 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Для практики іміджології
Ми свідомо досі не називали англійське слово «імідж», хоча воно і наявне в тексті основного варіанта перекладу терміна «образ».
В англо-російському словнику96 слово «імідж» (іта§е) перекладається як «образ», «відображення», «подоба», «ікона», «лице», -якщо мається на увазі політична партія чи якась організація; є й інші варіанти.
Більш-менш широкому загалу освічених людей у нашій країні це слово стало відомим у зв'язку із розвитком прикладної науки іміджології, яка відіграє значну роль у системі ділових стосунків між людьми при вивченні причин успіху одних і неуспіху інших.
Коли в нашому суспільстві не йшла мова про ринкові відносини, то не вживали і це слово. В енциклопедіях, енциклопедичних словниках, словниках іншомовних слів, опублікованих в останні більш як 70 років, цей термін не згадується.
96Мюллер Б.К. Англо-русский словарь: 53000 слов. - М.: Рус. яз., 1985. -864 с.
| Цікавим є те, що одне і те саме слово «образ» у звучанні різними | |||||
| мовами дало назву різним, хоча і дещо спорідненим, наукам. | |||||
| Від англійського «імідж», як ми уже зазначили, пішла іміджологія, а | |||||
| від німецького «гештальт» (§е8іак), що означає «образ», «конфігурація», | |||||
| «цілісна форма», «структура», утворилася назва гештальтпсихологія. | |||||
| Ця наука розглядає образ як організоване ціле, властивості якого не | |||||
| можуть бути здобуті з властивостей його частин. Один із основополож- | |||||
| ників цієї школи, Келлер, висунув гіпотезу інсайту - раптового осяяння. | |||||
| Теорія гештальтпсихології для практики іміджології підводить до | |||||
| такого висновку: | |||||
| Якщо є образ (це може бути людина, споруда, тощо), який має | |||||
| певні деталі, що передусім «кидаються у вічі», то решту ліній обра- | |||||
| Споглядання людини | |||||
| чи об'єкта | |||||
| і | |||||
| Сприйняття об'єкта | |||||
| як цілісного образу | |||||
| »■ | |||||
| Виникнення враження | |||||
| «Домалювання» образу | Несвідомий рівень психіки | ||||
| на основі власного досвіду | (інсайт) | ||||
| Побудова гіпотези (формування | Свідомий рівень психіки | ||||
| думки про об'єкт чи людину) | (логіка) | ||||
| і | |||||
| Вироблення ставлення (уста- | |||||
| новки) і стратегії поведінки | |||||
| Рис. 45. Схема процесу сприйняття людини чи об'єкта | |||||
| та вироблення ставлення до них і стратегії поведінки | |||||
| ш |
| Людина | ||||||||||
| і | Зовнішня форма | |||||||||
| Організація | і | і | ||||||||
| і | ІМІДЖ як цілісна структура | Динамічна рівновага (прагнення до відповід ності) | ||||||||
| Держава | ||||||||||
| І | ||||||||||
| Материк | -^— | |||||||||
| і | Внутрішній | |||||||||
| зміст | ||||||||||
| Планета | -^— | |||||||||
| ....і...; | ||||||||||
| 1 І Т.Д. |
Рис. 46. Структура іміджу від мікро- до макрорівня
зу, згідно з принципом цілісності, уява людини домалює сама; на несвідомому рівні виникне висновок (інсайт), і при включенні компонентів логіки в мислення і побудові гіпотези виникне також певна установка (а отже, й ставлення) до цієї людини чи об'єкта.
Схематично цей процес можна було б показати так (рис. 45).
А тепер повернімося до вітчизняної практики іміджології, бо практично ми, бажали цього чи ні, з цією наукою, яка належить до людинознавчих, рахувалися. їв повсякденному житті, і у виробничій діяльності. Чи існували у нас такі поняття, як «думка про людину», «лице організації», «честь мундира»? Звичайно, існували. І цьому надавали великого значення. Тільки не називали ці поняття, уявлення, правила, закономірності іміджологією.
Форма одягу, манера поведінки різних категорій людей, оформлення сцен, вестибюлів, актових залів, наочна агітація тощо - це елементи цієї системи чи прикладної науки.
Через зовнішню форму розкривається внутрішній зміст (провідна ідея) людини, організації, держави.
Отже, імідж існує на мікро- і макрорівнях, має і зовнішню форму, і внутрішній зміст (рис. 46).
Зовнішня97 форма і внутрішній зміст постійно мають «підганятися» одне під одного, прагнути до відповідності, бути в динамічній рівновазі, як на шальках терезів.
Поиск по сайту: