Договір комерційної концесії

Так само як концесійну діяльність слід відрізняти від концесії, так і договір комерційної концесії слід відрізня­ти від концесійного договору.

Договір комерційної концесії - це договір, за яким одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення стро­ку право використання в підприємницькій діяльності ко­ристувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов'язується дотримуватися умов викорис­тання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду (ч. 1 ст. 366 ГК).

У наведеному визначенні зазначається сфера, в якій можуть використовуватися надані користувачеві права -сфера підприємницької діяльності користувача, проте в ньому відсутня вказівка на мету надання користувачеві зазначених прав. ЦК (ст. 1115) обмежує цю мету виготовленням та (або) продажем певного виду товарів та (або) на­данням послуг.

Предмет договору комерційної концесії в ГК визначе­ний лише в загальних рисах: як комплекс прав, ділової репутації і комерційного досвіду (ч. 2 ст. 366 ЦК). За змістом ч. 1 ст. 1116 ЦК предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелек­туальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації, під якою мож­на розуміти сукупність інформації про правоволодільця, що дає можливість зробити висновок про його професійні та управлінські здібності, порядність та відповідність його діяльності вимогам закону.

За своїм предметом договір комерційної концесії відрізняється від схожих з ним договорів щодо розпоря­дження майновими правами інтелектуальної власності, зокрема ліцензійного договору, договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності тощо, передбачених ст. 1107 ЦК.

Договір комерційної концесії передбачає використан­ня комплексу наданих користувачеві прав, ділової репу­тації і комерційного досвіду правоволодільця в певному обсязі, із зазначенням або без зазначення території вико­ристання щодо певної сфери підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 366 ГК).

Закон вимагає, щоб договір комерційної концесії був укладений у письмовій формі у вигляді єдиного докумен­та (в ст. 1118 ЦК йдеться про «письмову форму»). Недодер­жання цієї вимоги тягне за собою недійсність договору (згідно з ч. 1 ст. 1118 ЦК він є нікчемним).

Особливістю договору комерційної концесії є те, що він підлягає державній реєстрації органом, який здійснив реє­страцію суб'єкта господарювання, що виступає за догово­ром як правоволоділець. Якщо правоволоділець зареєстро­ваний як суб'єкт господарювання не в Україні, реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який зареєстрував суб'єкта господарювання, що є корис­тувачем.

Юридичне значення реєстрації полягає в тому, що у відносинах з третіми особами сторони договору комерцій­ної концесії мають право посилатися на договір лише з дня його державної реєстрації. Відсутність реєстрації догово­ру позбавляє сторони права в разі спору посилатися на цей договір.

Слід проте зазначити, що Законом України від 15 трав­ня 2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» повноваження державного реєстратора щодо державної реєстрації договорів комер­ційної концесії не передбачені.

Інші вимоги щодо укладання договору комерційної кон­цесії встановлюються законом.

Договором комерційної концесії може бути передбаче­но право користувача дозволяти іншим особам користуван­ня наданим йому комплексом прав або часткою (точніше було б - частиною - В.Щ.) цього комплексу прав на умовах комерційної субконцесії, погоджених ним із правоволо-дільцем або визначених у договорі комерційної концесії.

До договору комерційної субконцесії застосовуються положення про договір комерційної концесії, якщо інше не випливає з особливостей субконцесії. Якщо договір ко­мерційної концесії визнано недійсним, недійсні також укладені на його основі договори комерційної субконцесії.

Винагорода за договором комерційної концесії може виплачуватися користувачем правоволодільцеві у формі разових або періодичних платежів або в іншій формі, пе­редбаченій договором (ст. 369 ГК).

Обов'язки сторін договору комерційної концесії визна­чені ст. 370, 371 ГК і ст. 1120 і 1121 ЦК.

Так, правоволоділець зобов'язаний:

передати користувачеві технічну та комерційну доку­ментацію і надати іншу інформацію, необхідну користу­вачеві для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінструктувати користу­вача і його працівників з питань, пов'язаних із здійснен­ням цих прав;

видати користувачеві передбачені договором ліцензії (дозволи), забезпечивши їх оформлення у встановленому законодавством порядку.

Якщо договором комерційної концесії не передбачено інше, правоволоділець зобов'язаний: • Забезпечити державну реєстрацію договору комерцій­ної концесії;

надавати користувачеві постійне технічне та консуль­тативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників;

контролювати якість товарів (робіт, послуг), що вироб­ляються (виконуються або надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії.

З урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється користувачем за договором комерційної кон­цесії, користувач зобов'язаний:

використовувати при здійсненні передбаченої догово­ром діяльності торговельну марку та інші позначення пра-воволодільця визначеним у договорі способом;

забезпечити відповідність якості товарів, що виробля­ються ним на основі договору, виконаних робіт, послуг, що надаються, якості таких самих товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) безпосередньо правоволодільцем;

дотримуватися інструкцій і вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем;

надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товар (роботу, послуги) безпосередньо у правоволодільця;

інформувати покупців (замовників) найбільш очевид­ним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії;

не розголошувати секрети виробництва правоволоділь­ця та іншу одержану від нього конфіденційну інформацію;

сплатити правоволодільцеві обумовлену договором ви­нагороду.

Згідно з ч. 1 ст. 372 ГК договором комерційної концесії можуть бути передбачені обмеження прав сторін за цим договором, зокрема:

обов'язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закрі­пленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території;

обов'язок користувача не допускати його конкуренції з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору комерційної концесії стосовно підприємницької діяльності, що здійснюється користувачем з ви­користанням належних правоволодільцеві прав;

відмова користувача від одержання за договором комер­ційної концесії аналогічних прав у конкурентів (потен­ційних конкурентів) правоволодільця;

обов'язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування виробничих приміщень, що мають використовуватися при здійсненні наданих за договором прав, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення.

Обмежувальні умови можуть бути визнані недійсними, якщо ці умови суперечать законодавству (ч. 2 ст. 372 ГК).

Крім цього, частиною 2 ст. 1122 ЦК прямо встановлено, що умова договору, відповідно до якої правоволоділець має право визначати ціну товару (робіт, послуг), передбачено­го договором, або встановлювати верхню чи нижню межу цієї ціни, є нікчемною.

Відповідно до ст. 373 ГК правоволоділець несе субсиді-арну відповідальність за вимогами, що заявляються до ко­ристувача комерційної концесії у разі невідповідності якості товарів (робіт, послуг), які продаються (виконують­ся, надаються) користувачем.

За вимогами, що заявляються до користувача як вироб­ника продукції (товарів) правоволодільця, останній відпо­відає солідарно з користувачем.

Договір комерційної концесії може бути змінений відповідно до положень, встановлених ст. 188 ГК.

У відносинах з третіми особами сторони договору комер­ційної концесії мають право посилатися на зміни договору лише з дня державної реєстрації цієї зміни відповідно до ст. 367 ГК, якщо не доведуть, що третя особа знала або по­винна була знати про зміну договору раніше.

Кожна із сторін договору комерційної концесії, укла­деного без зазначеного строку, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сто­рону за шість місяців, якщо договором не передбачений більш тривалий строк.

Дострокове розірвання договору комерційної концесії, укладеного на визначений строк, а також розірвання дого­вору, укладеного без визначення строку, підлягають дер­жавній реєстрації відповідно до ст. 367 ГК.

При оголошенні правоволодільця або користувача не­платоспроможним (банкрутом) договір комерційної кон­цесії припиняється.

У разі зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця, права на використання яких входять у комплекс прав за договором комерційної концесії, цей до­говір зберігає чинність щодо нових позначень правоволо­дільця, якщо користувач не вимагає розірвання договору. Дещо інакше ця норма сформульована в п. 1 ч. 2 ст. 1126 ЦК, згідно з яким договір комерційної концесії припи­няється у разі «припинення права правоволодільця на тор­говельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом».

У разі продовження чинності договору комерційної кон­цесії користувач має право вимагати відповідного змен­шення належної правоволодільцеві винагороди.

Якщо в період дії договору комерційної концесії припи­нилося право, користування яким надано за цим договором, договір продовжує свою чинність, крім положень, що сто­суються права, яке припинилося, а користувач, якщо інше не передбачено договором, має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке комерційна концесія?

2. Дайте визначення поняття договору комерційної концесії.

3. Що є предметом договору комерційної концесії?

4. Назвіть обов'язки правоволодільця у договорі комерційної кон­цесії.

5. Назвіть обов'язки користувача у договорі комерційної кон­цесії.

6. Назвіть підстави припинення договору комерційної концесії.

РОЗДІЛ VII

Поиск по сайту: