|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Обговорення ситуації ЗАндрій К. Спочатку поет не повністю усвідомив ситуацію і вів себе як «Дорослий». Потім він злякався і став «Дитиною». А коли згадав, що «король» відкинутих - це той самий жебрак, то до нього повернулася самовпевненість, яку йому дозволяв соціальний статус, а також емоційна нестабільність, властива творчим натурам («Батько»). Однак, коли постала загроза реальної смерті, П'єр став погоджуватися на будь-які умови, аби врятувати життя - знов «Дитина». Отже, філософ, в основному, «Дитина». «Король» жебраків -«Батько» - (жорстокий). Другий «король» - щось середнє між «Батьком» і «Матір'ю», бо дав шанс врятуватися герою (жорстока «Мати» або добрий «Батько»). Циганка, звичайно, «Мати». «Герой» сильно змінював лінію поведінки, але все-таки врятувався завдяки випадковості. Наталія Ш. П'єр вважав, що жебраки оцінять його як поета і спробував звернутися до них, як «Батько». Але «королі» на той час мали над ним владу, а натовп прагнув видовищ і помсти. Коли ж знайшовся вихід із ситуації як одруження, то П'єр зрадів, як «природна Дитина», яка дуже беззахисна. Але коли жінки, які його вибирали, були невродливими, то філософ бунтував у душі, як «вередливе Дитя», бо не хотів одружуватися з потворою. Есмеральда стала для поета «Матір'ю», яка пожаліла беззахисного, захотіла врятувати йому життя і піклуватися про нього. Юрій Г. Герой постав перед нами в образі «Дорослої» людини, бо він був незалежним і відстоював своє «Я». Інстинкт самозбереження змусив П'єра стати «Дитиною», але він не опустився до рівня жалюгідного раба. Зміна життєвої ситуації потребує від людини зміни поведінки. Андрій М. П'єр дійсно поводив себе, як «Дитина», яка не знає зовнішнього світу, безпорадна та вразлива. Якщо б він був «Дорослим», то знайшов би шлях до порозуміння. Вів би себе з волоцюгами так, наче він один із них, тобто «свій хлопець». Юрій К. Те, що намагався сказати поет-філософ трьом «королям» жебраків і всьому натовпу, ніяк не діяло. Напевно, через різницю в інтелекті і суспільному становищі. Середовище, в якому він опинився, мало іншу шкалу цінностей. Жінки, які вийшли подивитися на нього, були байдужими до його долі. Шанс на порятунок з'явився несподівано... Борис Б. Гренгуар врятував своє життя завдяки тому, що змінював моделі своєї поведінки: «Дитина» - «Дорослий» - «Дитина». Він відтягував час страти, і цей час працював на нього. Щасливий випадок врешті-решт трапився. Роман Г. Звичайно, головним у цій ситуації є його величність Випадок, бо саме він врятував життя Гренгуару. Якщо б не було чарівної вроди циганки серед цього страшного натовпу, то не було б і продовження книги, у якій Гренгуар є головним героєм. Сам Гренгуар під час цього епізоду пройшов перевтілення від «Дорослого» до «боягузливої Дитини». Сергій О. Духовний світ П'єра залишився незаплямованим, перед натовпом він себе поводив на рівні звання поета. Це стало підставою для того, щоб циганка вирішила взяти його за чоловіка. Чому саме вона? Тому що світосприйняття вродливої дівчини, її внутрішній світ схожий на внутрішній світ поета. І дарма, що вигляд у нього був жалюгідний. Поет не зміг переступити через почуття власної гідності, «зіграти» жебрака, «одягти маску» тощо. Він це не зробив навіть перед страхом смерті. А те, що він злякався, - так він жива людина. Керівник. Я дуже радий, що Сергій О. сказав саме те, що збирався сказати я. А саме, про красу і натхнення. Адже красива жінка сама по собі уже геніальна і натхненна. Звичайно, якщо ця краса не холодна і жорстока, а одухотворена. Чомусь майже всі із вас зробили акцент на тому, що поета врятував випадок. Так само, як виняток є підтвердженням правила, так і в житті немає нічого випадкового (хай це буде метафорою). ГГєру допомогли врятуватися тактика пошуку варіантів поведінки і «розтягування» часу. Заклик до благородства і духовності на початку ситуації, коли він сказав, що є автором вистави (яку волоцюги бачили), не спрацював. Але цей заклик здетонував у кінці епізоду, бо знайшлася хоча б одна благородна душа, яка пожаліла поета. Висновок для себе із розгляду цієї ситуації може бути таким: ніколи не зашкодить, коли звертатися в першу чергу до шляхетності і духовності людини, від якої на даний момент залежиш. Позитивні результати неодмінно будуть, нехай і не одразу. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |