АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Схема № 1. “Порядок слідування основних понять курсу математики І-ІУ класів”

Читайте также:
  1. I ПРОГРАМА КУРСУ
  2. I. Схема характеристики.
  3. III. УЧЕБНО – МЕТОДИЧЕСКИЕ МАТЕРИАЛЫ ПО КУРСУ «ИСТОРИЯ ЗАРУБЕЖНОЙ ЛИТЕРАТУРЫ К. XIX – НАЧ. XX В.»
  4. IV. СХЕМА ПОСТРОЕНИЯ КОМПЛЕКСА ОБЩЕРАЗВИВАЮЩИХ УПРАЖНЕНИЙ
  5. IV. Технологическая схема
  6. А) Завдання і джерела ревізій основних засобів
  7. А) поглиблене вивчення курсу.
  8. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів
  9. Анализ основных конкурентов (схема и описание)
  10. Аналіз ефективності роботи основних засобів та довгострокових інвестицій
  11. Аналіз показників використання основних засобів підприємства
  12. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.

 

У програмі розробленій під керівництвом П.Гальперіна, введенню числа передує пропедевтика, яка передбачає поряд з відпрацюванням поняття міри проведення роботи з формування таких основних понять як "взаємно однозначна відповідність", "дорівнює", "більше", "менше". Формування поняття числа розпочинається з формування міри: введення міри з ретельною якісною і кількісною її диференціацією, виділення за допомогою міри окремих параметрів об’єктів, перетворення конкретних значень величини в множину, взаємно однозначна відповідність цих множин, їх порівняння і, нарешті, введення одиниці, а потім решти чисел та дій над ними [С-11,6].

Схожий підхід реалізує у своїх дослідженнях знаний психолог В.Давидов. Він вважає, що, приступаючи до викладання математики, потрібно розкрити дітям ту властивість об’єктів, яка є їх кількісною характеристикою. Дією, за допомогою якої виявляється ця властивість, є порівняння об’єктів за такими параметрами як довжина, площа, об’єм, проміжок часу, маса тощо, тобто порівняння величин. Саме ця дія розкриває суть відношень "дорівнює", "менше", "більше" [Д-26,35]. Виходячи з таких положень, було побудовано експериментальне навчання математики молодших школярів. В основу формування поняття числа було покладено теорію натурального числа як результат вимірювання величини.

Програма з математики, яка використовується у теорії розвивального навчання В.Давидова, розглядає інший порядок слідування вказаних вище основних понять, а саме: величина, відношення, число, множина. Отже, в основу так побудованого початкового курсу математики покладено теорію натуральних чисел як результат вимірювання величини. Саме тому, діти спочатку розглядають величини, вчаться порівнювати однорідні величини, розглядають відношення “дорівнює”, “менше”, “більше”, а лише пізніше з'являється поняття ”число”. Разом з тим, і цей курс математики також не може обходиться без двох інших теорій (Яких саме?). Існує курс математики, в якому порядок слідування основних понять такий: множина, відношення, число, величина. В ньому явно розглядаються множини, операції над ними та відношення між множинами. Історія розвитку школи свідчить про те, що психологи, методисти, вчителі практики завжди цікавилися проблемою формування поняття числа у дітей.



Протягом історії розвитку методичної науки різні методисти віддавали перевагу тому чи іншому способові формування поняття числа. Серед цих способів виділимо такі:

1) німецькі методисти кінця ХІХ століття вважали, що число доступне нам завдяки лічбі. Підставою для такого висновку стали спостереження за процесом формування поняття числа у дітей віком від 1-2 років до 10 років. Саме тому основною операцією, з допомогою якої формувалося поняття число, вважалася лічба. Виходячи з цього, вони пропонували використовувати для формування поняття числа в курсі математики лише операцію лічби, заперечуючи проти наочності (Чому, на Вашу думку, такий підхід не зовсім правильний для молодших школярів?!);

2) видатний німецький методист В.А.Лай [Л-6,189-199] і його послідовники на основі своїх спостережень стверджували, що числові уявлення у дітей виникають і розвиваються самостійно при спогляданні предметів, суміжних у просторі або послідовних у часі. Саме тому основною операцію при формуванні числових уявлень у курсі математики вони вважали споглядання предметів у просторі та часі. Прихильники цих поглядів розробляли наочні посібники, які повинні були забезпечити дітям споглядання груп предметів. Серед цих посібників вкажемо на так звані "числові фігури" для засвоєння чисел від 1 до 6 (див. мал. № 1.). Позитивним у такому підході слід визнати значну увагу до розробки засобів наочності для формування у дітей поняття числа (Чому?).

 

* ** *** **** ***** ******

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)