|
|||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Малюнок № 3.2
Математичні екскурсії є однією з форм позакласної роботи з математики і відносяться до освітніх екскурсій. Це пояснюється тим, що під час їх проведення діти набувають нові знання, поглиблюють і закріплюють наявні, а також знаходять їм практичне застосування. Кожна математична екскурсія має свою чітку мету, виходячи з якої вчитель добирає найдоцільніші методи й форми керівництва пізнавальною діяльністю учнів як під час проведення екскурсії, так і в наступній роботі після неї. Для учнів І-ІІ класів можна рекомендувати проводити короткочасні екскурсії з метою зміцнення у школярів навичок лічби, вимірювання невеликих відстаней, визначення відстаней на око, збирання матеріалу для задач практичного змісту. Для учнів ІІІ-ІУ класів можна проводити триваліші екскурсії, завданнями яких окрім названих вище, можуть бути виконання вимірювальних робіт на місцевості, ознайомлення з застосуванням математики у практичній діяльності людей на сучасному виробництві тощо. Враховуючи вікові особливості дітей, їх математичну підготовку, мету і об’єкт екскурсії, вчитель розробляє план її проведення та готує до неї учнів. У результаті підготовчої роботи кожен учень чи група учнів повинні знати, що і для чого будуть робити, що мають занотувати у записник, які матеріали слід зібрати. Проведення екскурсії завершується підведенням її підсумків, складанням і здачею звітів про екскурсію. Дуже корисно розвивати під час екскурсій окомір учнів. Для полегшення визначення відстаней на око корисно ознайомити дітей з таблицею, яку запропонував В.Вітковський. У таблиці № 3.11. вказано з якої відстані видно в ясну погоду на рівній місцевості певні предмети. До шкільних математичних стіннівок відносять математичні газети, математичні листівки. Математична преса у початкових класах містить переважно цікавий матеріал у формі задач-жартів, головоломок, ребусів тощо. Основна мета таких матеріалів полягає в тому, щоб підвищувати інтерес учнів до математики. Математична газета для молодших класів повинна мати яскраве оформлення, задачі і малюнки повинні бути представлені у цікавій формі, з образами знайомих і звичних дітям казкових героїв. Дуже подобається дітям матеріал стіннівок, якщо він викладений у віршованій формі. Використання математичних газет, як однієї з форм позакласної роботи з математики, надає широкі можливості для залучення до творчої роботи окремих учнів (художників, витівників, допитливих тощо), а також всіх учнів класу до розширення і збагачення своїх математичних знань. Для того, щоб математична газета відігравала значну навчально-виховну роль, потрібно надавати учням більше самостійності в її оформленні та створенні. Вивчення змісту математичних газет, які випускаються у початкових класах, дає підставу стверджувати, що у газеті слід вміщувати короткі історичні довідки про розвиток математики та її використання у практичній діяльності людини, задачі-жарти, ребуси математичного змісту, загадки з повідомленням тих, хто дав правильні відповіді. Можна інколи вміщувати інформацію про хід і результати якогось виду навчальної чи позакласної роботи. Подамо стислий зміст однієї з математичних газет, підготовлених студентами-практикантами педагогічного факультету: 1. З історії розвитку комп’ютерних ігор. 2. Відповіді на задачі, вміщені у попередньому номері, з повідомленням прізвищ тих учнів, які правильно їх розв’язали. 3. Задача: Голуб пролітає 40 м за секунду, а ластівка - 75 м. На скільки секунд менше витратить ластівка, щоб пролетіти три кілометри? 4. Задача-жарт: Мишко та Івасик збирали гриби. Скільки у тебе грибів, - спитав Мишко, - півдесятка буде? Івасик відповів: - Візьми половину моїх грибів, а мені дай гриб, тоді у мене буде півдесятка. – А у тебе скільки грибів? - спитав Івасик. Мишко відповів: - Відніми половину моїх грибів та ще один гриб, тоді у мене залишиться ще півдесятка. Скільки грибів зібрали обидва хлопчики разом? 5. Головоломка: Проведіть на цьому годиннику п’ять прямих ліній так, щоб у кожній частині числа при додаванні давали б одну і ту ж саму суму. 6. Загадки: а) Брат за братом біжить та догнати не може. б) Два брюшка, чотири вушка, що це буде? в) Чотири брати під однієї стріхою живуть.
Таблиця № 3.11. “Відстані, з яких видно в ясну погоду на рівній місцевості певні предмети”.
Вивчення досвіду роботи вчителів показує, що далеко не всі педагоги приділяють увагу позакласній роботі з математики. Можна назвати цілу низку об’єктивних і суб’єктивних причин такого відношення до позакласної роботи. Не вдаючись до їх аналізу, вкажемо, що негативне відношення до цієї форми роботи з боку вчителів, у значній мірі, знижує реалізацію можливостей виучуваного дітьми курсу математики для всебічного розвитку розумових здібностей учнів, спостережливості, допитливості, інтересу до вивчення математики, а це, у свою чергу, веде до зниження рівня математичної підготовки школярів у початковій школі. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |