Теоретико-методичні основи підготовчої роботи до ознайомлення учнів з діями множення і ділення

8.10. На основі вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з питань методико-математичної підготовки вчителів початкових класів (роботи М.Бантової, М.Богдановича, Я.Короля, М.Левшина, К.Маланюк, М.Моро, Ю.Набочука, А.Пишкало, В.Сілкова, Г.Судібора та ін.) можна встановити, що оволодіння ТМО навчання учнів передбачає засвоєння двох відмінних одна від одної, але взаємозв’язаних систем знань: а) про об’єкт вивчення (чому вчити дітей?); б) про методику навчання (як навчати дітей?, як організовувати їх діяльність з оволодіння цим навчальним матеріалом?). Міцне та глибоке засвоєння учнями обчислювальних навичок досягається системою навчання, яка включає наступні етапи: 1) підготовка до вивчення нового матеріалу; 2) первинне ознайомлення з ним; 3) застосування нового матеріалу у різних умовах; 4) виявлення прогалин у знаннях учнів при роботі над помилками; 5) корекція знань, вмінь і навичок; 6) закріплення знань, умінь і навичок і формування умінь застосовувати їх у нових умовах.

Загальновизнано, що основною метою підготовчої роботи до ознайомлення з новими поняттями є актуалізація опорних знань. Педагогічна практика переконливо свідчить, що без цього важко сподіватися на успіх у подальшому. Досвід вчителів дозволяє твердити, що недостатня увага до цього є однією з причин формалізму в організації навчального процесу, а тому вчитель повинен володіти ТМО проведення такої роботи. Підготовка до сприймання нового має істотне значення для математики, бо залежність одних математичних знань і навичок від інших, їх послідовність і логічність мають надзвичайно важливе значення для подальшого навчання.

На підготовчому етапі відбувається актуалізація знань, які будуть потрібні при ознайомленні з конкретним змістом дій множення і ділення. Саме тому роботу слід провести так, щоб виділити істотне, що відрізнятиме нові дії від додавання і віднімання. Оскільки рівень сформованості умінь і навичок багато в чому залежить від теоретичної підготовки учнів, її свідомого засвоєння та від ефективного використання наявної системи вправ, то слід використовувати систему вправ, яка пов’язана не лише із заучуванням, запам’ятовуванням, відтворенням і впізнаванням, але й з діяльністю мислення, зокрема мовлення: вправи на аналіз, порівняння, співставлення. Саме на цьому етапі є всі можливості для збільшення долі таких вправ, причому вони повинні виконуватися самостійно. Вчителеві не слід забувати і про те, що чим більше зв’язків буде встановлено під час підготовчої роботи раніше вивченого матеріалу з питаннями, які розглядатимуться, тим свідоміше учні засвоять новий матеріал і поглиблять раніше вивчені питання. Такий підхід підвищуватиме пізнавальну результативність уроків.

У методиці навчання математики обґрунтовано, що формування початкових математичних понять має бути нерозривно пов’язане з розвитком мовлення дитини, бо все, що не проходить через її мовний апарат, залишається неусвідомленим. Дослідженнями психологів, дидактів і методистів доведено, що діти з невисокою мовленнєвою культурою важко засвоюють весь ланцюг міркувань, який містить багато ланок, та важко переходять до згорнутого процесу міркувань. Виходячи із цієї закономірності та враховуючи її значення для процесу навчання математики, ми досконало вивчали рівень розвитку мовлення учнів, а потім відповідно до одержаних даних будували навчальний процес на підготовчому етапі до введення дій множення і ділення. Такий підхід особливо важливий для молодших школярів в силу їхніх вікових та індивідуальних особливостей, бо саме нерозвиненість мовлення стає значною перешкодою на шляху оволодіння математикою. Невисока мовленнєва культура учнів початкових класів спричиняє невміння проводити міркування та обґрунтовувати свої дії.

Експериментально обґрунтовано, що при проведенні підготовчої роботи слід звертати увагу не лише на повторення теоретичної основи нового, але й на повторення умінь виконувати ті операції, які застосовуватимуться у новому обчислювальному прийомі, повторюючи їх не тільки у тому вигляді, в якому вони застосовувалися раніше. Першим етапом підготовки до ознайомлення з новим матеріалом є виконання певної послідовності дій, які учень повинен навчитися виконувати, щоб усвідомити нове. Потім йому необхідно буде засвоїти послідовність цих операцій. Для того, щоб підготовча робота носила особистісно-зорієнтований характер, слід знати, що може являти труднощі для учня. Визначити це можливо лише на основі знання особливостей мислительної діяльності учнів при засвоєнні математики.

Н.Менчинською встановлено, що у дітей з пониженою здатністю до навчання уповільнений темп засвоєння. Низький рівень їх мислительної діяльності виражається у слабкості узагальнення, схильності до опори на неістотні ознаки, у слабкій рухливості мислення. Такі учні намагаються обійти аналіз або здійснюють його короткими ланками. Вони спрямовують свою увагу лише на деякий один елемент, не враховуючи решти. Завдання, які включені у систему підготовчої роботи, повинні насамперед сприяти розвиткові всіх логічних операцій, особливо таких як аналіз, порівняння, узагальнення, формуванню уміння переносити знання часткових випадків на загальні випадки та навпаки.

Коли ж розпочинається підготовча робота до ознайомлення з діями множення та ділення та у чому її сутність? – вона розпочинається ще при вивченні додавання і віднімання, а її сутність полягає в тому, що слід провести актуалізацію опорних знань, умінь і навичок учнів. Аналіз нині діючих підручників дозволяє твердити, що в них представлена така система вправ:

1) вправи на лічбу однаковими доданками, наприклад: полічіть двійками до десяти, п’ятірками до двадцяти;

2) вправи на обчислення суми однакових доданків, наприклад: 3+3+3+3, а+а+а (при розв’язуванні таких вправ пропонуємо учням відповісти на запитання: що можна сказати про доданки? Скільки є однакових доданків?);

3) вправи на віднімання однакових доданків 10-2-2-2-2-2 (при розв’язуванні таких вправ слід запропонувати школярам відповісти на запитання: що можна сказати про числа, які віднімали? Скільки всього відняли? Скільки разів віднімали по 2?);

4) розв’язування задач виду “У будинку два поверхи. На кожному поверсі по чотири балкони. Скільки всього у будинку балконів?”;

5) практичне розв'язування задач на ділення на вміщення та на ділення на рівні частини, наприклад: “15 квітів розставили по 3 квітки у кожну вазу. Скільки для цього потрібно ваз?” чи “15 квітів розставили порівну у 5 ваз. Скільки квіток у кожній вазі?”

Поиск по сайту: