. 30 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», відповідно до якої у проспекті емісії цінних паперів повинна міститися інформація про емітента, його фінан­сово-господарський стан, цінні папери, щодо яких прий­нято рішення про відкрите (публічне) розміщення.

Вимоги до розкриття інформації про емітента та його фінансово-господарський стан установлює ДКЦПФР.

До інформації про цінні папери належить інформація, що стосується:

виду, форми випуску, типу, кількості та номінальної вартості цінних паперів, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення;

дати прийняття рішення про відкрите (публічне) роз­міщення цінних паперів;

строків початку та закінчення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;

порядку і форми виплати доходу за цінними паперами.

У проспекті емісії цінних паперів мають міститися інші відомості, передбачені цим та іншими законами, що виз­начають особливості відкритого (публічного) розміщення певних видів цінних паперів, та/або нормативно-правови­ми актами ДКЦПФР.

Проспект емісії цінних паперів підписується керівни­ком емітента (головою виконавчого органу), аудитором та засвідчується печаткою емітента. Особи, що підписали проспект емісії, тим самим підтверджують достовірність відомостей, які в ньому містяться, а аудитор - достовірність перевірених ним відомостей.

У разі коли емітент користується послугами андеррайте­ра щодо відкритого (публічного) розміщення випуску цінних паперів, проспект емісії погоджується з андеррайтером.

Особи, винні в поданні недостовірних відомостей у про­спекті емісії цінних паперів, несуть відповідальність згідно із законами України.

Проспект емісії цінних паперів реєструється ДКЦПФР одночасно з реєстрацією випуску цінних паперів.

Після реєстрації емітент публікує проспект емісії цінних паперів у повному обсязі в офіційному друковано­му виданні ДКЦПФР не менш як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення цінних паперів.

У разі внесення до проспекту емісії цінних паперів змін емітент повинен зареєструвати їх та опублікувати інфор­мацію про ці зміни протягом 30 днів після опублікування проспекту емісії, але не менш як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Якщо це неможливо здійснити у зазначений строк, до змін та­кож включається інформація про перенесення строків відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Підставою для відмови у реєстрації змін до проспекту емісії цінних паперів є невідповідність документів вимо­гам законодавства або порушення встановленого ДКЦПФР порядку прийняття рішення про внесення змін.

До реєстрації та опублікування інформації про внесен­ня змін до проспекту емісії цінних паперів емітент не має права здійснювати відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.

Стаття 31 Закону України «Про цінні папери та фондо­вий ринок» покладає на ДКЦПФР обов'язок щодо веден­ня Державного реєстру випусків цінних паперів у встанов­леному нею порядку. ДКЦПФР також встановлює поря­док та забезпечує відкритий і безоплатний доступ учас­ників ринку цінних паперів до інформації, що міститься в реєстрі.

Законодавством встановлені певні особливості як щодо закритого, так і щодо відкритого розміщення цінних па­перів.

Так, особливості закритого (приватного) розміщення цінних паперів передбачаються законом, який регулює питання створення, діяльності та припинення акціонер­них товариств, і законодавством про інститути спільного інвестування.

Емітент повинен закінчити закрите (приватне) розмі­щення цінних паперів у строк, передбачений рішенням про їх закрите (приватне) розміщення, але не пізніше ніж протягом двох місяців з дня початку розміщення.

Під час закритого (приватного) розміщення пайові цінні папери не можуть продаватися за ціною меншою, ніж їх номінальна вартість.

Установлення переважного права на придбання цінних паперів одними інвесторами стосовно інших забороняєть­ся, крім випадків, передбачених законодавством.

Фактична кількість розміщених цінних паперів зазна­чається у звіті про результати закритого (приватного) роз­міщення цінних паперів, який затверджується органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, та подається ДКЦПФР (ст. 32 Закону «Про цінні папери та фон­довий ринок»).

Відкрите (публічне) розміщення цінних паперів здійснюється емітентом самостійно або через андеррайте­ра, що уклав з емітентом договір про андеррайтинг (договір про андеррайтинг повинен відповідати вимогам типового договору, затвердженого ДКЦПФР).

Забороняється відкрите (публічне) розміщення цінних паперів раніше ніж через 10 днів після опублікування про­спекту їх емісії відповідно до вимог закону.

Емітент повинен закінчити відкрите (публічне) розмі­щення цінних паперів у строк, передбачений рішенням про їх відкрите (публічне) розміщення, але не пізніше ніж протягом одного року з дня початку розміщення.

Під час відкритого (публічного) розміщення пайові цінні папери не можуть продаватися за ціною меншою, ніж їх номінальна вартість.

Установлення переважного права на придбання цінних паперів одними інвесторами стосовно інших забороняєть­ся, крім випадків, передбачених законодавством.

Кількість відкрито (публічно) розміщених цінних па­перів не повинна перевищувати кількості цінних паперів, визначеної у проспекті емісії цінних паперів. Фактично розміщених цінних паперів може бути менше, ніж кількість цінних паперів, визначена у проспекті їх емісії.

Кількість фактично розміщених цінних паперів зазна­чається у звіті про результати відкритого (публічного) роз­міщення цінних паперів, який затверджується органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, та по­дається ДКЦПФР (ст. 33 Закону України «Про цінні па­пери та фондовий ринок»).

Під час відкритого (публічного) розміщення цінних паперів емітент має право користуватися послугами андер­райтера. Андеррайтер - це торговець цінними паперами, який надає послуги щодо розміщення (підписки, прода­жу) цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок емітента. Вимоги до операцій, що здійснює андеррайтер, встановлюються ДКЦПФР.

Емітент подає ДКЦПФР у 15-денний строк з дня реєст­рації змін до статуту в органах державної реєстрації звіт про результати відкритого (публічного) розміщення, а також інші документи, визначені ДКЦПФР, необхідні для реєстрації звіту.

ДКЦПФР протягом 15 днів після отримання від емітен­та необхідних документів зобов'язана прийняти рішення про реєстрацію звіту або відмову в реєстрації.

Підставою для відмови в реєстрації звіту про результа­ти відкритого (публічного) розміщення цінних паперів є порушення вимог законодавства, пов'язане з розміщенням цінних паперів.

ДКЦПФР у двотижневий строк з дня реєстрації звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів видає емітенту свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів.

У разі відкритого (публічного) розміщення облігацій емі­тент протягом 15 днів після закінчення погашення облігацій подає ДКЦПФР звіт про наслідки погашення облігацій.

У разі закритого (приватного) розміщення цінних па­перів емітент подає ДКЦПФР у визначений нею строк звіт про результати закритого (приватного) розміщення.

У двотижневий строк після подання емітентом звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів йому видається свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів.

Законом України «Про цінні папери та фондовий ри­нок» визначено поняття недобросовісної емісії цінних па­перів як дій, що порушують процедуру емісії, встановлену цим Законом, і є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації проспекту емісії та випуску цінних паперів, зупинення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів.

Підставами для визнання емісії цінних паперів недо­бросовісною згідно з ч. 2 ст. 36 зазначеного Закону є:

порушення емітентом вимог цього Закону, невідповід­ність поданих емітентом документів або відомостей, що в них містяться, вимогам законодавства та/або переліку, визначеному ДКЦПФР;

порушення порядку прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;

внесення недостовірних відомостей до проспекту емісії цінних паперів та документів, які подаються для реєст­рації випуску цінних паперів і проспекту їх емісії;

систематичне або грубе порушення емітентом прав інве­сторів.

Порядок прийняття рішення про відмову в реєстрації проспекту емісії та випуску цінних паперів, зупинення відкритого (публічного) їх розміщення встановлюється ДКЦПФР.

Зупинене відкрите (публічне) розміщення цінних паперів поновлюється за рішенням ДКЦПФР лише до закінчення строку розміщення цінних паперів, установленого проспек­том їх емісії, за умови усунення порушень, що стали підста­вою для зупинення відкритого (публічного) розміщення.

У разі коли порушення, що стали підставою для зупи­нення відкритого (публічного) розміщення цінних па­перів, не усунені протягом 15 днів після прийняття ДКЦПФР відповідного рішення або до ДКЦПФР не над­іслані документи, що підтверджують усунення порушень, вона приймає рішення про визнання емісії цінних паперів недійсною.

Українські емітенти можуть розміщувати цінні папе­ри за межами України виключно на підставі дозволу ДКЦПФР, крім облігацій зовнішніх державних позик України.

Дозвіл на розміщення за межами України цінних па­перів українських емітентів видається за умови виконан­ня таких вимог:

проведення реєстрації випуску цінних паперів;

допущення цінних паперів до біржових торгів на одній з українських фондових бірж;

відповідність кількості цінних паперів, які розміщу­ються за межами України, нормативу, встановленому ДКЦПФР.

Особливості емісії, розміщення, обігу та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування у разі відкри­того (публічного) та закритого (приватного) їх розміщення визначаються законодавством.

Так, порядок розміщення та обігу інвестиційних сер­тифікатів пайових інвестиційних фондів встановлюється нормами Розділу VI (ст. ст. 38-47) Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», а також нормативно-правовими ак­тами ДКЦПФР. Зокрема, рішеннями ДКЦПФР від 8 січня 2002 р. затверджені Положення про порядок реєстрації

випуску інвестиційних сертифікатів пайового інвестицій­ного фонду при їх розміщенні шляхом прилюдної пропо­зиції і Положення про порядок реєстрації випуску інвес­тиційних сертифікатів пайового (венчурного, недиверси-фікованого) інвестиційного фонду при їх приватному роз­міщенні.

Обіг цінних паперів - це вчинення правочинів, пов'яза­них з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладають­ся під час розміщення цінних паперів.

Велике значення у забезпеченні обігу цінних паперів має професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку, що провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких опе­рації з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

Поиск по сайту: