АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Уроки класичного менеджменту уроки класичного менеджменту

Читайте также:
  1. Виникнення і формування класичного лібералізму
  2. Дополнительные уроки
  3. Етика бізнесу і її роль у розвитку менеджменту.
  4. Закони та закономірності менеджменту
  5. Исторические последствия и уроки гражданской войны
  6. Ієрархічні рівні менеджменту
  7. Інформаційні технології - оптимізація менеджменту
  8. Класична школа «наукового менеджменту». Формування доктрини «людських відносин». Хотторнський експеримент.
  9. Концепції самоменеджменту
  10. Критерії ефективного самоменеджменту
  11. Методи менеджменту – це сукупність способів і прийомів впливу на колективі працівників та окремих виконавців з метою досягнути місії організації та її цілей.
  12. Модуль 1 – Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту

установчий договір (англ. statutes

agreement) – форма договору, який ук(

ладається засновниками товариств,

спільних підприємств, банків, стра(

хових компаній тощо. В ньому вка(

зується, для чого і на яких засадах зас(

новується та чи інша господарська

структура, перераховуються всі зас(

новники (з наданням їх юридичних

адрес), частка кожного з них у статут(

ному фонді та загальна сума останньо(

го тощо. У.д. підписується всіма зас(

новниками та завіряється їхніми пе(

чатками (для юридичних осіб).

Подається в урядовий орган, який по(

винен зареєструвати новостворену

організацію.

утилізація об’єкта (англ. object utili_

zation) – остання стадія життєвого

циклу об’єктів довгострокового вико(

ристання, на який він виводиться з

експлуатації та здійснюється його

ліквідація.

участь у постановці цілей (англ. рar_

ticipation in goal setting) – один із клю(

чових моментів цільового управлін(

ня, при якому всі співробітники

організації залучаються до розробки

цілей, а також це один із способів за(

безпечення прийнятності для персо(

налу рішень, прийнятих менеджера(

ми. У ранніх теоріях менеджменту,

особливо в Тейлора, майже нічого не

говорилося про участь робітників у

цілеутворенні; до завдань менеджмен(

ту входили лише добір і тренування

“фізично придатних” робочих кадрів.

Пізніше ідею участі робітників у пла(

нуванні висунула Л. Гілбрет. Ця ідея

була сприйнята багатьма менеджера(

ми як досить практична і корисна в

тому плані, що вона забезпечує сприй(

няття робітниками рішень, що були

прийняті нагорі, і полегшує оцінюван(

ня виконаних ними завдань на основі

прийнятих попередньо цілей.

участь у прибутках (англ. рrofit sharing)

надання робітником часткового пра(

ва власності на підприємство, що, як

вважалося ще в класичному менедж(

менті (Гід), забезпечить більш тісне

співробітництво і самовіддану працю

всього персоналу. Але досвід свідчить,

що у. у п. не призводить автоматично до

високої продуктивності, тому що

щедрість керівників часто поєднується

з патерналізмом, чого не хочуть прий(

мати робітники. Рано чи пізно патерна(

лістський підхід відкидається через те,

що в очах робітників він всього(на(всьо(

го сурогат справжньої і гідної їхньої

співучасті у справах фірми, яку вони вва(

жають своєю власністю.

Ф

фабрика, фабрична система (англ. fac_

tories) – система виробництва, засно(

вана на заміні ручної праці машина(

ми і поділі праці, що випливає звідси,

яка поклала кінець кустарному до(

машньому способу виробництва. Ф.

с. з її можливостями масового вироб(

ництва відіграла прогресивну еконо(

мічну роль, машини стали рушійною

силою промислової революції. Як

відомо з історії промислової рево(

люції Англії XVIІІ—XIX ст., поділ

праці, що забезпечив масове вироб(

ництво для масового споживача, доб(

робут і дозвілля, створив проблему

надмірно вузької спеціалізації. На(

слідками стали відчуження робітни(

ка від виробленого ним продукту, мо(


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 | 231 | 232 | 233 | 234 | 235 | 236 | 237 | 238 | 239 | 240 | 241 | 242 | 243 | 244 | 245 | 246 | 247 | 248 | 249 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)