ТМО організації, керівництва і контролю за виконанням домашніх завдань молодшими школярами

5. На сучасному етапі розвитку суспільства доля розумових занять у людській діяльності неперервно збільшується. Саме з цієї причини слід привчати дітей до систематичної розумової праці. Зробити це можна не лише за допомогою активної навчально-пізнавальної діяльності на уроці, але й за допомогою домашньої навчальної роботи. Домашня навчальна робота нерозривно пов’язана з класною і є своєрідною формою організації навчальної діяльності у школі. Разом з тим, особливостями домашньої навчальної роботи є те, що: 1) це самостійна навчальна робота, для виконання якої потрібна не тільки розумова, але й організаційна самостійність: без нагадування дорослих почати виконання домашнього завдання, організовувати робоче місце тощо; 2) у домашній навчальній роботі більш яскраво проявляються індивідуальні особливості навчальної діяльності школярів, зокрема, в стилі, способах і темпі виконання домашніх завдань; 3) слідкуючи за виконанням домашніх завдань та перевіряючи їх, вчителі, батьки одержують інформацію про успіхи дітей у навчальній роботі; 4) домашня навчальна робота надає можливість учням контролювати себе, встановлювати ступінь розуміння навчального матеріалу та здатність його застосування на практиці; 5) домашня навчальна робота допомагає розвивати пізнавальні і вольові сили та здібності учнів, сприяє виробленню у дітей індивідуального стилю роботи, виховує у них такі цінні якості, як працьовитість, організованість, дисциплінованість, охайність, самостійність, відповідальність тощо.

Дослідженнями науковців встановлено, що характер, обсяг, складність, зміст і структура домашніх завдань повинні бути науково обґрунтованими. Разом з тим, мабуть жодна з проблем не викликає стільки суперечок, скільки проблема домашньої роботи учнів. Одні науковці і вчителі-практики виступають за наявність домашніх завдань, другі - використовують їх періодично, а треті – грузинські психологи і педагоги – навчають учнів молодших класів без домашніх завдань.

Спеціальними дослідженнями науковців НДІ педагогіки АПН України встановлено такі недоліки в організації домашньої навчальної роботи учнів: а) кількість, обсяг і характер домашніх завдань часто суперечать дидактичним вимогам, встановлюються без врахування реальних навчальних можливостей учнів, у відриві від системи роботи на уроці, розраховані на абстрактного "середнього" учня; б) не виконуються норми витрат часу на виконання домашніх завдань; в) 33% вчителів задають домашні завдання з дзвоником, 50% - наприкінці уроку; г) незначна частина вчителів урізноманітнює види домашніх завдань, диференціює та індивідуалізує їх [ 65,305-306 ].

На основі результатів названих досліджень та ще цілого ряду спеціальних досліджень можна констатувати, що на даному етапі розвитку школи домашні завдання потрібні, але вони вимагають значної модернізації всіх аспектів методики роботи, усунення причин перевантаження школярів домашніми завданнями, серед яких головними є слабка обізнаність багатьох вчителів з питань дитячої фізіології та психології, з питань методики організації і контролю за домашньою навчальною роботою учнів. Ми на боці тих науковців [ 65,310 ], які вбачають шляхи подолання вказаних недоліків в організації домашньої навчальної роботи у такому: 1) комплексне планування завдань освіти, виховання і розвитку учнів; 2) вибір учнями оптимальних методів і прийомів навчальної роботи; 3) індивідуалізація та диференціація домашньої роботи; 4) навчання школярів методам і прийомам навчальної роботи; 5) виховання в учнів пізнавальних потреб, формування мотивів учіння тощо. Враховуючи те, що певна частина учнів не може самостійно справитися з виконанням домашніх завдань, то, на нашу думку, підтверджену результатами досліджень, слід використовувати домашні завдання, диференціюючи їх за рівнем допомоги, або вони повинні бути особистісно-зорієнтованими. Наприклад, для учнів, які значно відстають у розумовому розвитку від своїх ровесників, мають істотні прогалини у знаннях і негативно відносяться до навчання, можна запропонувати для домашнього завдання задачу в такій формі: У клас принесли 9 банок білої фарби, а синьої - на 2 банки менше. Скільки всього банок фарби принесли в клас? (див. таблицю № 3.6.).Для учнів, які мають невисокий рівень пізнавальних здібностей, позитивно відносяться до навчання, домашнє завдання можна представити у такій формі (див. попередню задачу та таблицю № 3.7.).

Існують різні підходи до розв’язання питання про види домашніх завдань. Виходячи з специфіки курсу математики початкових класів та спираючись на результати дидактичних і методичних досліджень [ 15; 65; 91 ], ми пропонуємо об’єднувати домашні завдання за змістом та основною дидактичною функцією, яку вони виконують, у такі групи: 1) домашні завдання на закріплення знань і практичне оволодіння методами навчальної роботи. Вчителі-новатори пропонують учням виконувати домашні завдання, які вимагають не простого відтворення, а активізації розумової діяльності і самостійного застосування на новому матеріалі тих способів і прийомів роботи, які використовувалися на уроці. 2) домашні завдання, спрямовані на систематизацію та узагальнення набутих знань. Такі завдання використовують після завершення вивчення теми чи розділу програми. 3) домашні завдання, які готують учнів до засвоєння нового матеріалу. Виконання таких завдань готує учнів до активного та свідомого сприймання нового матеріалу, сприяє виникненню і розвитку пізнавальних інтересів, творчої активності і самостійності учнів, розвиває у них бажання вчитися тощо. 4) комбіновані домашні завдання, які найчастіше зустрічаються у курсі математики початкових класів і включають в себе елементи вищеназваних трьох видів завдань додому учням.

Таблиця № 3.6.

ВИКОРИСТАЙ!

1) повтори задачу, користуючись коротким записом! Білої - 9 банок Синьої -?, на 2 банки менше, ніж - 2) що необхідно знати, щоб дати відповідь на запитання задачі? - скільки банок білої та скільки банок синьої фарби принесли. 3) що з цих даних нам невідомо? - скільки було банок синьої фарби. 4) на скільки дій ця задача? – на дві. Чому? 5) що будемо робити у першій дії? Як саме? - 9-□=□. 6) що будемо робити у другій дії? Як саме? - □+□=□. 7) перевір розв’язання, знайшовши відповідь серед чисел 7,16,11.

Таблиця № 3.7.

За способом організації та виконання домашніх завдань вони можуть бути індивідуальними, груповими та фронтальними. Практика роботи вчителів показує, що домашні завдання найчастіше виконуються до наступного уроку, але зустрічаються і довготривалі домашні завдання, розраховані на виконання протягом двох чи трьох тижнів. Такі завдання привчають учнів розподіляти свій час, планувати власну роботу.

Важливим питанням організації домашньої роботи учнів є її обсяг. Учні різних класів повинні затрачати різний час на виконання домашніх завдань. З урахуванням гігієнічних і педагогічних вимог до організації розумових занять учнів у Статуті загальноосвітньої середньої школи визначено час на їх виконання. Для учнів початкових класів він встановлений у таких межах: у другому класі - до 1 години, у третьому - до 1,5 години, у четвертому - до 2 годин. Враховуючи, що домашні завдання задаються здебільшого з читання, письма та математики, легко встановити, що на виконання домашніх завдань з математики учні другого класу повинні витрачати не більше 15 хв, третього - до 20 хв, четвертого - до 25 хв. У початкових класах забороняється задавати домашні завдання на вихідні та святкові дні. Крім того, у першому півріччі першого класу домашні завдання з математики задавати заборонено.

У зміст домашніх завдань повинен входити матеріал, який має істотне значення для засвоєння знань та формування умінь і навичок. Дуже корисно розробляти зміст і обсяг домашніх завдань при плануванні всієї теми. У підручниках математики для початкової школи домашні завдання виділені спеціальними позначками. Так, у підручнику "Математика – 2(1)" для чотирирічної початкової школи [ 22 ] біля номера вправи для домашнього завдання вверху стоїть маленький кружечок: 15º. Для того, щоб домашня навчальна робота учнів виконувала свої освітні, виховні та розвивальні функції, слід її методично правильно організовувати. Керівництво домашньою навчальною роботою учнів з математики йде в основному через інструктаж школярів та через перевірку виконаної ними роботи.

Успішне виконання учнями домашніх завдань, у значній мірі, залежить від якості роботи вчителя. Йому, насамперед, треба розуміти, що учні не зможуть успішно справитися з домашнім завданням, якщо не будуть знати як його виконувати. Саме тому кожне завдання супроводжується інструктажем. Важливо мати на увазі і таке: чим молодші учні, тим точнішим і детальнішим повинен бути інструктаж. Форми інструктажу можуть бути різними: проста вказівка на те, що домашнє завдання слід виконувати тим способом, який застосовувався у класі; пояснення способу виконання на двох-трьох прикладах; розбір у класі найбільш складних випадків у вправах домашнього завдання; пояснення вимог до роботи та методів виконання домашнього завдання тощо. З метою розвитку самостійності учнів при виконанні домашніх завдань, формування навичок і вмінь навчальної праці слід поступово змінювати характер роз’яснення домашніх завдань, переходячи від детального інструктування до більш короткого. На початку вчитель сам називає на якій сторінці підручника знаходяться вправи домашнього завдання, детально пояснює що і як потрібно в них зробити, де їх розмістити. Потім, назвавши номери вправ, вчитель просить учнів їх відшукати у підручнику, вказуючи при цьому номер відповідної сторінки, з’ясувати, що в них потрібно зробити, пояснити як будуть розміщуватися вправи у зошитах. По мірі формування в учнів умінь і навичок навчальної праці інструкції стають більш короткими.

Особливої уваги вимагає задавання домашніх завдань молодшим школярам, які практично не володіють культурою навчальної праці. Інструкцію відносно виконання домашнього завдання їм слід давати не лише по суті розв’язання, але й стосовно розміщення завдання на сторінці. Коли діти оволодіють навичками письма, то вчитель повинен навчити їх перед виконанням домашнього завдання записати у зошитах дату виконання, слова "Домашня робота", номер вправи, слово "Задача". Протягом довготривалого періоду вчитель повинен нагадувати учням про необхідність перевірки правильності виконання домашнього завдання, бо самоконтроль - один із складових елементів культури навчальної праці. Для учнів молодших класів важливо вказувати і порядок виконання завдання: 1) вивчити правило на с.17; 2) виконати вправи №№ 15,16 на с.17. Записавши у такому порядку домашнє завдання, учні будуть спочатку вчити правило, а потім виконувати приклади. Залежно від цілей, завдань і структури уроку вчителем розв’язується питання про час подачі домашнього завдання. Завдання слід задавати тоді, коли учні всім ходом уроку підготовлені до його сприймання, при наявності повної уваги учнів, без поспіху, у спокійній обстановці. Спостереження за роботою вчителів показують, що домашні завдання задаються, як правило, у кінці уроку, але є випадки, коли домашнє завдання повідомляється на початку чи в середині уроку.

Кожне завдання повинне бути у тій чи іншій формі перевіреним вчителем. Найкраще, якщо вчитель зможе охопити перевіркою всіх учнів та проведе її якомога точніше, щоб не залишати помилок у роботах школярів. Перевірка домашніх завдань учнів може здійснюватися різними шляхами. Письмові роботи можуть перевірятися вчителем як у класі, на уроці, так і після уроків. На уроці вчитель може запропонувати дітям відкрити зошити з виконаним домашнім завданням і, пройшовши по класу, встановити наявність домашньої роботи. У такому випадку якісна і детальна перевірка виконаних домашніх завдань провадитиметься вчителем у позаурочний час. Якщо вчитель хоче детально перевірити якість виконання учнями домашнього завдання на уроці, то він може запропонувати дітям прочитати приклади чи розв’язати задачу, звіривши відповіді. Школярі, які допустили помилки, повинні їх виправити під час перевірки. З метою активізації пізнавальної діяльності учнів під час перевірки домашнього завдання можна запропонувати таке: відповідь першого прикладу збільшити на 10! відповідь другого прикладу збільшити у 2 рази! відповідь третього прикладу поділити на 3 тощо.

Готуючись до уроку вчитель повинен продумати характер і способи перевірки та оцінки домашніх завдань. За результатами досліджень даного питання у практиці роботи вчителів відомо, що характер виконання дітьми домашніх завдань багато в чому залежить від характеру перевірки та оцінки у класі. Саме тому праві ті вчителі, які не взагалі перевіряють домашнє завдання, а підпорядковують його перевірку тій чи іншій навчально-виховній чи розвивальній меті. Наприклад, якщо домашнє завдання не пов’язане безпосередньо з наступним уроком, то вчитель може обмежитися лише перевіркою фактичної наявності домашнього завдання, щоб не відволікати уваги дітей від головної мети уроку. Правильність виконання учнями домашньої роботи вчитель з’ясує після уроку. Якщо зміст виконаних домашніх вправ включає в себе опорні знання для усвідомлення нового матеріалу, то у такому випадку домашнє завдання слід перевірити на даному уроці. Така форма перевірки (а якщо ще вона супроводжується поясненням чи обґрунтування виконаних дій, запитаннями: "Чому?", "Як міркував?" тощо) дає інформацію вчителеві про готовність учнів до засвоєння нового матеріалу. У практиці роботи вчителів досить часто застосовується вибіркова перевірка виконання школярами домашнього завдання, у ході якої перевіряється тільки те з домашньої роботи, що необхідне для засвоєння матеріалу наступного уроку.

Поиск по сайту: