Тезаврація тендер

покупці, що прийняли рішення про

розміщення замовлень через торги.

Тендери бувають закритого типу, на

які запрошується чітко визначена

кількість учасників, і відкритого типу,

на які запрошуються всі зацікавлені

особи.

“тендер9офер” (англ. tender offer) –

прилюдна пропозиція купівлі цінних

паперів у власників (передусім, акцій)

однієї корпорації іншою компанією

чи організацією при додержанні пев(

них умов протягом обмеженого часу.

Власники акцій просять “запропону(

вати” (продати) свої акції відповідно

до оголошеної вартості і, як прави(

ло, з виплатою премії вище дійсної

ринкової ціни, залежно від пропозиції

мінімальної чи максимальної

кількості акцій.

теорія Доу (англ. Down’s theory) – те(

орія аналізу ринку, яка грунтується

на визначенні індексів Доу(Джонса

за цінами акцій промислових і транс(

портних компаній.

теорія життєвого циклу (англ. life_cycle

theory) – ситуаційна теорія поведін(

ки керівників. Грунтується на кон(

цепції, згідно з якою найефективні(

ша поведінка досягається тоді, коли

вона змінюється залежно від

“зрілості” підлеглих, тобто від спро(

можності взяти на себе відпові(

дальність, намагання досягти будь(

якої мети, рівня освіти та якості про(

фесійної підготовки.

теорія ігор (англ. game theory) – галузь

наукових знань, яка формулює мож(

ливості та процедури заміни реальних

систем умовними з метою швидкого

аналізу ігрових операцій.

теорія навчання (англ. learning theo_

ry) – у психології – відносно стійкий

взаємозв’язок стимулу і відповідної

реакції. Навчання відбувається дво(

ма способами: за допомогою класич(

ного або оперантного обумовлення.

У першому випадку стимул передує

реакції (Павлов), у другому — відпо(

відна реакція очікується і має місце

ще до того, як був зроблений стиму(

люючий вплив. Принцип оперантно(

го обумовлення послужив Скіннеру

основою для розробленої ним теорії

мотивації.

теорія обставин (англ. contingency

theory) – на відміну від “єдино кращо(

го шляху”, що шукали у свій час Тей(

лор (хронометрування), Гілбрет (вив(

чення трудових рухів) і Мейо, сучасні

теорії менеджменту виходять з тих

знань, що найкращий шлях — це

функція обставин, заданих навко(

лишнім середовищем у конкретний

час і в конкретній ситуації. Найваж(

ливішим фактором, що визначає уп(

равлінський успіх, є не пошук міс(

тичного оптимального шляху для до(

сягнення мети, а гнучкість, здатність

до аналізу й адаптивність до мінли(

вих обставин. В міру того, як сус(

пільство входить у нову епоху інтерна(

ціоналізації, ситуативні фактори набу(

вають дедалі більшого значення в

прийнятті всіх управлінських рішень.

теорія загрози (англ. theory of threat) –

у системі Маслоу опис конфліктної

ситуації, в якій виявляється член

організації, що опинився перед сер(

йозними соціальними чи психологі(

чними проблемами. Прикладом такої

ситуації може бути загрозливий кон(

флікт, коли перед людиною стоїть

дилема і вибір однієї з альтернатив

припускає повну відмову від іншої.

Більш серйозний вид загрози — це

“тендер9офер” теорія загрози

катастрофічний конфлікт, коли єдина

альтернатива, з якою людина змуше(

на погодитися, означає кінець профес(

ійної кар’єри, нерідко пов’язаний із

втратою здоров’я і навіть життя.

теорія сприйняття (англ. аcceptance

theory) – поширена в менеджменті те(

орія, яку висунув Барнард у своєму

класичному доробку “Функції кері(

вника”. Відповідно до цієї теорії вла(

да в організації, всупереч загальнопо(

ширеній думці, виникає від основи до

вершини організаційної структури і

сприймається персоналом тільки тоді,

коли вона розглядається ним як за(

конна, розумна і необхідна. Не ме(

неджер, що одержав від організації

формальні права і здійснює імпера(

тивний контроль над своїм персона(

лом, а персонал є реальним власни(

ком влади, тому що він вирішує, чи

підкоритися розпорядженням зверху

чи ні, якою мірою і де саме може бути

зроблений вплив зверху. Цей су(

б’єктивний елемент влади, на відміну

від об’єктивного (зміст розпоря(

дження чи повідомлення), визначає

ступінь сприйняття команд залежно

від наявності таких передумов: розу(

міння виконавцем суті вихідного від

керівника розпорядження чи по(

відомлення, відповідність розпоря(

дження чи повідомлення призначен(

ню даної організації, несуперечність

розпорядження або повідомлення

особистим інтересам працівників,

їхні фізичні і розумові здібності, що

дозволяють виконати дане розпоря(

дження або повідомлення.

теорія очікувань (англ. еxpectancy

theory) – одна з теорій мотивації, що

висунув В. Врум у 1964 р. Тут очіку(

вання визначається як впевненість у

тому, що конкретна поведінка з вели(

кою ймовірністю визначає конкрет(

ний результат. Інший істотний ком(

понент теорії — це валентність, тобто

значення, що надає даний індивіду(

ум результату своїх вчинків. У свою

чергу, валентність, її притягальна

сила визначається тим, якою мірою

вона послужить як засіб для одержан(

ня чого(небудь корисного. Наприк(

лад, робітник захоче більше трудити(

ся, очікуючи, що за це одержить

більше грошей (високий ступінь очі(

кування). Валентність полягає тут у

тому, що отримані гроші забезпечать

придбання, наприклад, потрібного

родині автомобіля. Таким чином, як

стимул до роботи виступає очікуван(

ня того, що певний вчинок приведе до

бажаного результату, помноженого

на оцінювану значимість (ва(

лентність) цього результату в очах ро(

бітника.

Поиск по сайту: