АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Технічна (технологічна) ефективність технології й організаційні структури

Читайте также:
  1. Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології
  2. Аналіз асортименту і структури продукції.
  3. Аналіз структури позикового капіталу, ефективності його використання
  4. БИЛЕТ 5-6Поняття про організаційні форми навчання. Класифікація форм навчання природознавству.Класифік норм навч.природозн.
  5. Види (типи) виробництва і характеристика їх технологічних процесів. Організаційні форми роботи.
  6. Види та організаційні форми підприємств.
  7. ВИМОги до СТРУКТУРИ ТА Змісту КУРСОВОЇ РОБОТИ
  8. Вирішення цього протиріччя – одна з важливіших задач технології машинобудування.
  9. ВИРОБНИЧІ ПІДРОЗДІЛИ АРХІВУ ТА ОСНОВНІ АРХІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
  10. Графік виконання робіт із вдосконалення організаційної структури управління поліграфічним підприємством
  11. Динаміка структури експорту товарів підприємства
  12. Другорядні члени речення; їх роль у формуванні структури простого речення

ватність розпоряджень класичного

менеджменту щодо масового вироб(

ництва (“типова система” сучасної

індустрії) і, що ще важливіше, під(

тверджена залежність організаційних

структур від застосовуваних техно(

логій.

технологічний розрив (англ. techno_

logical gap) – характеризує обсяг за(

собів, необхідних для вкладення в

нову технологію з метою досягнення

нею результативності, що має на сьо(

годні стара технологія, яка підлягає в

майбутньому заміні новою. Після

того, як технологічний розрив пере(

борений, настає момент, починаючи

з якого вкладати кошти в удоскона(

лення нової технології набагато вигі(

дніше, ніж в удосконалення старої.

Тому процес заміщення однієї техно(

логії іншою набуває незворотного ха(

рактеру.

технологічні парки (англ. technopark) –

одна з найбільш поширених у США і

Західній Європі форм утворення і

функціонування ризико(фірм. Як

зразок технологічних парків у бага(

тьох країнах прийнята модель науко(

во(виробничого центра, створеного

на базі Стенфордского університету

в Каліфорнії. Цей технологічний

парк об’єднує близько 3 тис. середніх

і дрібних електронних фірм загаль(

ною кількістю зайнятих 190(200 тис.

чол. У Японії, недалеко від Токіо, на

базі нового університетського цент(

ру виникло ціле науково(виробниче

містечко Цукуба. У Західній Європі

такі науково(виробничі центри є у

Великобританії, Нідерландах (“Мар(

кант”) і Німеччині. Серед великого

розмаїття вирізняються три головних

шляхи виникнення фірм технологіч(

ного парку. Насамперед, як дрібні і

середні підприємці часто виступають

співробітники університетських і на(

уково(дослідних центрів, що праг(

нуть комерціалізувати результати

власних наукових розробок (у ряді

технологічних парків ця категорія

підприємців становить більше поло(

вини). Другий, дуже поширений шлях

— створення власних спеціалізованих

дрібних фірм з науково(технічним

персоналом великих промислових

об’єднань, що залишають свою

фірму, щоб відкрити власну справу

(іноді разом з колегами по лабораторії

чи конструкторському бюро). Як пра(

вило, великі фірми не перешкоджа(

ють, а навпаки, сприяють розвитку

цього процесу (широковідома подібна

діяльність концерну “Сіменс”), ос(

кільки вони одержують можливість

згодом підключатися до виробництва

нової продукції, якщо вона виявить(

ся перспективною. І, нарешті, дрібні і

середні фірми в технологічних парках

виникають внаслідок перебазування

вже діючих підприємств, що користу(

ються пільговими умовами. Схема, за

якою, наприклад, створюються тех(

нологічні парки у ФРН, проста: від 10

до 30 нових дрібних підприємств роз(

міщуються на одній території, у бу(

динках, що, як правило, надаються

для цього за пільговими орендними

ставками власниками земель чи орга(

нами міського самоврядування. Цен(

трами технологічних парків служать

обладнані і забезпечені кваліфікова(

ним персоналом бюро, в яких вико(

нуються організаційні, управлінські і

секретарські функції для всіх фірм,

що входять до складу парку. В окре(

мих проектах як важлива умова пе(


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 | 231 | 232 | 233 | 234 | 235 | 236 | 237 | 238 | 239 | 240 | 241 | 242 | 243 | 244 | 245 | 246 | 247 | 248 | 249 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)