ТМО вибору методів навчання залежно від організаційних форм навчання та вікових особливостей дітей

6. У дидактиці та методиці навчання визнано, що методи і форми навчання взаємопов’язані: методи реалізуються у формах, а форми забезпечують організацію та існування методів. У сучасній педагогіці доведено, що в існуючих економічних умовах урок - це основна, перевірена часом форма навчання, виховання та розвитку учнів у школі. Залежно від типу, структури, способів діяльності тощо на уроці можуть застосовуватися різні методи навчання. Вивчення досвіду роботи вчителів початкових класів на уроках математики показує, що при навчанні математики вони використовують переважно такі форми організації діяльності учнів: 1) фронтальна робота з усім класом; 2) групова форма роботи з певними групами учнів; 3) парна робота; 4) ігрова форма організації діяльності школярів; 5) диференційована робота з деякими групами чи окремими школярами; 6) індивідуальна робота з учнями. Так, наприклад, якщо вчитель розбив клас на кілька груп, то для кожної групи обирається своя група методів навчання. Оскільки, як правило, сильні учні працюють самостійно і мають достатній рівень абстрактного мислення, то для роботи з ними використовуються словесні методи навчання (підручник) і менше наочні методи навчання. При роботі зі слабкими учнями перевагу віддають наочним методам навчання, оскільки в них недостатньо розвинуте абстрактне мислення. Як відомо, молодші школярі мають певні вікові особливості. Крім того, кожна дитина має свої індивідуальні особливості. Так, мислення учнів молодших класів - наочно-образне, а тому на перших етапах навчання використовується здебільшого наочні методи навчання. Слід відзначити, що значна частина вчителів обмежується використанням лише фронтальної та ігрової форм організації діяльності молодших школярів на уроках математики. Це пояснюється цілою низкою причин, зокрема: відсутністю дидактичних матеріалів для організації інших форм роботи; необізнаністю вчителів з методикою нових форм роботи; відсутністю економічних стимулів тощо.

Фронтальна форма організації роботи з класом на уроках математики представлена, як правило, бесідою, у процесі якої вчитель ставить запитання всьому класу. Наприклад, бесіда, як один із методів навчання, використовується при вивченні умови задачі, при її аналізі та складанні плану її розв’язання. Покажемо це на прикладі такої задачі: “На овочевій базі було 1580 т картоплі. У перший день у магазин відвезли 1/5 частину всієї картоплі, а у другий - 2/5 решти. Скільки картоплі відвезли у магазин другого дня?”.

- скільки тон картоплі було на овочевій базі? - 1580 т.

- яку частину картоплі відвезли у магазин першого дня? - 1/5.

- яку частину картоплі відвезли у магазин другого дня? - 2/5 решти.

- що слід визначити у задачі? - скільки тон картоплі відвезли у магазин другого дня.

- що необхідно знати, щоб дати відповідь на запитання задачі? - скільки тон картоплі складає решта і яку її частину відвезли у магазин другого дня.

- які з цих даних нам відомі? - яку частину решти картоплі відвезли у магазин другого дня.

- що потрібно знати, щоб визначити скільки складала решта? - скільки було всього картоплі та скільки відвезли у магазин першого дня.

- які з цих даних нам відомі? - скільки тон картоплі відвезли у магазин першого дня.

- що треба знати, щоб визначити скільки картоплі відвезли у магазин першого дня? - скільки всього було картоплі і яку частину її відвезли у магазин першого дня.

- чи відомі нам ці дані? - так.

- що будемо визначати у першій дії? - скільки тон картоплі відвезли у магазин першого дня.

- що будемо визначати у другій дії? - скільки тон картоплі складає решта.

- що будемо визначати у третій дії? - скільки тон картоплі відвезли у магазин другого дня.

- як визначити скільки тон картоплі відвезли у магазин першого дня? - 1580:5●1.

- як визначити скільки тон картоплі складала решта? - від 1580 відняти кількість картоплі, відвезеної у магазин першого дня.

- як визначити скільки тон картоплі відвезли у магазин другого дня? - результат другої дії поділити на 5 і помножити на 2.

- чи дали ми відповідь на запитання задачі? Чому Ви так вважаєте?

Таблиця № 2.2. “Картки для індивідуального опитування”.

Після такої роботи вчитель може запропонувати дітям самостійно записати розв’язання задачі, тобто використати такий метод навчання як самостійна робота. При використанні бесіди під час фронтальної роботи можливо, що деякі діти можуть опинитися у ролі мовчазних свідків, пасивних спостерігачів. Щоб цього не сталося, можна проводити групову або індивідуальну бесіду. У даний час ведуться інтенсивні пошуки шляхів розв’язання проблеми особистісної зорієнтованості навчання. Вони проводяться у двох напрямках: 1) в плані використання комп’ютерів для індивідуалізації навчання; 2) в плані здійснення диференційованого підходу до учнів з метою індивідуалізації навчання в умовах класно-урочної системи. Останній напрямок вимагає не лише відповідного вдосконалення організаційних форм і засобів навчання, але й розв’язання проблеми особистісно-зорієнтованого використання методів навчання з врахуванням індивідуальних, психологічних і вікових особливостей школярів. Так, наприклад, вчителі використовують для особистісно-зорієнтованого підходу у процесі індивідуального опитування такі картки [ див. 31, 35, 62, 107 та ін. ]:

При такій формі організації навчання перша картка використовується для самостійної роботи, а друга - для самостійної роботи з елементами допомоги. В організації навчання математики шестирічних учнів значна роль відводиться грі. Використання ігор створює можливості для більш природного переходу від дошкільного періоду, де ведучим видом діяльності була ігрова, до шкільного, на якому ведучим видом діяльності стає навчальна. Застосування ігор дозволяє видозмінювати види діяльності учнів, підтримувати інтерес до математики, сконцентровувати увагу дітей на виконанні пізнавальних дій, позбуватися гіподинамії, знімати втому від важкої для дітей цього віку інтелектуальної праці. Значну кількість ігор вчитель знайде у посібниках [ 27-30, 44, 48, 54, 78 та багатьох інших ]. Молодші школярі переходять від ігрової діяльності до навчальної, а тому потрібно на перших етапах навчання використовувати ігрові форми. Діти шестирічного віку, які приходять в перший клас, дуже відрізняються від дітей семи років, а тому на уроках математики для шестирічних дітей широко використовуються ігрові форми, наочні методи навчання, словесні, практичні дії з предметами. Все це робиться для того, щоб поступово перевести дітей від ігрової діяльності до навчальної, сформувати уміння працювати з підручником, сформувати загально-навчальні уміння, розвинути мовлення. Таким чином, вибір вчителем форм організації навчання математики молодших школярів спричиняє підбір відповідних їм методів навчання. Так, фронтальна робота з класом обумовлює використання методів навчання, які не передбачають активної самостійної діяльності всіх учнів у навчальному процесі. У свою чергу, запровадження особистісної зорієнтованості вимагатиме використання продуктивних і евристичних методів навчання. Про все це не повинен забувати вчитель при підготовці до уроків математики.

Поиск по сайту: