АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТЕСТ «КОМАНДУВАТИ ЧИ ПІДПОРЯДКОВУВАТИСЯ?»

Читайте также:
  1. О з д і л 7. Формування сприятливого психологічного
  2. Прагнення до лідерства, здатність до керівництва
  3. Прагнення до успіху, честолюбство, домінування і самодостатність особистості

Завжди є хтось, хто командує, оскільки завжди знаходиться той, хто хоче, щоб ним командували. Навіть у найдемократичнішій суспільній структурі у вирішальний момент визначається лідер, який примушує інших прислухатися до його авторитетної думки.

Той, хто прагне бути лідером, щасливий тільки тоді, коли коман­дує. «Ведений», навіть якщо йому надати можливість керувати, не буде знати, що робити із наданими йому повноваженнями. Лідер охоче зголошується виконувати відповідальні завдання, прагне до керів­них посад і звичайно справляється з тим, що йому доручено. В такі моменти з найбільшою очевидністю виявляються його здібності. Лідерів люблять, але і ненавидять також - це неминуче.

У сучасному суспільстві, проте, тип «полководця» (по суті, це зав­жди людина вірна і щедра, готова ризикнути власним життям) часом поступається місцем іншому типу - тому, хто маневрує в тіні і не виявляє власної персони. Вони не запалюють юрбу, щоб вести за со­бою, зате вміло використовують у своїх цілях.

Зрозуміти свою роль у суспільстві, в колективі - дуже важливо для правильного світосприйняття. Хто ви - капітан чи рядовий? Спро­буйте визначити це з допомогою тесту.

1. Дружба для вас:
А- співробітництво
Б - підтримка

В - альтруїзм

2. Справжній митець (артист) повинен бути наділений передусім:
А- талантом

Б - рішучістю В- підготовкою

3. На вечірці ви найчастіше почуваєте себе:
А- «півником»

Б - «курочкою» В- «курчатком»

*Щокін Г.В. Практична психологія менеджменту: Наук.-практ. посібник. -К.: Україна, 1994. - С. 25-28. (На основі проведених досліджень із студентами КНЕУ тест доопрацьований нами з метою вирівнювання інтерпретації резуль­татів. Додано абзац «Старший офіцер». -Лет.).


4. Якщо б ви були геометричною фігурою, то були б:
А- циліндром

Б- сферою В - кубом

5. Коли вам подобається жінка (чоловік), ви:
А- робите перший крок

Б - чекаєте, поки вона (він) зробить перший крок В- робите дрібні кроки

6. Ви зіштовхуєтеся з несподіванкою (не тільки сидячи за кер­
мом) і:

А- гальмуєте

Б - додаєте швидкості

В- розгублюєтеся

7. Якщо вам доводиться говорити на публіці, ви відчуваєте, що:
А- всі слухають

Б - вас критикують В- ніяковієте

8. В експедицію краще брати товаришів:
А- міцних

Б - розумних В- досвідчених

9. Скажемо правду Попелюшка була:
А- нещасною дівчиною

Б - хитрою кар'єристкою

В- буркотухою-жалібницею 10. Як би ви визначили своє життя:

А- партія в шахи

Б - матч боксу

В- гра в покер Тепер підрахуйте очки:

 

Запитання А Б В
       
       
       
       
       

Запитання А Б В
       
       
       
       
       

Якщо ви в сумі набрали не більше 16 очок, то в товаристві ви - просто рядовий. Ви занадто поважаєте інших і ототожнюєте себе зі слабкостями ближніх, а тому не здатні командувати і успішно конку­рувати, £дже для цього необхідно вміти перейматися чужими боля­ми, труднощами. Можливо, за вашою відмовою від влади приховуєть­ся страх або обмануті надії? Тоді, перш ніж робити якісь висновки, проаналізуйте, скільки разів ваші спроби керувати зазнавали пораз­ки. Якщо ж відвертість вимагає визнати, що ви без лідерства відчу­ваєте себе чудово, залиштесь дещо збоку подій, по суті, це не так уже й погано - так спокійніше.

Якщо ви набрали від 17 до 20 очок, то ви - молодший офіцер. Це досить незручне становище: між молотом і ковадлом. Ви і на роботі тяжко приймаєте рішення, адже так? Ви - трошки керівник, трошки - командуючий, а трошки - військо. Вам нелегко домогтися визнан­ня, ваші аргументи надто раціональні і грунтуються тільки на влас­ному досвіді.

Якщо ви набрали від 21 до 24 очок, то ви - старший офіцер. Вас не стосується злий афоризм «Капітане, ти ніколи не станеш майо­ром», бо декому із вас можна навіть довірити «командування пол­ком». У школі, інституті, на спортивних змаганнях чи просто в ком­панії ви чомусь були другим або третім, хоча завжди прагнули стати першим. Але для цього вам чогось трохи не вистачало - рішучості, впевненості, командного голосу чи надійного тилу. Тому вам страш­нувато брати на себе фатальні рішення. Не переживайте з цього при­воду: завдяки наполегливій праці або підтримці згори ви зможете «дослужитися до генеральських лампасів».

Якщо ви набрали більш як 24 очки, ви - генерал. З дитячих років ви завжди в числі перших пропонували свої послуги, коли мова йшла про громадські справи, чи не так? З віком ваш вплив на людей зміцнюється і особливо виявляється в скрутні моменти. Якщо ви че-


сюлюбиві і не боїтеся роботи, то цей дар може підняти вас дуже високо. Якщо ж ні - задовольняйтесь тим, що вас вважають чудовим кругом (чи подругою), порадником і ви завжди опиняєтесь в центрі \ аги на вечірках.

ТЕСТ «МЕТОДИКА ОЦІНКИ СТИЛЮ УПРАВЛІННЯ»*

Пропонується об'єктивно відповісти на запитання, які стосують­ся вашого характеру, ставлення, звичок, схильностей. Для цього об­ведіть кружками тільки ті номери тверджень, які відповідатимуть вашій поведінці і ставленню до людей. Якщо ви ніколи не стикалися з деякими із цих ситуацій, намагайтесь уявити, як би ви могли пове­сти себе в них.

1. У роботі з людьми я волію, щоб воігі беззастережно викону­
вали мої розпорядження.

2. Мене легко захопити новими перспективами, але я швидко
втрачаю до них інтерес.

3. Люди часто заздрять моєму ерпінню і витримці.

4. У скрутних ситуаціях я спочатку думаю про інших, а потім
про себе.

5. Мої батьки рідко примушували мне робити те, чого я не хотів.

6. Мене дратує, коли хтось виявляє занадто багато ініціативи.

7. Я дуже напружено працюю, тому не можу покластися на своїх
помічників.

8. Коли я відчуваю, що мене не розуміють, я відмовляюся від
наміру щось повести.

9. Я умію об ективно оцінювати своїх підлеглих, відзначивши
серед них сильних, середніх і слабких.

 

10. Мені доводиться часто радитися зі своїми помічниками, перш
ніж віддати відповідальне розпорядження.

11. Я рідко наполягаю на своєму, щоб не викликати у людей роз­
дратування.

12. Впевнений, що мої оцінки успіхів і невдач підлеглих точні і
справедливі.

* Подоляк Я.В. Коллектив и личность // Психология воєнного управлення. -\ї.: 1989 (в кн.: Щокін Г.В. Практична психологія менеджменту. - К.: Україна, 1994. -С. 314-318.).


13. Я завжди вимагаю від підлеглих баззаперечного виконання
моїх наказів і розпоряджень.

14. Мені легше працювати самому, ніж кимось керувати.

15. Багато хто вважає мене чуйним і уважним керівником.

16. Мені здається, що від колективу не можна нічого приховува­
ти - ні доброго, ні поганого.

17. Якщо я зустрічаю спротив, мені стає нецікаво працювати з
людьми.

18. Я ігнорую колективне керівництво, щоб забезпечити ефек­
тивність єдиноначальності.

19. Щоб не підривати свій авторитет, я ніколи не визнаю власних
помилок.

20. Мені часто для ефективної роботи не вистачає часу.

21. На брутальність підлеглого я прагну знайти відповідну реак­
цію, яка не викликає конфлікту.

22. Я роблю все, щоб підлеглі охоче виконували мої вказівки.

23. З підлеглими у мене дуже тісні контакти і приятельські сто­
сунки.

24. Я завжди прагну будь-що бути першим у всіх починаннях.

25. Я пробую виробити універсальний стиль управління, придат­
ний для більшості ситуацій.

26. Мені легше підладитися під думку більшості колективу, ніж
виступити проти нього.

27. Мені здається, що підлеглих треба хвалити за кожне, хай навіть
найменше досягнення.

28. Я не можу критикувати підлеглого в присутності інших людей.

29. Мені доводиться частіше просити, ніж вимагати.

30. Я часто втрачаю від збудження контроль над своїми почуття­
ми, особливо коли мені набридають.

31. Якщо б я мав можливість частіше бувати з підлеглими, то ефек­
тивність мого керівництва значно б підвищилась.

32. Я інколи виявляю спокій і байдужість до інтересів і захоп­
лень підлеглих.

33. Я надаю більш кваліфікованим підлеглим більше самостій­
ності у вирішенні завдань, особливо не контролюючи їх.

34. Мені подобається аналізувати й обговорювати з підлеглими
їхні проблеми.

35. Мої помічники справляються не тільки зі своїми, але й з мої­
ми функціональними обов'язками.


36. Для мене важливіше уникнути конфлікту із вищим керівницт­
вом, аніж з підлеглими, яких завжди можна поставити на місце.

37. Я завжди домагаюсь виконання своїх розпоряджень всупереч
обставинам.

38. Найважче для мене - втручатися в хід праці людей, вимагати
від них додаткових зусиль.

39. Щоб краще зрозуміти підлеглих, я намагаюсь уявити себе на
їхньому місці.

40. Я думаю, що управління людьми має бути гнучким - підлег­
лим не можна демонструвати ні залізної непохитності, ні па­
нібратства.

41. Мене більше хвилюють власні проблеми, ніж інтереси підлеглих.

42. Мені доводиться часто займатися поточними справами і заз­
навати через це великих емоційних та інтелектуальних пере­
вантажень.

43. Батьки примушували мене підкорятися навіть тоді, коли я вва­
жав це нерозумним.

44. Роботу з людьми я уявляю собі як болісне заняття.

45. Я намагаюсь розвивати в колективі взаємодопомогу і співро­
бітництво.

46. Я із вдячністю ставлюся до пропозицій і порад підлеглих.

47. Головне в керівництві - розподіляти обов'язки.

48. Ефективність управління досягається тоді, коли підлеглі існу­
ють тільки як виконавці волі командира.

49. Підлеглі - безвідповідальні люди, і тому їх потрібно постійно
контролювати.

50. Найліпше надати повну самостійність колективу і ні в що не
втручатися.

51. Для якіснішого керівництва треба заохочувати найздібніших
підлеглих і суворо стягати з недбалих.

52. Я завжди визнаю свої помилки і вибираю більш правильне
рішення.

53. Мені доводиться часто пояснювати невдачі в управлінні об'­
єктивними обставинами.

54. Порушника дисципліни я суворо караю.

55. У критиці недоліків підлеглих я нещадний.

56. Інколи мені здається, що в колективі я зайва людина.

57. Перш ніж дорікнути підлеглому, я стараюсь його похвалити.

58. Я добре взаємодію з колективом і зважаю на його думку.


59.* Мені часто дорікають, що я надмірно м'якосердий до підлеглих.

60. Якщо б мої підлеглі працювали так, як я вимагаю, я б досяг значно більшого.

Точно оцінити стиль управління за допомогою даного тесту до­сить складно. Тут необхідна не тільки самооцінка, а й аналіз прак­тичної діяльності керівника. Проте, підрахувавши номери відповід­них тверджень і скориставшись ключем-таблицею, можна визначи­ти ступінь виявленості авторитарно-одноосібного, пасивно-потураль-ницького чи одноосібно-демократичного стилю управління.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)