Способи приватизації

Під способом приватизації розуміють встановлені зако­ном для кожної кваліфікаційної групи об'єктів привати­зації юридичну підставу і договірну угоду щодо відчуження майна державного підприємства суб'єктом приватизації -продавцем (державним органом приватизації) суб'єктові приватизації - покупцеві (недержавній юридичній або фізичній особі).

Відповідно до статті 15 Закону «Про приватизацію дер­жавного майна», яка називається «Способи приватизації», приватизація майна державних підприємств може здійсню­ватися шляхом:

продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкур­сом. Цей спосіб приватизації здійснюється у порядку, вста­новленому Законом «Про приватизацію невеликих держав­них підприємств (малу приватизацію)», згідно з яким про­даж об'єктів на аукціоні - це спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який запропонував у ході аукціону максимальну ціну, а продаж об'єктів за конкур­сом - спосіб приватизації, за яким власником об'єкта стає покупець, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта (некомерційний конкурс), або при рівних фіксованих умовах - найвищу ціну (комерційний конкурс);

продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців;

продажу на конкурсній основі цілісного майнового ком­плексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного това­риства при поданні покупцем документів, передбачених частиною першою статті 12 Закону «Про приватизацію дер­жавного майна»;

викупу майна державного підприємства згідно з альтер­нативним планом приватизації.

Неконкурентні способи продажу майна державних підприємств застосовуються щодо об'єктів, не проданих на аукціоні, за конкурсом.

На відміну від названих способів приватизації, підприє­мства агропромислового комплексу можуть приватизува­тися тільки шляхом перетворення їх або у колективні сільськогосподарські підприємства, або у відкриті акціо­нерні товариства в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 р. N° 1099 «Про затвердження Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні това­риства»[82]. Тобто підприємства агропромислового комплек­су, як правило, не можуть бути продані на аукціоні або за конкурсом, а також приватизовані шляхом викупу здано­го в оренду майна чи продажу державної частки (акцій, паїв) у майні підприємства, що приватизується, на фон­довій біржі або іншим способом, який передбачає конку­ренцію покупців.

Відповідно до статті 2, частини 3 статті 8, статей 9,11,13,14 і 15 Закону України від 10 липня 1996 р. «Про особливості приватизації майна в агропромисловому ком­плексі» приватизація майна перелічених у цих статтях підприємств здійснюється шляхом перетворення їх вик­лючно у відкриті акціонерні товариства. Виняток з цього правила становлять названі у статті 2 Закону підприємства та підприємства зі змішаною власністю, сума вартості май­на яких недостатня для формування статутного фонду відкритого акціонерного товариства. Такі підприємства можуть приватизуватися шляхом викупу майна їх праців­никами і прирівняними до них особами (ч.З ст.З Закону «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»).

Приватизація підприємств торгівлі, громадського хар­чування, побутового обслуговування населення, готельно­го господарства, туристичного комплексу здійснюється шляхом: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. При­ватизація зазначених об'єктів здійснюється у порядку, передбаченому Законом «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та Держав­ною програмою приватизації.

Відповідно до статті 6 Закону «Про особливості прива тизації об'єктів незавершеного будівництва» приватиза­ція об'єктів незавершеного будівництва здійснюється орга­нами приватизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб шляхом:

продажу на аукціоні, за конкурсом;

продажу шляхом викупу за наявності одного покупця безпосередньо цьому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об'єкта;

внесення об'єкта незавершеного будівництва до статут­ного фонду господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією акцій (часток, паїв) у поряд­ку, встановленому установчими документами товариства та законодавством України, після завершення будівницт­ва відповідного об'єкта;

продажу під розбирання.

У разі приватизації недобудованих спеціалізованих гос­подарських об'єктів, зокрема електростанцій, великих промислових підприємств, спосіб приватизації відповід­но до законодавства про приватизацію може визначати орган приватизації за погодженням з органом, який здійснює управління відповідним об'єктом незавершено­го будівництва, або підприємством, установою, організа­цією, на балансі яких перебуває зазначений об'єкт.

Загалом порядок застосування певних способів привати­зації, крім зазначених актів, регулюється Положенням про застосування способів приватизації майна державних підприємств, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 4 лютого 1993 p., Положенням про поря­док визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України від ЗО липня 1998 p.; Положен­ням про порядок приватизації несільськогосподарських підприємств і організацій агропромислового комплексу, Положенням про типовий план приватизації несільськогос­подарських підприємств і організацій агропромислового комплексу та Положенням про порядок приватизації май­на радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також заснованих на їх базі орендних підприємств, затвердженими наказом Фонду державного майна України від 9 серпня 1996 р. № 903, а також Держав­ною програмою приватизації на конкретні роки.

Уявляється, що обравши одним із системотворчих кри­теріїв способи приватизації, законодавець чітко не визна­чився з власне способами, тобто не встановив, які ж саме способи приватизації можуть застосовуватися. Аналіз по­ложень статті 15 Закону «Про приватизацію державного майна» дає підстави для висновку, що в цій статті за відсут­ності чіткого і єдиного розуміння щодо критерію класифі­кації змішалися до купи:

власне способи приватизації (викуп, конкурс, аукціон);

об'єкти приватизації (цілісні майнові комплекси; акції, частки, паї; незавершене будівництво; орендоване майно);

підстави приватизації (план, розроблений комісією з приватизації чи альтернативний план);

місце проведення аукціону (фондова біржа).

Виходячи з цього, можна виділити дві групи способів приватизації: конкурентні (конкурс, аукціон) та некон-курентні (викуп). Всі інші, так звані способи, про які йдеть­ся в законодавстві, є нічим іншим, як порядком застосу­вання відповідних способів залежно від тих або інших до­даткових умов. Такий підхід буде відповідати понятійно-категоріальному апарату, який в структурі методології правознавства є відбиттям реальних правових явищ і про­цесів правового регулювання.

Поиск по сайту: