Спеціальний інвестиційний режим на територіях пріоритетного розвитку

Від території СЕЗ слід відрізняти територію пріори­тетного розвитку (ТПР), тобто територію, на якій скла­лися несприятливі соціально-економічні умови та на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяль­ності для створення нових робочих місць.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності, що зап­роваджується на ТПР, це режим, який передбачає введен­ня податкових, митних та інших пільг, передбачених за­коном, для суб'єктів підприємницької діяльності, що реа­лізують в порядку, визначеному законом, інвестиційні проекти, схвалені Комітетом з питань територій пріори­тетного розвитку.

Низкою законів України встановлені спеціальні режи­ми інвестиційної діяльності на ТПР в Автономній Рес­публіці Крим, у Волинській, Житомирській, Луганській, Чернігівській областях.

Наприклад, відповідно до ст. 3 Закону України від 15 липня 1999 р. «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Лу­ганській області»[216] такий режим інвестиційної діяльності запроваджується на територіях пріоритетного розвитку і діє протягом 30 років при реалізації в порядку, визначено­му цим Законом, інвестиційних проектів у пріоритетних галузях (підгалузях) виробництва, перелік яких визна­чається Кабінетом Міністрів України.

До територій пріоритетного розвитку цим Законом віднесено у своїх адміністративно-територіальних межах міста Брянка, Краснодон, Свердловськ, Первомайськ, Ста­ханов, Красний Луч, а також Антрацитівський, Кремінсь-кий та Красноденський райони Луганської області.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосо­вується до суб'єктів підприємницької діяльності, які реа­лізують в порядку, визначеному Законом, інвестиційний проект кошторисною вартістю, еквівалентною не менше:

500 тис. доларів США - при реалізації інвестиційного проекту в галузях сільського господарства, обробної про­мисловості та охорони здоров'я;

700 тис. доларів США - при реалізації інвестиційного проекту в галузях будівництва та транспорту;

1 млн. доларів США - при реалізації інвестиційного про­екту в галузях добувної промисловості, виробництва елек­троенергії та коксу, хімічного виробництва і машинобуду­вання.

Органами управління територіями пріоритетного роз­витку відповідно до ст. б Закону є:

- Комітет з питань територій пріоритетного розвитку;

- органи місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування територій, на яких запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяль­ності, здійснюють свої повноваження відповідно до законодавства України з урахуванням особливостей, визначе­них Законом.

Крім того, до повноважень органу місцевого самовряду­вання також належить:

укладення договору (контракту) з суб'єктом підприєм­ницької діяльності щодо умов реалізації інвестиційного проекту, затвердженого Комітетом з питань територій пріо­ритетного розвитку, у визначеному Законом порядку.

Згідно з ст. 7 Закону Комітет з питань територій пріо­ритетного розвитку (далі - Комітет) є спеціально уповно­важеним органом управління спеціальним режимом інве­стиційної діяльності, що запроваджується відповідно до Закону на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області.

Комітет створюється Луганською обласною радою.

До повноважень Комітету належать:

розроблення та забезпечення реалізації стратегії та поточ­них програм розвитку територій пріоритетного розвитку;

розгляд і затвердження інвестиційних проектів у по­рядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

видача свідоцтва про затвердження інвестиційного про­екту;

здійснення в межах своїх повноважень згідно з Зако­ном відповідного контролю за реалізацією інвестиційних проектів суб'єктами підприємницької діяльності на тери­торіях пріоритетного розвитку;

підготовка відповідним органам місцевого самоврядуван­ня пропозицій щодо встановлення ставок орендної плати, плати за комунальні послуги, тарифів та інших платежів; організація підготовки та перепідготовки кадрів; регулювання залучення до роботи на територіях пріо­ритетного розвитку іноземних працівників;

прийняття у межах своєї компетенції рішень, обов'яз­кових до виконання на територіях пріоритетного розвитку при реалізації інвестиційних проектів;

розгляд у досудовому порядку спорів, що виникають між органами місцевого самоврядування та суб 'єктами підприє­мницької діяльності при реалізації інвестиційних проектів; реалізація інших повноважень, передбачених Законом. На територіях пріоритетного розвитку можуть провади­тися всі види підприємницької діяльності, за винятком заборонених законами України.

Спеціальний правовий режим підприємницької діяль­ності, встановлений на територіях пріоритетного розвит­ку, поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності виключно під час реалізації ними на цих територіях інвес­тиційних проектів, затверджених у встановленому цим Законом порядку.

Затвердження Комітетом інвестиційного проекту та видача свідоцтва про його затвердження є підставою для укладення відповідним органом місцевого самоврядуван­ня договору (контракту) з суб'єктом підприємницької діяльності щодо умов реалізації інвестиційного проекту, укладення договорів оренди землі, приміщень тощо. По­рядок укладення договору (контракту) визначається Лу­ганською обласною радою.

У разі невиконання або неналежного виконання суб'єк­том підприємницької діяльності умов договору (контрак­ту), укладеного з органом місцевого самоврядування, та­кий суб'єкт підприємницької діяльності несе майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством Украї­ни та відповідним договором (контрактом).

У разі порушення суб'єктом підприємницької діяльності законодавства України, установчих документів, договору (контракту) з органом місцевого самоврядування щодо умов реалізації затвердженого у встановленому цим Законом по­рядку інвестиційного проекту Комітет може внести пропо­зиції органу місцевого самоврядування про розірвання у встановленому законодавством порядку договору (контрак­ту), укладеного з суб'єктом підприємницької діяльності.

У разі порушення суб'єктом підприємницької діяль­ності законодавства України, установчих документів, до­говору (контракту) з органом місцевого самоврядування щодо умов реалізації затвердженого у встановленому цим Законом порядку інвестиційного проекту орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про розірвання у встановленому законодавством порядку укладеного з ним договору (контракту), а також внести пропозиції Комітету про скасування виданого ним свідоцтва про затвердження інвестиційного проекту.

Рішення про скасування свідоцтва про затвердження інвестиційного проекту та розірвання договору (контрак­ту) з органом місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судовому порядку.

До суб'єктів підприємницької діяльності під час реалі­зації ними інвестиційних проектів, затверджених у вста­новленому Законом порядку, застосовується запровадже­ний Законом спеціальний правовий режим підприємниць­кої діяльності та надаються передбачені Законом пільги щодо сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, збору до Державного інноваційного фонду України, до державного фонду спри­яння зайнятості населення та плати за землю.

Звільняються на період реалізації інвестиційного про­екту, але не більше ніж на 5 років, від сплати ввізного мита суб'єкти підприємницької діяльності, які ввозять на митну територію України сировину, матеріали, устат­кування та обладнання (крім підакцизних товарів) для реалізації інвестиційного проекту у порядку, встановле­ному Законом.

Звільняються на період реалізації інвестиційного про­екту, але не більше ніж на 5 років, від оподаткування по­датком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України устаткування та обладнання для реалі­зації інвестиційного проекту у порядку, встановленому Законом.

Перелік та обсяги ввезення на митну територію Украї­ни зазначених сировини, матеріалів, устаткування (облад­нання) є невід'ємною частиною інвестиційного проекту.

Під терміном устаткування (обладнання) слід розуміти машини (крім транспортних засобів), механізми, прила­ди, пристрої, призначені для використання у технологіч­ному процесі, що здійснюється під час реалізації інвести­ційного проекту.

У разі нецільового використання, відчуження зазначе­них сировини, матеріалів, устаткування та обладнання до закінчення строку реалізації інвестиційного проекту ввізне мито та податок на додану вартість справляються у встановленому законом порядку.

Звільняється на три роки від оподаткування прибуток новоствореного, перепрофільованого, реструктуризовано-го підприємства, що реалізує у встановленому Законом порядку інвестиційний проект.

Прибуток таких підприємств, одержаний від реалізації інвестиційного проекту з четвертого по шостий рік включ­но, оподатковується за ставкою у розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування. Ця норма застосовується з мо­менту одержання зазначеними підприємствами першого прибутку.

Порядок обчислення прибутку, одержаного від реалі­зації інвестиційного проекту, визначається Державною податковою адміністрацією України.

У разі коли протягом звітного (податкового) періоду відбувається часткове або повне відчуження інвестиції суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав інвес­тицію, зобов'язаний сплатити у повному обсязі податок з прибутку, одержаного у такому звітному (податковому) періоді.

До валового доходу підприємства, нарахованого з метою оподаткування, не включається одержана згідно з інвес­тиційним проектом, що реалізується у встановленому цим Законом порядку, сума інвестицій у вигляді:

коштів;

матеріальних цінностей;

нематеріальних активів, включаючи легалізовані на те­риторії України авторські права, права на винаходи, ко­рисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і по­слуг, ноу-хау тощо, вартість яких у конвертованій валюті підтверджено згідно з законами (процедурами) країни інве­стора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні.

Звільняються від сплати зборів до Державного інновац­ійного фонду України та до державного фонду сприяння зайнятості населення на період до 2009 року новостворені, у тому числі у процесі реорганізації, підприємства, що ре­алізують у встановленому цим Законом порядку інвес­тиційні проекти, в яких чисельність працівників, вивіль­нених внаслідок ліквідації, реорганізації гірничодобувних та інших підприємств, становить у звітному податковому періоді не менш як 50 відсотків середньоспискової чисель­ності працюючих.

Звільняються від плати за землю на період освоєння зе­мельної ділянки (планування території, будівництва об'єктів інфраструктури тощо), але не більш як на 5 років, суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують у встановленому Законом порядку інвестиційні проекти.

Поиск по сайту: