Правовий статус промислово-фінансових груп

Специфічним видом об'єднань підприємств є промис­лово-фінансові групи (ПФГ).

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ГК підприємство може бути учасником промислово-фінансової групи (або транснаціо­нальної промислово-фінансової групи, якщо до складу гру­пи входять українські та іноземні юридичні особи).

Промислово-фінансова група є об'єднанням, яке ство­рюється за рішенням Кабінету Міністрів України на пев­ний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою ви­робництва кінцевої продукції.

До складу промислово-фінансової групи можуть входи­ти промислові та інші підприємства, наукові і проектні установи, інші установи і організації усіх форм власності. У складі промислово-фінансової групи визначається голов­не підприємство, яке має виключне право діяти від імені промислово-фінансової групи як учасника господарських відносин.

Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання. Порядок утворення та інші питання діяльності промис­лово-фінансових груп визначаються Законом України від 21 листопада 1995 р. «Про промислово-фінансові групи в Україні»[56] та іншими нормативно-правовими актами, зок­рема Положенням про створення (реєстрацію), реоргані­зацію та ліквідацію промислово-фінансових груп, затвер­дженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 781[57].

Згідно із зазначеним Законом промислово-фінансова група становить собою об'єднання, до якого можуть входи­ти промислові підприємства, сільськогосподарські підприє­мства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отриман­ня прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду Украї­ни на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

Особливістю ПФГ є наявність у ній головного підприє­мства, тобто підприємства, створеного відповідно до зако­нодавства України, яке виготовляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні і офіцій­но представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами.

Крім головного підприємства, до складу ПФГ входять її учасники. Учасником ПФГ може бути підприємство, банк або інша наукова і проектна установа, організація, створена згідно із законодавством України, чи іноземна юридич­на особа, що входить до складу ПФГ, виробляє проміжну продукцію ПФГ або надає банківські та інші послуги учас­никам і головному підприємству ПФГ і має на меті отри­мання прибутку.

Учасники ПФГ, серед яких обов'язковою є наявність банківської установи, зберігають статус юридичної особи, тоді як ПФГ статусу юридичної особи не має. Право діяти від імені ПФГ має виключно головне підприємство ПФГ. Ініціаторами створення ПФГ виступають підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та орга­нізації всіх форм власності. Ініціатори на добровільних за­садах проводять загальні збори, на яких вони:

приймають протокольне рішення про намір створення ПФГ;

приймають Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої продукції ПФГ;

розробляють та затверджують техніко-економічний про­ект обгрунтування створення ПФГ;

розробляють проекти двосторонніх угод про поставки проміжної продукції ПФГ (або надання відповідних по­слуг);

визначають уповноважену особу ініціаторів створення ПФГ.

Генеральна угода про сумісну діяльність підписується керівниками всіх ініціаторів створення ПФГ і засвідчуєть­ся їхніми печатками.

Генеральна угода включає: назву ПФГ; перелік затвер­джених в установленому порядку державних програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ; визначення го­ловного підприємства ПФГ; місцезнаходження головного підприємства ПФГ; кандидатуру президента ПФГ, його права та обов'язки, порядок звільнення з посади; перелік учасників ПФГ; перелік кінцевої продукції ПФГ; термін дії угоди; взаємні зобов'язання учасників ПФГ; порядок прийняття рішень; порядок виходу зі складу ПФГ; інші умови діяльності ПФГ, які визнають необхідними ініціа­тори її створення.

Уповноважена особа подає Генеральну Угоду та техні-ко-економічне обґрунтування створення ПФГ відповідно­му галузевому міністерству чи відомству, Мінекономіки, Фонду державного майна та Антимонопольному комітету, які у двомісячний термін повинні скласти висновки сто­совно поданих документів.

З метою визначення можливості монополізації ринків у результаті створення ПФГ і складання відповідних вис­новків Антимонопольний комітет відповідно до встанов­лених законодавством повноважень може запитати також інші документи, перелік і порядок розгляду яких визна­чається Комітетом.

Уповноважена особа подає на ім'я Прем'єр-міністра України такі документи:

доручення ініціаторів представляти в Кабінеті Мініс­трів України проект створення ПФГ;

Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої продукції, підписану всіма ініціаторами створен­ня ПФГ;

техніко-економічний проект обґрунтування створення ПФГ;

висновки відповідного галузевого міністерства чи відом­ства, Мінекономіки, Фонду державного майна та Антимоно­польного комітету про доцільність створення ПФГ, стосовно техніко-економічного обґрунтування та Генеральної угоди;

документ про перерахування до державного бюджету державного мита.

Кабінет Міністрів України приймає до розгляду проек­ти створення ПФГ за умов розрахункового обсягу реалізації кінцевої продукції ПФГ, еквівалентній сумі в сто мільйонів доларів США за рік, починаючи з другого року після ство­рення ПФГ. Цей термін може бути продовжено окремою постановою Кабінету Міністрів України у разі створення ПФГ для виробництва новоосвоюваних видів кінцевої про­дукції та з довгостроковим циклом виробництва.

Кабінет Міністрів України в місячний термін приймає рішення про створення ПФГ або відмову в її створенні.

Щодо створення транснаціональної ПФГ рішення прий­мається у двомісячний термін.

Реєстрація ПФГ проводиться Мінекономіки на підставі постанови Кабінету Міністрів України про створення ПФГ та затвердженої Генеральної угоди про сумісну діяльність у двотижневий термін. Після реєстрації ПФГ видається свідоцтво встановленого зразка.

Ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття по­станови Кабінету Міністрів України:

у зв'язку із закінченням затвердженого терміну її діяль­ності;

через неможливість реорганізації ПФГ у випадках, пе­редбачених ст. 6 Закону «Про промислово-фінансові гру­пи в Україні»;

з ініціативи учасників ПФГ.

Пропозиції щодо ліквідації ПФГ надсилаються до Каб­інету Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України про ліквідацію ПФГ є підставою для виключення ПФГ з Реєстру промис­лово-фінансових груп України.

Слід зазначити, що за роки незалежності в Україні було створено лише одну промислово-фінансову групу «Титан» з головним підприємством - державною акціонерною ком­панією «Титан» (утворена постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 р. № 547[58]) терміном на п'ять років. Кінцевою продукцією цієї ПФГ було визначено дво­окис титану. Проте постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 28 жовтня 2004 р. № 1420 постанову від 16 травня 2001 р. було скасовано.

Поиск по сайту: