Державний нагляд за страховою діяльністю

Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюєть­ся з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, за­побігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.

Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється Уповноваженим органом (Держав­ною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України) та його органами на місцях.

Основними функціями Уповноваженого органу є:

1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (пе-рестраховиків) та державного реєстру страхових та пере-страхових брокерів;

2) видача ліцензій страховикам на здійснення страхо­вої діяльності та проведення перевірок їх відповідності виданій ліцензії;

3) видача свідоцтв про включення страхових та перестра-хових брокерів до державного реєстру страхових та пере-страхових брокерів та проведення перевірки додержання ними законодавства про посередницьку діяльність у стра­хуванні та перестрахуванні і достовірності їх звітності;

4) проведення перевірок щодо правильності застосуван­ня страховиками (перестраховиками) та страховими посе­редниками законодавства про страхову діяльність і досто­вірності їх звітності;

5) розроблення нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції Уповноваженого органу;

6) узагальнення практики страхової діяльності і посе­редницької діяльності на страховому ринку, розроблення і подання у встановленому порядку пропозицій щодо роз­витку і вдосконалення законодавства України про страхо­ву і посередницьку діяльність у страхуванні та перестра­хуванні;

7) прийняття у межах своєї компетенції нормативно-правових актів з питань страхової і посередницької діяль­ності у страхуванні та перестрахуванні;

8) проведення аналізу додержання законодавства об'єд­наннями страховиків і страхових посередників;

9) здійснення контролю за платоспроможністю страхо­виків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань пе­ред страхувальниками;

10) забезпечення проведення дослідницько-методоло­гічної роботи з питань страхової і посередницької діяль­ності у страхуванні та перестрахуванні, підвищення ефек­тивності державного нагляду за страховою діяльністю;

11) встановлення правил формування, обліку і розмі­щення страхових резервів та показників звітності;

12) проведення і координація у визначеному законодав­ством порядку навчання, підготовки і перепідготовки кадрів та встановлення кваліфікаційних вимог до осіб, які провадять діяльність на страховому ринку, організація нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяль­ності;

13) участь у міжнародному співробітництві у сфері стра­хування і посередницької діяльності у страхуванні та пе­рестрахуванні, вивчення, узагальнення, поширення світо­вого досвіду, організація виконання міжнародних дого­ворів України з цих питань;

14) здійснення організаційно-методичного забезпечен­ня проведення актуарних розрахунків.

Уповноважений орган може здійснювати інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Здійснюючи державний нагляд за страховою діяльні­стю, Уповноважений орган має право:

1) одержувати в установленому порядку від страховиків звітність про страхову діяльність, інформацію про їх фінан­сове становище та необхідні пояснення щодо звітних да­них, а від підприємств, установ (у тому числі банків), орга­нізацій і громадян - інформацію, необхідну для виконан­ня покладених на нього завдань;

2) проводити перевірку щодо правильності застосуван­ня страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування, не час­тіше одного разу на рік призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

3) видавати приписи страховикам про усунення вияв­лених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених по­рушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестра-ховиків);

4) проводити тематичні перевірки діяльності страхови­ка у випадках необхідності перевірки фактів, викладених у скаргах, заявах, зверненнях страхувальників, достовір­ності показників звітності, виконання вимог раніше нада­них приписів, за дорученням правоохоронних органів або органів державної влади, зустрічні перевірки достовірності і правильності укладених договорів страхування та пере­страхування та у разі надходження інформації від страху­вальників про порушення;

5) одержувати від страхових та перестрахових брокерів установлену звітність про їх діяльність та інформацію про укладені договори, а також необхідні пояснення щодо цих даних;

6) видавати приписи страховим посередникам про усу­нення виявлених порушень законодавства, а у разі їх не­виконання приймати рішення про виключення страхово­го або перестрахового брокера з державного реєстру стра­хових та перестрахових брокерів;

7) одержувати в установленому порядку від аварійних ко­місарів інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань, у тому числі інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду;

8) створювати комісії та робочі групи для проведення перевірок діяльності страховиків та страхових посеред­ників;

9) здійснювати контроль за достовірністю та повнотою інформації, що надається учасниками страхового ринку;

10) одержувати безоплатно від органів виконавчої вла­ди інформацію та статистичну звітність, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

11) звертатися до суду з позовом про скасування дер­жавної реєстрації страховика (перестраховика) або страхо­вого посередника у випадках, передбачених законом, має право:

Як одну з форм державного регулювання страхової діяльності можна розглядати примусову санацію страхо­вика, проведення якої Уповноважений орган має право призначити у разі:

невиконання ним зобов'язань перед страхувальниками протягом трьох місяців;

недосягнення ним визначеного законом розміру статут­ного фонду;

настання інших випадків, визначених чинним законо­давством України.

Примусова санація передбачає:

проведення комплексної перевірки фінансово-госпо­дарської діяльності страховика, в тому числі обов'язкової аудиторської перевірки;

визначення Уповноваженим органом управляючої осо­би, без згоди якої не може здійснюватися фінансове, гос­подарське і кадрове управління страховиком;

встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозво­лу Уповноваженого органу;

встановлення обов'язкового для виконання графіка здійснення розрахунків із страхувальниками;

прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. На яких принципах розвивається страховий ринок України?

2. Дайте визначення поняття страхової діяльності.

3. Назвіть основні нормативно-правові акти, що регулюють стра­хову діяльність.

4. Які положення повинні містити Правила страхування?

5. Охарактеризуйте правове становище страхових організацій.

6. В якому порядку здійснюється ліцензування страхової діяль­ності?

7. Назвіть відомі вам об'єднання страховиків.

8. Назвіть основні функції Уповноваженого органу щодо здійснення державного нагляду за страховою діяльністю.

9. Якими правами наділений Уповноважений орган при здій­сненні державного нагляду за страховою діяльністю?

ГЛАВА 27

Поиск по сайту: