Накладна залізнична наслідки прийняття рішень

ня експертів про високий ступінь ри(

зику майбутнього польоту, стала ката(

строфа космічного корабля “Челленд(

жер” у 1986 р.

натуральне господарство (англ. natu_

ral есопоту) – тип господарства, в яко(

му продукти виробляються лише для

внутрішньогосподарських потреб, за(

доволення власних потреб виробника,

на відміну від товарного господарства,

що виробляє продукцію на продаж.

натуральні показники (англ. natural

indexes) – статистичні показники, ви(

ражені в одиницях розрахунку або

фізичних одиницях виміру (лінійних,

площ, об’єму, ваги, потужності, по(

штучно тощо).

“народний банк” (англ.natural banks) –

інвестиційні банки в країнах, що роз(

виваються; спеціалізуються на залу(

ченні дрібних заощаджень населення.

науковий менеджмент (англ.

scientific management) – “оптималь(

ний менеджмент, заснований на

певних наукових законах, принци(

пах і правилах, застосованих до усіх

видів людської діяльності” (Тейлор).

Перед менеджерами були поставлені

принципово нові і життєво важливі

завдання: з погляду науки розгляну(

ти кожен елемент людської праці,

відмовитися від емпіричного підхо(

ду, що практикувався впродовж

століть, в управлінні раціонально

відбирати, тренувати й навчати пра(

цівників із метою досягнення макси(

мальної продуктивності. Продовжу(

ючи ідеї “батька наукового менедж(

менту”, Гантт стверджував, що

ефективний менеджмент — це досяг(

нення поставленої мети за допомо(

гою знання, отриманого з аналізу.

Для цього потрібно, щоб прикладні

дослідження були присвячені про(

блемам промисловості, практичні

дослідження треба підняти до стату(

су “чистих” форм наукової думки. Л.

Гілбрет, розвиваючи ідею науки в ме(

неджменті, доповнила аналіз синте(

зом, при якому відбувається зворот(

не комбінування елементів праці

(рухів) у завдання, внаслідок чого

зростає продуктивність, заробітна

плата, поліпшуються умови праці,

зменшується втома. Наростаюче за(

стосування, що прослідковується

історично, наукових методів до про(

блем фабричної системи поклало по(

чаток легітимізації і професіона(

лізації управлінської діяльності. Ще

в період раннього менеджменту Тей(

лор, Гантт і Ф. Гілбрет багато зроби(

ли для запровадження наукових

підходів у практику управління, цю

традицію продовжили Емерсон,

Кларк і Кук, борючись з неефектив(

ністю і втратами на виробництві. Од(

нак усі ці дослідники не змогли об’єд(

нати менеджмент у загальну теорію

управління, яку можна було б вик(

ладати як цільну дисципліну. З прак(

тичного досвіду можна вивести лише

окремі принципи і закономірності,

що дозволяють навчити працівника

виконанню певного завдання. Але

для того щоб отримати загальне виз(

нання як самостійної дисципліни,

менеджмент повинен стати теорією,

темою, що поєднує всі окремі фраг(

менти управлінської інформації, на(

копиченої на практиці інженерами.

Початок такому синтезу поклав

французький підприємець А. Фай(

оль.

науковий метод (англ. scientific

method) – відомий метод дослідження,

Поиск по сайту: