|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ФОРМУВАННЯ СПРИЯТЛИВОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В КОЛЕКТИВІПоняття «психологічний клімат» («соціально-психологічний клімат»), «організація», «колектив», «конфлікт», «конкретна ситуація», «конфліктна ситуація». Види конфліктів. «Дерево» конфлікту як процесу. Характер, причини і способи розв 'язання конфліктних ситуацій у виробничих колективах. Наслідки конфліктів. Західні моделі прогнозування і розв'язання конфліктних ситуацій.Стиль поведінки в конфлікті. Уроки конфліктів, поради, рекомендації. Ознаки сприятливого психологічного клімату. Формування сприятливого психологічного клімату в колективі. 7.1. Ключові поняття до теми Уточнимо основні поняття, які винесені на розгляд у даному розділі. Психологічний клімат69 - це сукупність внутрішніх умов, що їх створюють у процесі розвитку і життєдіяльності групи, колективу. Ознаками внутрішніх умов є: • наявність позитивної перспективи як для групи в цілому, так і • моральна атмосфера, в якій виявляється властиве для членів • жорсткість чи слабкість соціального контролю, яка характери • домінуючий настрій. Істотним показником психологічного клімату є рівень згуртованості групи. У психологічній теорії та практиці використовують також поняття «соціально-психологічний клімат», яким позначають те ж саме психо- 69 Психологічний словник/Заред. В.І.Войтка.-К.: Вищашк., 1982. -С. 146. логічне явище, що і поняттям «психологічний клімат». Інтерпретація цих понять може дещо відрізнятися, але суть залишається тією самою. Соціально-психологічний клімат70 (від гр. кіітаіоз - ухил) - це якісний бік міжособистісних стосунків, який виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвиткові особистості в групі. Синонімами цього поняття є такі вислови: психологічна атмосфера колективу, морально-психологічний клімат, психологічний клімат; у непрофесійних розмовах часом вживають вислів «мікроклімат у колективі», опускаючи слово «психологічний». У наведених вище поняттях часто вживають слово «колектив». Відомо, що в західній термінології таке поняття відсутнє. Проте воно стало широковживаним і традиційним для нашої ділової культури. На Заході вживають слова «персонал», «організація». Наведемо одне із визначень: Організація71 - це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільної мети. А тепер, якщо відкинемо у визначенні поняття «колектив», розробленому нашими фахівцями, абзац, який починається словами «Поняття колектив є категорією радянської соціальної психології...», то побачимо, що в західне поняття «організація» і вітчизняне «колектив» покладено майже тотожний смисл. Отже, надалі вживатимемо поняття «колектив» як синонім слів «організація», «персонал». Наведемо раціональний варіант визначення поняття «колектив». Колектив72 (від лат. соііесііуиз - збірний) - вищий рівень розвитку і функціонування соціальної групи. Відзначається єдністю ідейних, організаційних, ділових і міжособистісних стосунків73. Для колективу характерна єдність цілей, високий рівень спілкування. Вичленовують предметну діяльність колективу, організаційну структуру (координація чи субординація), міжособистісні стосунки. 70Краткий психологический словарь / Сост. Л. А. Карпенко; Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г Ярошевского. - М.: Политиздат, 1985. - С. 139 - 140. 71 Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основьі менеджмента: Пер. с англ. 72 Психологічний словник / За ред. В. І. Войтка. -К.: Вища школа, 1982.-С. 78. 73 Більш характерно для нас і японців, ніж американців (Примітка наша. -Лет). Позитивний ___ і і ^ і і і ^ Критичний стан міжособистісних стосунків Згуртованість групи,. Дезінтеграція групи, успішність діяльності І погіршення діяльності Рис. 27. Шкала взаємозв'язку внутрігрупових стосунків з успішністю діяльності групи Згуртовуючим чинником для колективу виступає мета його професійної чи суспільно корисної діяльності. Важливим для колективу є рівень його інтегрованості, згуртованості членів колективу, задоволення їхніх потреб та інтересів у трудовій діяльності, навчанні, спілкуванні, відпочинку, дружбі, фізичному, психічному і моральному розвитку. Успішне управління діяльністю колективу передбачає обізнаність не лише з професійним, а й позапрофесійним спілкуванням його членів. У кожному колективі виділяється один або кілька лідерів, ядро колективу, офіційний керівник (обраний чи призначений). Професійні завдання колективу істотно впливають на психологічний клімат і водночас психологічний клімат колективу може або підсилювати, або руйнувати його предметну діяльність. Отже, одним із чинників, від яких залежить успішність діяльності колективу (групи), є стан міжособистісних стосунків, який можна показати за допомогою шкали74 (рис. 27). На одному полюсі цієї шкали буде позитивний, або сприятливий психологічний клімат у колективі, на іншому - конфліктна ситуація, яка призводить до дезінтеграції групи і погіршення діяльності. Десь посередині на цій шкалі - критичний стан міжособистісних стосунків - той стан, за якого розвиток цих стосунків може скеруватися до одного або іншого полюса. Саме цю критичну точку повинен спрогнозувати керівник групи, аби скерувати розвиток подій у бік формування позитивного психологічного клімату. Розглянемо, що розуміють під конфліктом, конкретною ситуацією і конфліктною ситуацією. 74 Рисунок та інтерпретація наші. -Авт. Конфлікт75 (від лат. сопШсіиз - зіткнення) - у філософії - крайнє загострення суперечностей; у психології - зіткнення осіб, їхніх ідей, інтересів, потреб, оцінок, рівня прагнень, домагань тощо. Розрізняють такі види конфліктів: а) соціальні - пов'язані з боротьбою великих груп людей за сус б) військові - зіткнення, сутички озброєних груп людей, а у мак в) інтелектуальні - пов'язані з боротьбою ідей у науці, єдністю і г) моральні - виникають тоді, коли реально протистоять одне од д) внутріособистісні - зіткнення приблизно рівних по силі, але є) міжособистісні - ситуація взаємодії людей, за якої вони або переслідують несумісні цілі, або дотримуються несумісних цінностей і норм, пробуючи реалізувати їх у взаємостосунках один з одним, або одночасно в гострій конкурентній боротьбі прагнуть досягнути однієї і тієї самої мети, яка може бути досягнута тільки однією зі сторін, що конфліктують; є) міжгрупові - де в якості сторін, що конфліктують, виступають соціальні групи, які переслідують несумісні цілі й своїми практичними діями протидіють одне одному. Для науки і практики управління людьми важливе значення має розкриття психологічних механізмів виникнення і розв'язання міжо-собистісних конфліктів, зовнішніх стимулів і внутрішніх мотивів, які призводять до конфлікту, розробка оптимальних прийомів переборення конфліктних ситуацій. У процесі діяльності колективу для досягнення спільної мети можуть виникати конкретні й конфліктні ситуації. Зрозуміло, що конкретна ситуація, за якої необхідно діяти і приймати рішення, не обо-в'язково є конфліктною. Отже: конкретна ситуація76 - це реальне інформативно-матеріальне поле (предмети, люди, явища, події, стосунки), яке необхідно приве- 75 Психологічний словник. - К.: Вища школа, 1982. - С. 81; Краткий психо- 76 Визначення наше. -Лет. сти до певної рівноваги для забезпечення комфортного стану індивідів, які перебувають у полі цієї ситуації; конфліктна ситуація77 - стан загострення суперечностей у соціальній групі, колективі. Конфліктна ситуація свідчить про невдоволеність окремих осіб існуючим станом справ у колективі, наявність конфлікту між окремими членами колективу. Конфліктна ситуація означає дезінтеграцію в колективі, послаблення його згуртованості. У відомій книзі «Основи менеджменту» (М.Х. Мескон та ін.) наводиться модель конфлікту як процесу (рис. 28).
Рис. 28. Модель конфлікту як процесу (М.Х. Мескон та ін.) 77 Психологічний словник. - К.: Вища школа, 1982. - С. 81. Певна управлінська реакція на конфліктну ситуацію може призвести до таких наслідків: • конфлікт не відбудеться; • матимуть місце функціональні наслідки конфлікту, за якого • дисфункціональні наслідки конфлікту, тобто ті, які Заважають 1.2. «Дерево» конфлікту як процесу78 Як правильно підмічено літературознавцями, конфлікт має: зав'язку, розвиток, кульмінацію і розв'язку. Додамо до цього після-конфліктний синдром як психологічний досвід, результат і стан після розв'язання конфлікту. На рис. 29 показано «дерево» конфлікту як процесу. Розпочинається конфлікт із зав'язки, тобто виявлення суперечностей, які активно чи пасивно вступають у боротьбу. Ініціація конфлікту може йти «згори - вниз» (начальник - підлеглий), «знизу - вгору» (підлеглий - начальник) і по горизонталі, коли конфліктують рівні за статусом, правами, владою, свободою дій величини (наприклад, колеги по роботі). Зав'язка - це публічне виявлення антагонізму як для самих сторін конфлікту, так і для сторонніх спостерігачів. Конфлікт може розвиватися явно (оголошено) або приховано. Явно - в тому разі, коли сторони відкрито заявили про свої суперечності. Приховано - коли сторони не заявили про свої протиріччя, але через дії чи невербальну поведінку здогадуються або точно знають, що перебувають у стані конфлікту. Прихований період конфлікту ще називають латентним. Його можна також назвати інкубаційним. Прихований період розвитку конфлікту рано чи пізно переходить у явний або оголошений, якщо «передчасно» не втрутиться «третя сила». Тривалість прихованого періоду не може бути спрогнозована, бо перехід його в явний залежить від кількості набраної «конфліктної енергії» сторін і зовнішнього подразника, який дестабілізує саморегуляцію («відпустить гальма»). Кульмінація конфлікту - це явний (візуальний) вияв найгост-рішої суперечності, досягнутий у процесі конфлікту. Образно ка- 78 Розроблено нами. - Авт. 160
Он о «Гори- ^ зонталь- ^ ний» К. 2
І го І І І А, Б - сторони К. | Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.012 сек.) |