АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Організація та ведення бухгалтерського обліку в господарських організаціях

Читайте также:
  1. B. Проведення ревізії ротової порожнини за допомогою ручного відсмоктувача
  2. D. може у випадку погіршення стану його здоров’я і переведення у категорію тяжко уражених або агонуючих
  3. IV. Підведення підсумків практичного заняття.
  4. А) традиційний порядок укладання господарських договорів.
  5. АДРЕСА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ ТА МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ КРУГЛОГО СТОЛУ.
  6. Актуальність вивчення теми «Організація бізнесу»
  7. Аналіз обліку готової продукції та її реалізації
  8. Антропометричні дослідження дітей різного віку та особливості їх проведення
  9. Валові збори продукції сільськогосподарських культур СК «Агробізнес»
  10. Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
  11. Введення даних у робочу таблицю
  12. ВВЕДЕННЯ ПРЕПАРАТІВ ІНСУЛІНУ»

Як встановлено ч. 8 ст. 19 ГК, усі суб'єкти господарю­вання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, склада­ти статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інфор­мацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, виз­начені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів гос­подарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням поряд­ку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Ук­раїні» (далі - Закон) бухгалтерський облік - це процес ви­явлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагаль­нення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, ста­тистична та інші види звітності, що використовують гро­шовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. З Закону).

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийнят­тя рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух гро­шових коштів підприємства (ч. 1 ст. З Закону).

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтують­ся на певних принципах, під якими розуміють правила, якими належить керуватися при виявленні, оцінці і реє­страції господарських операцій і при відображенні їх ре­зультатів у фінансовій звітності.

Основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності є:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку ме­тодів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна місти­ти всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна обліко­вої політики можлива лише у випадках, передбачених на­ціональними положеннями (стандартами) бухгалтерсько­го обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінан­совій звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприє­мства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необ­хідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому до­ходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалеж­но від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції обліко­вуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх ви­робництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнен­ня всіх господарських операцій підприємства у його фінан­совій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безпе­рервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підпри­ємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх госпо­дарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом вста­новленого терміну, але не менше трьох років, несе влас­ник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бух­галтером;

користування послугами спеціаліста з. бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

самостійне ведення бухгалтерського обліку та складан­ня звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського об­ліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

Підприємство самостійно:

визначає облікову політику підприємства;

обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагаль­нення інформації в них з додержанням єдиних засад, вста­новлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарсь­ких операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

затверджує правила документообороту і технологію об­робки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

може виділяти на окремий баланс філії, представницт­ва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'я­зані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Керівник підприємства зобов'язаний створити не­обхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозді­лами, службами та працівниками, причетними до бухгал­терського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дот­римання порядку оформлення та подання до обліку пер­винних документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено веден­ня бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер):

забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, скла­дання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

організує контроль за відображенням на рахунках бух­галтерського обліку всіх господарських операцій;

бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з не­стачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокрем­лених підрозділах підприємства.

Відповідальність за бухгалтерський облік господарсь­ких операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства(ст. 8 Закону «Про бухгалтерсь­кий облік і фінансову звітність»).

Згідно з ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік і фінан­сову звітність» підставою для бухгалтерського обліку гос­подарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні до­кументи повинні бути складені під час здійснення госпо­дарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування об­роблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарсь­кої операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу іденти­фікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарсь­кої операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку пер­винних документах, систематизується на рахунках бухгал­терського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та пла­тежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відпо­відним рахункам синтетичного обліку на перше число кож­ного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в об­лікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок ви­готовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учас­ників господарських операцій, а також правоохоронних

органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запо­бігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерсь­кого обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недо-стовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, які здійсню­ють вилучення, зняти копії документів, що вилучаються. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилуча­ються, у порядку, встановленому законодавством.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації виз­начаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з зако­нодавством.

Так, проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства є обов'язковим перед складанням річної фінансової звітності.

Проведення інвентаризації також обов'язкове у разі:

передачі майна державного підприємства в оренду, при­ватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство;

зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);

встановлення фактів крадіжок або зловживань, зіпсут­тя цінностей, а також за приписом судово-слідчих органів;

пожежі, стихійного лиха або техногенної аварії;

ліквідації підприємства, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Порядок проведення інвентаризації та врегулювання розбіжностей щодо фактичної наявності активів та зобов'­язань з даними бухгалтерського обліку визначається Мінфіном.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)