Форми та зміст аудиторських послуг. Види аудиту

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону «Про аудиторську діяльність» аудиторські послуги можуть надаватись у формі:

а) аудиторських перевірок (аудиту);

б) пов'язаних з ними експертиз;

в) консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарсь­кої діяльності;

г) інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

а) Аудиторська перевірка (аудит) — це перевірка бух­галтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам (ч. 1 ст. 363 ГК),

З наведеного визначення випливають наступні ознаки

аудиту:

1) аудит це перевірка, тобто обстеження і вивчення ок­ремих ділянок фінансово-господарської діяльності суб'єк­тів господарювання або їх структурних підрозділів;

2) об'єктом аудиту є бухгалтерська звітність, облік, первинні документи та інша інформація щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Бухгалтерська звітність - це звітність, що складаєть­ся на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволен­ня потреб певних користувачів (наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положень (стан­дартів) бухгалтерського обліку» від 31.03.1999 р. № 87);

Публічна бухгалтерська звітність складається із ауди­торського висновку, балансу, звіту про прибутки і збитки, іншої звітності в межах відомостей, які не становлять ко­мерційну таємницю і визначені законодавством для надан­ня користувачам та публікації (ч. 1 ст. 8 Закону «Про ауди­торську діяльність»);

3) метою аудиту є визначення достовірності звітності, обліку суб'єктів господарювання, його повноти і відповід­ності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Достовірність публічної бухгалтерської звітності - це такий ступінь точності відомостей бухгалтерської звітнос­ті, який дає змогу компетентному користувачу робити на її (звітності) підставі правильні висновки щодо результатів діяльності суб'єктів господарювання і приймати відповідні рішення. Основою достовірності бухгалтерської звітності є відсутність суттєвих порушень встановленого порядку ве­дення бухгалтерського обліку і складання звітності.

б) Експертизи

Аудиторські послуги у вигляді експертиз фінансово-господарської діяльності (в тому числі судово-бухгалтерсь­ка експертиза в редакції ст. ст. 7,10 Закону України «Про судову експертизу») оформляються експертним висновком або актом (ч. 2 ст. 7 Закону).

в) Консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарсь­кої діяльності

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів, (ч. 2 ст. 7 Закону)

г) Інші види економіко-правового забезпечення підприє­мницької діяльності фізичних та юридичних осіб

Тут мова йде, зокрема, про такі про супутні аудиту по­слуги як:

а) оглядові (експрес) перевірки

Завданням оглядової перевірки фінансової звітності є надання аудиторові можливості встановити негативні фак­ти, котрі приводять його до висновку, що інформація, от­римана на підставі прийнятої облікової політики, неправ­диво представляється (негативна думка). При цьому він здійснює процедури перевірки, які не забезпечують оцін­ку подій, оскільки це робиться при аудиті. Все негативне, що потрапляє в коло зору аудитора, розцінюється ним як те, що фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах, не складена у відповідності з встановленими правилами її підготовки. Таке саме завдання стоїть перед аудитором під час оглядової перевірки іншої інформації, підготовленої у відповідності з окремими правилами.

Аудитор намагається бути в курсі всіх суттєвих питань. Обмежені процедури оглядової перевірки і аналізу, пов'я­заного з нею, дають меншу ймовірність досягнення постав­леної аудитором мети порівняно з аудитом. Тобто під час оглядової перевірки використовується досвід і знання в галузі аудиту, знання техніки аудиту для отримання не­обхідних доказів. Але при оглядових перевірках не вив­чається так детально, як при аудиті, система внутрішньо­го контролю і обліку підприємства, не перевіряється пер­винна бухгалтерська документація на достовірність, а до­кази отримуються більшою мірою шляхом інспектування, огляду, підтвердження і розрахунків, що також викорис­товується під час проведення аудиту. Крім того, аудитор намагається переглянути всі важливі справи підприєм­ства, процедура оглядової перевірки передбачає менше вивчення цих справ порівняно з аудитом, тому аудиторсь­ка гарантія, що надається в звіті оглядової перевірки, відповідно менша порівняно з аудитом.

б) Операційна перевірка

Під час проведення операційної перевірки аудитор зо­бов'язаний провести процедури перевірки з окремих пи­тань, про котрі він домовився з клієнтом. Узгоджені між аудитором і клієнтом процедури перевірки здійснюються з метою задоволення інтересів клієнта стосовно дослідження інформації з окремих питань. Одержувачі такого звіту повинні скласти власні висновки з окремих питань на підставі виконаних аудитором процедур перевірки. Такий звіт має обмежене коло користувачів. Він стосується лише тих сторін, котрі домовились про виконання процедур пе­ревірки, тому що інші сторони, які не мають уявлення про причини замовлення таких процедур перевірки, можуть неправильно тлумачити результати операційної перевірки, в) Компіляція (трансформація бухгалтерського обліку) Під час здійснення процедур трансформації обліку за іншими обліковими стандартами бухгалтер залучається до проведення бухгалтерських послуг, що на відміну від ауди­торських пов'язане з такими речами, як збереження, класи­фікація і підсумок фінансової інформації. Як правило, така робота складається зі скороченого обсягу деталізації даних і закінчується створенням сприятливих у використанні зро­зумілих таблиць та фінансової звітності. В цьому випадку не вимагається отримання аудиторських доказів стосовно цієї інформації. Однак, користувачі трансформованої фінансової звітності отримують певну вигоду від участі фахівців-бухгалтерів, оскільки такі послуги виконуються з належними професійними навичками і старанністю.

Крім того, надання інших послуг аудиторами може мати місце у таких формах як:

— представництво інтересів клієнта (замовника) пе­ред іншими особами за його дорученням з питань еконо­міко-правового забезпечення діяльності клієнта (замовни­ка) відповідно до положень Цивільного кодексу України.

Представництво інтересів клієнта (замовника) в суді здійснюється відповідно до положень Цивільного проце­суального кодексу України та Господарського процесуаль­ного кодексу України;

— видавництво та розповсюдження (на договірній ос­нові через третіх осіб) методичної (інформаційної) літера­тури з питань теорії та практики обліку, оподаткування, аудиту, аналізу, фінансів, правового забезпечення госпо­дарської діяльності в Україні (здійснюється після вивчен­ня питання та отримання відповідного дозволу Аудиторсь­кої палати України);

— проведення навчальних семінарів та курсів з питань обліку, аудиту, оподаткування, аналізу та економіко-пра­вового забезпечення господарської діяльності в Україні (здійснюється без видачі кваліфікаційних сертифікатів після узгодження з Аудиторською палатою України, за­твердження програми);

- оцінка майна (за умови наявності відповідної кваліфі­кації оцінщика);

- розробка, впровадження, супровід бухгалтерських продуктів в електронних системах обробки даних;

- ведення за інших юридичних та фізичних осіб бухгал­терського та податкового обліку, складання фінансової (бухгалтерської) звітності та декларацій про доходи.

Види аудиту. Аудиторські перевірки можуть бути кла­сифіковані за різними критеріями: в залежності від підстав проведення аудиту, від суб'єктів проведення аудиту, від виду діяльності суб'єкта господарювання, щодо якого про­водиться аудит тощо.

Так, відповідно до ч. З ст. 363 ГК та ч. З ст. 4 Закону «Про аудиторську діяльність» аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб'єктів (його можна назвати ініціативним аудитом), а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит).

Ініціативний аудит проводиться в будь-який час і в тих обсягах, що будуть визначені рішенням органу управлін­ня суб'єкта господарювання-юридичної особи, або рішен­ням громад янина-підприємця.

Обов'язковий аудит відповідно до ст. 10 Закону «Про аудиторську діяльність» проводиться:

- по-перше, для підтвердження достовірності та повно­ти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших господарюючих суб'єктів незалежно від форми влас­ності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюд­нюється, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займа­ються підприємницькою діяльністю.

Обов'язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності господарюючих суб'єктів з річним господарсь­ким оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки;

- по-друге, для перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвести­ціями, акціонерних товариств, холдінгових компаній,

інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінан­сових посередників;

- по-третє, для емітентів цінних паперів;

- по-четверте, для порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом.

Проведення аудиту є обов'язковим також в інших ви­падках, передбачених законами України.

Зовнішній і внутрішній аудит. Під терміном «зовнішній аудит* розуміється власне аудит, що здійснюється аудито­ром (аудиторською фірмою).

Внутрішній аудит — це організована суб'єктом госпо­дарювання в інтересах його власників і врегульована його локальними актами система контролю за дотриманням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Такий контроль здійснюється аудиторською службою суб'єкта господарювання або іншим незалежним внутріш­нім підрозділом зазначеного суб'єкта і включає, зокрема нагляд і перевірку:

- дотримання вимог законодавства;

- точності і повноти документації бухгалтерського об­ліку;

- своєчасності підготовки бухгалтерської документації;

- забезпечення збереження майна тощо.

В залежності від виду діяльності чи особливостей пра­вового статусу суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюється аудиторська перевірка, можна виділити такі спеціальні види аудиту:

- аудит підприємства, що приватизується;

- аудит ВАТ та підприємств-емітентів облігацій;

- аудит банків;

- аудит страхових компаній;

- аудит інвестиційних фондів та інвестиційних ком­паній тощо.

Поиск по сайту: