Основна діяльність Оуен Роберт

(“жива машина”) повинна бути чис(

тою і охайною, забезпеченою усім

необхідним для гідного існування.

На його думку, слід регулювати ро(

бочий час, приймати закони про ди(

тячу працю, надавати держосвіту,

безкоштовні обіди на роботі, залуча(

ти робітників до розробки і реалізації

суспільних проектів. В історію мене(

джменту О. увійшов не як успішний

підприємець, а скоріше як людина,

яка першою звернула увагу на пер(

шорядний обов’язок менеджменту —

не інституціональну, а особисту

відповідальність управлінців, за ви(

користання людських і матеріальних

ресурсів для досягнення корпоратив(

них цілей. Традиція, яку він почав,

формулюється в наш час трохи інак(

ше, але сутність її не змінилася: у

чому полягає відповідальність сучас(

ного менеджменту і кожного мене(

джера, зокрема.

оферта (англ. оffer) – офіційна пись(

мова пропозиція, направлена потен(

ційному покупцю, що містить відо(

мості про продаж партії товару на

визначених продавцем умовах. Роз(

різняють два види: тверду і вільну.

офіс головного керівника (англ.

administrative office) – організаційна

форма колективного органу управлін(

ня промисловою фірмою. На думку

деяких закордонних експертів, кон(

цепція одноособового керівництва

буде поступово витіснятися концеп(

цією офісу головного керівника, а

концепція єдності повноважень і

відповідальності — концепцією роз(

ділених повноважень і відповідаль(

ності. Це пов’язано з тим, що швидко

змінювана економічна ситуація вима(

гає одночасного використання

знань, умінь і талантів усіх основних

архетипів керівника (лідер, адмініст(

ратор, плановик, підприємець). А ста(

рий підхід, за якого на чолі фірми ста(

виться той архетип, який потрібний у

даний момент, у швидко змінюваній

економічній ситуації дедалі менш

ефективний. Серед прихильників

концепції колективного управління

варто назвати компанію “Дженерал

електрик”, яка визначила, що в май(

бутньому їй будуть потрібні разом три

різних типи головного керівника,

включаючи підприємця і плановика

(на фірмі плановика ще називають

“керуючим ростом фірми”). Компа(

нія розробила програми виявлення і

підготовки цих архетипів керівника,

намітила для кожного шлях служ(

бового просування. Таке усвідомлен(

ня необхідності мати у вищій ланці

одночасно кілька різних архетипів

головного керівника є відходом від

традиції, початок якої було покладе(

но в 40(х рр. Ця традиція мала на увазі,

що, з одного боку, головний керівник

має особливі навички, з іншого, – ці

навички мають універсальну засто(

совність для вирішення всіх проблем,

що стоять перед фірмою. Крім того,

вважалося, що навички вищого кері(

вництва, накопичені в одній галузі,

можна цілком використовувати і в

інших галузях.

Поиск по сайту: