ПСИХОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯК ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ, СФЕРА ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

Витоки економічної психології: психологія праці, психологія виробництва, психологія маркетингу. Поняття «психологія управління» і «психологія менеджменту». Значення наукової психології для формування особистості керівника. Навчальна дисципліна «Психологія менеджменту».

1.1. Витоки економічної психології

Економічна психологія як галузь психологічних знань почала формуватися на початку XX ст. Можна виділити принаймні дві тра­диції в становленні цієї науки¹.

Перша з них пов'язана з розвитком досліджень у галузі психо­логії праці. Об'єктом досліджень було робоче місце, яке розглядало­ся в психології у вигляді механічної системи - набору і компону­вання інструментів і пристроїв, необхідних для виконання профе­сійної діяльності. Поступово дослідження були обмежені психічни­ми явищами, які регулюють рухальну активність працівника.

Такий підхід дозволяв накопичувати психологічні дані з метою удосконалення організації праці, професійного навчання, добору кадрів, адаптації, але не сприяв динамічному розвитку цієї галузі психології, її переходу на якісно інший рівень - рівень соціальної психології праці.

Подальший прогрес психології праці пов'язаний з формуванням уявлень про робоче місце як техніко-економічну систему, органіч­но вплетену у виробничий процес підприємства.

Працівника почали розглядати не тільки як суб'єкта праці, але і як активну складову господарської чи економічної діяльності.

Вперше подібний підхід до розгляду проблем виявив Г. Мюнстер-

^]Филиппов А.В., Ковалев С.В. Психология и зкономика // Психол. журн. -1989.-Т. 10.-ЛП.-С. 22-31.

берг, який вирішив використати психологічні факти для того, щоб посприяти здійсненню економічно цінних завдань. На отримання економічно значущого результату у Мюнстерберга були орієнтовані три основні аспекти психотехніки:

• добір підходящих людей;

• досягнення найвищої продуктивності праці;

• досягнення бажаних психічних ефектів.

Таким чином, у працях дослідника не тільки окреслилася пер­спектива розвитку психології праці, а й визначилися контури нового напряму, який пов'язує через працю психологію та економіку. На­далі ця лінія дослідження отримала розвиток в економічній психо­логії виробництва.

У працях Мюнстерберга значне місце приділялось і специфічним питанням торгівлі, реклами, збуту. Проте проблематика, що випливала з них, розвинулася в окрему гілку економічної психології, яка ви­никла із соціологічного напряму в психології кінця XIX - початку XX ст.

Г. Тард офіційно визнаний як один із основоположників со­ціальної психології. Поряд з цим він є і автором незаслужено призабутої праці «Економічна психологія», що вийшла друком у 1902 р. В цій фундаментальній двотомній праці він послідовно розглянув:

• соціальні закони і вартість;

• економічну роль бажання і віри;

• потреби, працю, гроші і капітал;

• ціни, боротьбу (конкуренцію), кризи і ритми економічного роз­
витку;

• економічні уявлення, власність, обмін, асоціації і питання на­
родонаселення.

Навіть цей стислий перелік дозволяє вести мову про пріоритет Тарда у розробці економічної психології. Однак запропонований ним напрям її розвитку суттєво відрізнявся від виробничого і започатку­вав окрему галузь економічної психології.

На відміну від першої, виробничої, вона спрямована на розробку психологічних проблем обміну, розподілу і споживання. Цю галузь можна визначити як економічну психологію маркетингу, і саме вона отримала переважний розвиток за рубежем, тим часом як виробнича гілка формувалася головним чином у руслі концепції «людських сто­сунків» та організаційної психології.

У нашій країні окремі сторони взаємозв'язку економіки і психо­логії знаходили відображення в соціальній психології і психології управління, а також у проблематиці організації і стимулювання праці, які вирішувалися, в основному, економічною наукою.

Поиск по сайту: