Делегування демонстрація

демпінг (англ. dumping) – продаж то(

варів на зовнішньому ринку за ви(

купними цінами, тобто за цінами,

нижчими від ціни виробництва, а

іноді й собівартості відповідних то(

варів у країні, що їх експортує. До

д. іноді вдаються великі монополії з

метою витіснення конкурентів та за(

хоплення зовнішніх ринків. Збитки

від демпінгової політики покрива(

ються за рахунок прибутку від реалі(

зації інших товарів або від встанов(

лення монопольно високих цін на

внутрішньому ринку. Різновидом є

валютний д., який полягає в експорті

товарів за зниженими цінами з країн

із знеціненою (девальвованою) ва(

лютою до країн із стабільною валю(

тою.

демпінг валютний (англ. сurrency

dumping) – експорт товарів за цінами,

нижчими від світових, здійснюваний

шляхом застосування спеціальних

знижених валютних курсів, які відби(

вають зовнішнє знецінення грошей

на внутрішньому ринку країни, що

експортує. Країни, котрі страждають

від д. в., застосовують для боротьби з

ним такі методи, як введення спец(

іальних антидемпінгових ввізних

зборів, валютних обмежень, ліцензу(

вання імпорту тощо.

денаціоналізація (англ. denationa_

lization) – повернення державою на(

ціоналізованих підприємств або май(

на колишнім власникам (інша назва

– реприватизація).

деномінація (англ. denominations) –

збільшення ціни грошової одиниці

країни (без її перейменування) та

відповідні зміни масштабу цін із ме(

тою спрощення і полегшення платі(

жного обігу, звіту і розрахунків, а та(

кож надання більшої повноцінності

національній валюті.

денонсація (англ. denunciation) – по(

відомлення однієї держави іншій про

припинення дії укладеної між ними

угоди.

день розрахунковий (англ. аccount

day) – дата завершення розрахунків на

біржі після укладення угод.

депо9векселі (англ.depo_bill) – век(

селі, що надсилаються банку чи ок(

ремій особі на зберігання, як забез(

печення суми, що перевищує або може

перевищити відкритий цій особі кре(

дит.

департаментизація (англ. departmenti_

zation) – процес організаційного відок(

ремлення, групування спеціалізова(

них робіт в організації.

депозит (англ. deposit) – грошові

кошти або цінні папери (акції, об(

лігації тощо), що вносяться до кре(

дитних установ (банків); грошова

сума або цінні папери, передані бор(

жником у судові установи для випла(

ти кредитору.

депозит гарантійний (англ. guarantee

deposit) – сума грошей, яка являє со(

бою обумовлену частину від загальної

вартості ф’ючерсного контракту або

тверду суму, що повинна бути випла(

чена біржі, розрахунковій палаті, бро(

керу, коли реєструється контракт.

депозитарій (англ. depositor) – 1. фі(

зична або юридична особа, якій ввірені

депозити. 2. держава чи міжнародна

організація, яка зберігає оригінал

тексту певного міжнародного догово(

ру, документи про його ратифікацію,

щодо входження до договору інших

держав тощо.

депозитний сертифікат (англ. deposit

certificate) – письмове свідоцтво банку

Поиск по сайту: