|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теоретичні дані про акцентуацію особистостіАкцентуація особистості * Риси, які визначають індивідуальність людини, можуть бути віднесені до різноманітних психічних сфер. * Леонгард К. Акцентуированньїе личности. Пер. с нем. - Киев: Вьіща школа, 1981. -392 с. Назвемо найпершу сферу, яку найправильніше було б позначити як сферу скерованості інтересів і нахилів. Деякі інтереси мають егоїстичний характер, а інші, навпаки, альтруїстичний. Другу можна позначити як сферу почуттів і волі. Характер внутрішньої переробки явищ теж визначає значні індивідуальні відмінності. В результаті виникають модифікації індивідуальності і характеру. Третя сфера пов'язана з інтелектом, яку зазвичай не включають у поняття особистості. Але існує область асоціативних почуттів, у яких закладено витоки таких рис особистості, як зацікавленість і прагнення до упорядкованості. Дана сфера може бути названа асоціативно-інтелектуальною. * Не завжди легко провести грань між рисами, які формують індивідуальність людини, і акцентуацією. Акцентуація завжди передбачає підсилення виявленості певної риси. Акцентуація - це по суті ті ж індивідуальні риси, які мають тенденцію до переходу в патологічний стан. При більшій проявленості вони накладають відбиток на особистість як таку, і, врешті-решт, можуть набути патологічного характеру, руйнуючи структуру особистості. Але навіть при широкому підході до того, які якості можна назвати стандартними, нормальними, які не кидаються в очі, все ж існує чимало людей, яких можна віднести до акцентуйованих особистостей. Згідно з дослідженнями, проведеними в берлінській клініці Зітте серед дорослих і Гутьяром серед дітей, населення Берліна - це на 50% акцентуйовані особистості і на 50% - стандартний тип людей (К. Леонгард, 1976). Характеристика типів акцентуації 1. Гіпертимний: люди характеризуються надмірною контактні-стю, балакучістю, вираженістю жестів та міміки. Вони енергійні, ініціативні, оптимістичні. Разом з тим їх легко вразити, роздратувати, вони складно переносять умови жорсткої дисципліни, вимушеної самотності, інколи не доводять до кінця почату справу і не можуть зосереджуватись на чомусь одному. Вони люблять панувати в товаристві і виділяються своїм підвищеним тонусом, веселощами, винахідливістю і дотепними витівками. У трудовій діяльності їх визначальні риси - винахідливість і багатство ідей. 2. Застрягаючий: люди характеризуються підвищеною здатністю 3. Емотивний: люди легко піддаються впливу інших, постійно Як правило, людей цього темпераменту називають м'якосердими. Вони жалісливіші від інших, більше розчулюються, відчувають особливу радість від спілкування з природою, із творами мистецтва. Інколи їх характеризують як людей задушевних. Почуття у них відображає міміка. Особливо характерна для них плаксивість: вони плачуть, розповідаючи про кінофільм із печальним кінцем, про сумну повість. 4. Педантичний: цим людям притаманні акуратність, сумлінність, При несприятливих умовах педантичні особистості можуть захворіти неврозом нав'язливих станів, при сприятливих вони стають зразковими працівниками з великим почуттям відповідальності за доручену справу. 5. Тривожний: цим людям притаманні тенденція переживати по Такі люди відрізняються невпевненістю, у якій відчувається елемент покірності, приниження. Чим яскравіше у тривожних (боягузливих) особистостей виявлена полохливість, тим імовірніша супроводжуюча її підвищена збуджуваність автономної нервової системи, яка підсилює соматичну реакцію страху через систему іннервації серця. 6. Демонстративний: люди, схильні до привертання до себе ува Вони можуть виділятися видатними творчими досягненнями. В негативній картині акцентуації лікарі вбачають психопатію, а в позитивній - власне акцентуацію. 7. Циклотимічний: цим людям властиві періодичні зміни на Радісні події викликають у таких людей не тільки радісні емоції, але й супроводжуються загальною картиною гіпертемії: жадобою діяльності, підвищеною балакучістю, фонтаном ідей. Печальні події викликають пригніченість, а також сповільненість реакцій і мислення. 8. Збудливий: притаманна імпульсивність поведінки, підвищена У міміці і в словах вони дають волю роздратованості, відкрито заявляючи про свої вимоги. З дріб'язкових приводів сваряться з керівництвом і співробітниками. В результаті систематичного тертя часто змінюють місце роботи. У рідкісних випадках при виконанні тяжкої фізичної праці збудливі люди отримують задоволення і мають вищі від інших показники. 9. Дистимічний: цим людям притаманні низький рівень контакт- їх легко розпізнають по сором'язливому вигляду. Міміка у них маловиразна. 10. Екзальтований: таких людей спонукає до діяльності і заряд Такі люди легко приходять у захоплення від радісних подій і у відчай - від печальних. Захоплення і пориви можуть ніяк не пов'язуватися із особистими стосунками. Любов до музики, мистецтва, природи, захоплення спортом, переживання релігійного порядку, пошуки світогляду - все це захоплює екзальтовану люди- ну до глибини душі. Цим темпераментом часто наділені артистичні натури - художники, поети. Виявлення акцентуацій з допомогою теста-опитувальника Шмішека* В основі теста-опитувальника лежить концепція акцентуйованих особистостей К. Леонгарда, згідно з якою акцентуації - це «загострення» деяких, притаманних кожній людині, індивідуальних властивостей. К. Леонгард розрізняє акцентуйовані властивості характеру і темпераменту. Тест містить 10 шкал, реалізованих у вигляді переліку із 88 питань, які передбачають один із двох варіантів відповідей: «так» і «ні». Для проведення тесту необхідно мати тестовий буклет із стандартною інструкцією, а також стандартний лист відповідей, у якому поруч із номером пункту досліджуваним заносяться знаки «+» або «-» відповідно до варіанта відповіді. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |