Інформація для роздумів іпотека

тва, а заноситься в земельну книгу. 2.

закладна – боргове свідоцтво про зас(

таву нерухомості, яке видається бан(

ком заставнику.

іпотечний банк (англ. mоrtgage bank)

– банк, що видає довгострокові кре(

дити під заставу майна.

іпотечний кредит (англ. mоrtgage

credits) – довгострокові позички, що

видаються під заставу нерухомості –

землі і будівель виробничого та жит(

лового призначення. І.к. надається

переважно спеціалізованими інститу(

тами – іпотечними банками, а в ряді

країн – комерційними сільськогос(

подарськими та іншими банками. Не(

повернення заборгованості в строк

призводить до втрати позичальником

нерухомості і передачі її іншому влас(

нику або банку.

іпотечний ринок (англ. mоrtgagee

obligations) – складова ринку позич(

кових капіталів, де акумулюються

довгострокові грошові накопичення

шляхом випуску іпотечних облігацій,

що використовуються для надання

кредитів під заставу нерухомості. І.р.

включає приватні та державні кредит(

но(фінансові інститути, страхові

компанії, позичково(ощадні асо(

ціації, іпотечні, комерційні, ощадні

банки. Інструментом на і. р. виступа(

ють іпотечні облігації.

іпотечні облігації (англ. mоrtgage

bans) – довгострокові цінні папери,

що випускаються під забезпечення

нерухомим майном (земля, вироб(

ничі та житлові будівлі) і приносять

сталий відсоток. Емітентами і.о. є тор(

говельно(промислові корпорації.

Завдяки випуску i. о. формується ка(

пітал для фінансування великого бу(

дівництва.

істеблішмент (англ. еstablishment) –

еліта, яка впливає на розвиток еконо(

міки, формування ідеології та по(

літики держави.

К

кадастр (англ. саdastre) – 1. систе(

матизоване зведення повідомлень,

зібраних періодично або шляхом без(

перервних спостережень над об’єкта(

ми, які підлягають податковому об(

кладенню. 2. список фізичних осіб,

що підлягають оподаткуванню.

казна (скарбниця) (англ. treasury) –

фінансові кошти держави, які фор(

муються і використовуються через

спеціальну державну структуру –

скарбницю. З передачею касового об(

слуговування держави центральному

банку слово “скарбниця” у цьому ро(

зумінні вживається рідко. Вживаєть(

ся також у значенні сховища грошей,

дорогоцінностей тощо.

Казначейство, державна скарбниця

(англ. treasury) – самостійний чи у

складі міністерства фінансів спе(

ціальний орган, який займається збо(

ром державних доходів і їх витрачан(

ням відповідно до державного бюдже(

ту, а також управлінням державним

боргом, емісією скарбницьких білетів

та цінних паперів.

Поиск по сайту: