Адміністративно-господарські санкції. Адміністративно-господарські санкції вперше, систем­но, під такою назвою встановлені ГК, хоч вони вже певний час застосовуються у сфері господарювання

Адміністративно-господарські санкції вперше, систем­но, під такою назвою встановлені ГК, хоч вони вже певний час застосовуються у сфері господарювання.

Особливості застосування цих санкцій, як випливає зі змісту ст. 238 ГК, полягають у тому, що:

а) підставою їх застосування є порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності;

б) ці санкції застосовуються лише до суб'єктів господа­рювання (а не до всіх учасників господарських відносин);

в) ці санкції можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самовря­дування;

г) ці санкції є заходами організаційно-правового або майнового характеру;

д) ці санкції спрямовані на припинення правопорушен­ня суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків;

е) ці санкції можуть бути встановлені виключно законами;

є) ці санкції можуть бути застосовані до суб'єкта госпо­дарювання протягом шести місяців з днявиявлення пору­шення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами пра­вил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до законодавства до суб'єктів господарюван­ня можуть бути застосовані такі адміністративно-госпо­дарські санкції:

а) вилучення прибутку (доходу). Прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушен­ня встановлених законодавством правил здійснення гос­подарської діяльності, а також суми прихованого (заниже­ного) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом.

Крім того, з суб'єкта господарювання стягується у ви­падках і порядку, передбачених законом, штраф, але не більш як у двократному розмірі вилученої суми, а у разі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції - у трикратному розмірі вилученої суми.

Перелік порушень, за які до суб'єкта господарювання застосовуються зазначені санкції, а також порядок їх зас­тосування визначаються законами;

б) адміністративно-господарський штраф (ст. 241ГК). Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідно­го бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визна­чаються законами, що регулюють податкові та інші відно­сини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосо­вуватися у визначених законом випадках одночасно з інши­ми адміністративно-господарськими санкціями, передба­ченими ст. 239 ГК;

в) стягнення зборів (обов'язкових платежів). Відпові­дно до ст. 242 ГК у разі порушення суб'єктом господарю­вання встановлених правил обліку або звітності щодо спла­ти зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи не­повної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарюван­ня у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до спла­ти суми збору (обов'язкового платежу);

г) зупинення операцій за рахунками суб'єктів господа­рювання, як вид адміністративно-господарських санкцій, застосовується у випадках, встановлених ст. 243 ГК, а саме:

- у разі відмови органів управління або посадових осіб суб'єкта господарювання у проведенні документальної перевірки чи у допуску працівників податкових органів для обстеження приміщень, що використовуються для здійснення господарської діяльності;

- у разі ненадання податковим та іншим органам чи їх посадовим особам встановленої законом звітності, розра­хунків, декларацій чи інших документів, пов'язаних з об­численням та сплатою податків, зборів (обов'язкових пла­тежів);

д) застосування антидемпінгових, компенсаційних чи спеціальних заходів може мати місце у разі здійснення окремими учасниками господарських відносин зовніш­ньоекономічної діяльності, пов'язаної з одержанням неза­конної переваги на ринку України (здійснення демпінго­вого імпорту, субсидованого імпорту, а також інших дій, які визначаються законом як недобросовісна конкурен­ція), що завдало шкоди економіці України або спричини­ло загрозу виникнення такої шкоди;

е) припинення експортно-імпортних операцій (ч. 1 ст. 245 ГК) як санкція застосовується у випадках недобросовісної конкуренції, розміщення валютних цінностей з порушен­ням встановленого законодавством порядку на рахунках та вкладах за межами України, а також в інших випадках, якщо дії учасників зовнішньоекономічної діяльності зав­дають шкоди економіці України;

є) застосування індивідуального режиму ліцензування -це санкція, що застосовується за порушення суб'єктами господарювання правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності щодо антимонопольних заходів, заборони недо­бросовісної конкуренції та інших правил, якими встанов­люються певні обмеження чи заборони у здійсненні зовні­шньоекономічної діяльності;

ж) зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснен­ня суб'єктом господарювання окремих видів господарсь­кої діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання. Ці три види санкцій тісно по­в'язані між собою підставами застосування.

Як встановлено ст. 246 ГК, здійснення будь-якої госпо­дарської діяльності, що загрожує життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, заборо­няється.

У разі здійснення господарської діяльності з порушен­ням екологічних вимог діяльність суб'єкта господарюван­ня може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, вста­новленому законом.

До підприємств торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, що неодноразово допустили реалізацію не­доброякісних товарів або систематично порушують вста­новлені законодавством правила торгівлі та надання послуг або умови зберігання і транспортування товарів, крім гос­подарських та адміністративно-господарських санкцій, передбачених ГК, можуть застосовуватися також спеціаль­но передбачені законом про захист прав споживачів адміні­стративно-господарські санкції, включаючи вилучення недоброякісних товарів та зупинення діяльності зазначе­них суб'єктів у встановленому законом порядку. Органи державної влади з питань захисту прав споживачів мають право у випадках і порядку, передбачених законом, прий­мати обов'язкові рішення про припинення суб'єктом гос­подарювання виробництва продукції (виконання робіт, послуг), відвантаження і реалізації товарів, що не відпові­дають вимогам нормативних актів;

з) скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання може мати місце у разі здійснен­ня суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішен­ням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до ст. 59 ГК[101]. Ліквідація суб'єк­та господарювання у зв'язку із скасуванням його держав­ної реєстрації за порушення закону здійснюється в поряд­ку, встановленому ст. 60, 61 ГК.

До суб'єктів господарювання можуть застосовуватися й інші адміністративно-господарські санкції, встановлені ГК та іншими законами.

Суб'єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо застосування до нього ад­міністративно-господарських санкцій (ч. 1 ст. 249 ГК).

У разі прийняття органом державної влади або органом місцевого самоврядування акта, що не відповідає законодав­ству, і порушує права чи законні інтереси суб'єкта господа­рювання, останній відповідно до ст. 20 ГК має право зверну­тися до суду із заявою про визнання такого акта недійсним.

Збитки, завдані суб'єкту господарювання у зв'язку з неправомірним застосуванням до нього адміністративно-господарських санкцій, підлягають відшкодуванню в по­рядку, встановленому ГК та іншими законами.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Назвіть особливі ознаки господарсько-правової відповідаль­ності.

2. На яких принципах базується господарсько-правова відпові­дальність?

3. Назвіть умови господарсько-правової відповідальності.

4. Назвіть склад збитків, що підлягають відшкодуванню у разі порушення господарського зобов'язання.

4. Який досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності встановлено законом?

5. Назвіть способи встановлення штрафних санкцій у договорі.

6. У чому полягають особливості застосування оперативно-гос­подарських санкцій?

7. Які адміністративно-господарські санкції є заходами майно­вого характеру?

8. Які адміністративно-господарські санкції належать до заходів організаційно-правового характеру?

ГЛАВА 16

Поиск по сайту: