Усний переказ (за вправою 2)

а) Самостійне читання тексту учнями.

б) Словникова робота.

в) Пояснення заголовка "Безсмертний скарб".

г) Переказування тексту учнями.

д) Виконання завдання 3 (переказування самостійно прочитаної ра­ніше легенди або розповіді з серії "А це цікаво ").

Фізкультхвилинка.

4. "Поміркуймо разом" (за вправою 3).

а) Прочитайте текст. Поміркуйте над прочитаним.

б) Дайте відповіді на запитання третього абзацу вправи 3. (А чи можеш ти сказати, що вже знаєш рідну мову, що вмієш використову­вати її багатства у власному мовленні? Що для цього потрібно?)

в) Колективна практична письмова робота над розвитком власно­го мовлення (виконання завдання 2).

5. Вправа-спогад (за вправою 4).

а) Самостійне читання тексту вправи.

— Знайдіть і прочитайте будь-яке питальне речення у цій вправі. Спробуйте дати відповідь.

б) Спогад про першу книжку (завдання 2).

в) Самостійна письмова робота (завдання 3).

— Прочитайте, які назви книжок та їх авторів ви записали.

— Чим особлива, цікава прочитана вами книжка?

— Чи пам'ятаєте назву видавництва, яке видрукувало цю книгу?

— Яку із прочитаних книжок ви порекомендуєте своєму товаришеві?

6. Робота за таблицею "Правильно вимовляй і пиши" (с. 5).

IV. Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 5, повторити вірш Т. Шевченка із вивчених раніше.

V. Підсумок уроку.

— Яке із двох понять "мова" і "мовлення" ширше?

— Що означає мова?

— Що означає мовлення?

— Як ви можете розвивати своє мовлення?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Збагачення мови новими словами. (Вправи 6-8.)

Мета. Допомогти учням зрозуміти, що мова — це суспільне явище, яке має свій ріст і розвиток як і людське середовище, яке користується» даною мовою. Виховувати любов і повагу до слова.

Обладнання. Таблиця для запису словникових слів "Мовна галявина".

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Перевірка домашнього завдання (вправа5).

— Зачитайте записані вислови про книгу.

— Поясніть один із записаних висловів (той, що найбільше сподобався).

— Як поєднані знання і книжка?

— Назвіть послідовно звуки у словах знання і книжка.

—Пригадайте, яке із понять ширше — "мова" чи "мовлення". Чому?

III. Робота над вивченням нового матеріалу.

— Сьогодні підручник нам ставить запитання (с. 5): як живе і розви­вається наша мова? Отож, приступаємо до дослідження цього питання.

1. Слухання поезій Т. Шевченка (перевірка домашнього завдання). Зав­дання для слухання.

— Чи зрозумілою є поезія, створена понад 100 років тому?

— Чи є в поезії Шевченка такі слова, які в сучасній мові не вживають­ся? (кайдани, ярмо, розкуйте, до паю, не дуріте, учітесь, не цурайтеся тощо.)

— Назвіть поезію Шевченка, яка найбільше подобається вам. Чому?

2. Робота за таблицею "Правильно вимовляй і пиши", с. 6.

3. Словничок.

а) Вступне слово вчителя.

— Діти, в українській мові є багато слів, правопис яких треба запа­м'ятати. Це словникові слова. У підручнику "Рідна мова" для 4 класу ми зустрінемо багато таких слів. Отож, починаймо збагачувати своє мов­лення.

На цьому великому аркуші ми будемо записувати всі словникові слова, які передбачені для вивчення у 4 класі. Але розміщуватимемо їх у колон­ки за частинами мови.

б) Проблемна ситуація.

— Прочитайте три окремих слова в синіх рамочках (с. 6) і визначте, до якої частини мови належить кожне з них. (Щодня, щоденно, щогодини.) Поставте запитання, щоб визначити, до якої частини мови належить кож­не слово. (Слова відповідають на питання Коли? Як часто?)

—Діти, ми ще не вивчили частини мови, до якої належать ці слова. Отже, запишемо ці слова у четверту колонку таблиці "Словничок" (інші слова), але може хтось з вас запам'ятає, що слова щодня, щоденно, щогоди­ни належать до частини мови, яка називається прислівник. Ми будемо вивчати його пізніше.

— Як ви гадаєте, яка орфограма у кожному із цих слів?

— Тепер ми візьмемося за виконання вправи 6.

4. Виконання вправи 6.

а) Читання тексту вправи 6 самостійно і вголос.

б) Усний переказ (стислий) — завдання 2.

в) Коментоване письмо — завдання 3

4. Фізкультхвилинка.

5. Списування із граматичним завданням (за вправою 7).

а) Повторення теоретичного матеріалу, необхідного для виконання вправи 7.

— навчаючись у другому-третьому класах, ми вживали у мов­ленні такі поняття: корінь, префікс, суфікс, закінчення, основа слова. А те­пер підберіть слово, яке складається тільки з одного кореня. (Сад, хліб, мир, сніг.)

— Змініть слово сад так, щоб воно мало закінчення. (Сади.) А де тут основа слова?

— Те саме слово змініть так, щоб у ньому був суфікс. (Садок, садочок.)

— А де стоїть префікс у слові? (Перед коренем.)

б) Читання тексту вправи самостійно.

— Знайдіть і прочитайте у тексті виділені слова. Від яких слів вони утворені?

— Як називається "трудівник", який утворив ці слова? (Суфікс.)

— Яка ще частина основи служить для творення нових слів?

в) Письмове виконання завдання 3 вправи 7.

— Спишіть текст, у виділених словах позначте частини основи.

6. Гра-змагання "Хто більше". Клас ділиться на 3 команди (3ряди).

Кожній команді пропонується підібрати якомога більше спільнокореневих слів до слова, записаного на дошці. Кожна команда отримує інше слово. Діти записують слова на дошці. Час проведення гри – 3 хв. Слова для гри:

ліс дуб хліб

IV. Домашнє завдання з інструктажем. (Вправа 8.)

V. Підсумок уроку.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Українська мова. Висловлювання про мову. (Вправи 9-12.)

Мета. Розширити знання учнів про багатство української мови; формува­ти уявлення про мову як національну ознаку народу; виховувати почуття патріотизму через влучне слово.

Обладнання. Плакати з висловлюваннями про рідну мову.

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Перевірка домашнього завдання. (Вправа 8.)

— Прочитайте спільнокореневі слова, виписані вами. Назвіть корінь.

— Про яку рослину розповідається у вправі? (Подорожник.)

—Чим особлива ця рослина? (Це лікарська рослина.)

— Що ви знаєте цікавого про подорожник?

— Які ще лікарські рослини ви знаєте? Звідки у вас ці відомості?

III. Робота над вивченням нового матеріалу. Інформація для вчителя.

Вислови про мову.

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка його духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, досвід, почування. Панас Мирний.

Мова — така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то то вже буде смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від других людей. Панас Мирний.

Щоб добре знати рідну мову, треба їй вчитися змалку до гробу, в школі й поза школою, з книжок і від людей. Хто вміє пошанувати свого батька й матір, той зрозуміє, яку пошану повинен він мати до рідної мови. М.С. Возняк, 1917.

Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам виклика­ти поваги до себе. Олесь Гончар.

Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив. Сократ.

1. Коментоване письмо із граматичним завданням (за матеріалами вправи 9).

а) Читання висловів про мову у вигляді конкурсу на виразність читання.

б) Розмірковування учнів над змістом прочитаного (завд. 2, впр.9).

— Чому так високо цінували і цінують рідну мову відомі педагоги, письменники?

в) Списування із граматичним завданням.

— Спишіть перше висловлювання про мову. Назвіть орфограму у слові людської. У кожному слові позначте наголос, назвіть наголошені склади.

Фізкультхвилинка.

2. Робота зі словником (з і матеріалами вправи 10).

Інформація для вчителя.

Скільки ж слів у сучасній українській мові? На це питання не відповість ніхто: ні сивий академік, ні найталановитіший мовознавець, ні учитель, ні учень. Ніхто! Адже мова формувалася протягом віків, завжди відгукую­чись на зміни в житті. Кожне покоління збагачувало її і передавало цей неоціненний скарб нащадкам. Хіба можна — навіть у думках! — спро­бувати порахувати усі слова, наявні в сучасній українській мові?! Це і загальновживані слова літературної мови, і терміни різних наук, і професіоналізми, і діалектичні та застарілі слова. До того ж, повсякчас на­роджуються нові слова. Ні, перелічити усі слова не під силу нікому з нас.

Але ви поцікавитесь приблизною кількістю слів. На це прохання відпо­вімо так. У недавно опублікованому Словнику української мови нарахо­вується близько 135 000 слів. Сюди входять насамперед загальновживані слова сучасної української літературної мови.

135 000 слів — дуже велика кількість. Більшість дорослих людей розумі­ють значення майже 35 000 слів, але використовують у 10 разів менше. Обсяг словника конкретної особи залежить від роду її занять, освіченості та здібно­стей.

а) Самостійне усвідомлене читання учнями тексту вправи 10.

б) Виконання вправи 10 (завдання 2).

— Випишіть зі словника кілька споріднених слів до одного із виділених у тексті (на вибір учнів — мова, словами.)

Звуко-буквений аналіз слова учень

1. Промовте слово вголос. (Учень.)

2. Назвіть послідовно всі звуки ([У], [Ч], [Е], [Н'].)

3. Побудуйте звукову модель слова учень.

4. Назвіть і охарактеризуйте кожен голосний звук (наголошений чи ненаголошений). Якою буквою позначений на письмі?

5. Назвіть і охарактеризуйте кожен приголосний звук (дзвінкий чи глу­хий, твердий чи м'який). Якою буквою позначається на письмі?

6. Порівняйте кількість звуків і букв. Якщо є невідповідність у їх кількості, поясніть цю невідповідність.

3. Колективне виконання вправи 11.

а) Словникова робота.

Нащадки — люди майбутніх поколінь, внуки, правнуки, потомство.

—Прочитайте рядки з віршів. Про що в них ідеться?

Як вогонь у серці, я несу в майбутнє невгасиму мову, слово незабутнє.

Юрій Рибчинський.)

—Чи можете повторити ці слова від свого імені?

б) Списування з коментуванням орфограм (завдання 2).

—Позначте будову виділених слів: невгасиму, незабутнє.

в) Проблемне запитання. — Як, на вашу думку, утворилося слово МАЙБУТНЄ?

IV. Домашнє завдання з попереднім інструктажем. (Вправа 12.)

Поиск по сайту: