АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Схема № 1.2

Читайте также:
  1. I. Схема характеристики.
  2. IV. СХЕМА ПОСТРОЕНИЯ КОМПЛЕКСА ОБЩЕРАЗВИВАЮЩИХ УПРАЖНЕНИЙ
  3. IV. Технологическая схема
  4. Анализ основных конкурентов (схема и описание)
  5. Блок-схема по методу Штейнберга
  6. Велосипедная схема шасси.
  7. Внутри пустых кругов запишите номера недостающих типов стел так, чтобы полученная схема отражала основные направления их эволюции
  8. Вопрос 1 Схема Бернулли
  9. Глава 4. ОСНОВЫ КОМПОНОВКИ ЭЛЕМЕНТОВ В ЛОГИЧЕСКИХ СХЕМАХ И ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ СИСТЕМНЫХ СООТНОШЕНИЙ
  10. Графические (схематичные) реляционные языки
  11. Двонапівперіодна схема з нульовим дротом
  12. Деталізована структурно-логічна схема змісту теми

 

Хоча розвиток науки відбувається буцімто неперервно, але специфіка роботи школи дозволяє проводити зміни шкільних програм лише періодично, причому, завдяки наростаючому темпу розвитку науки, період між двома послідовними реформами напевне буде скорочуватися. Проведенню модернізації змісту шкільної математичної освіти заважають швидкий ріст обсягу наукової інформації, обмеженість строку шкільного навчання, неможливість значного скорочення обсягу виучуваних у школі математичних відомостей з метою включення нової інформації та певний консерватизм системи шкільної освіти. Таким чином, для методики навчання математики одна з найважливіших її проблем - модернізація змісту шкільної математичної освіти - стає неперервно розв’язуваною проблемою: із завершенням однієї реформи розпочинається наукова розробка і підготовка наступної.

Все сказане повною мірою відноситься до змін у змісті курсу математики початкових класів. Саме тому, спробуємо знайти відповідь на запитання: чому ж була проведена істотна реконструкція системи початкової математичної освіти? Традиційний початковий курс арифметики, який вивчався у І-ІУ класах, та його навчання перестав задовольняти вимоги суспільства на той період у таких основних пунктах: початковий курс арифметики виявився ізольованим (за змістом, методами навчання, за ступенем труднощів тощо) від основного курсу математики та інших навчальних предметів середньої школи; математичний зміст цього курсу був незначним, а також мав односторонню цільову спрямованість: вироблення обчислювальних навичок і розв’язування "типових" задач; початковий курс арифметики був занадто розтягнутий за роками навчання, не враховував можливостей до його засвоєння молодшими школярами (дослідження В.Давидова, Л.Занкова, Д.Ельконіна та ін.); методика навчання початкового курсу арифметики була занадто регламентованою, не враховувала рівня педагогічної майстерності вчителів, майже відсутньою була орієнтація на використання індивідуального підходу до школярів у процесі вивчення ними математики тощо.

Разом з тим дослідження М.Бантової, М.Моро, А.Пишкало та ін. показали необхідність збереження перевірених досвідом кількох поколінь традицій, а саме: збереження вчення про цілі невід’ємні числа як основи початкового курсу математики; розвитку обчислювальної культури учнів; концентричності побудови початкового курсу математики. Виходячи з результатів проведених широкомасштабних досліджень, в основу нової програми навчання математики молодших школярів були покладені такі положення:



- курс математики початкової школи повинен стати органічною частиною курсу математики середньої школи, а отже його побудова повинна проводитися на тих же ідейних засадах;

- для додержання принципу наступності у І-ІУ класах вводився єдиний навчальний предмет "математика";

- у курс математики початкових класів вводилися елементи алгебри, які створювали умови для узагальнення арифметики, для розвитку математичного мислення, для ознайомлення учнів з математичною мовою та символікою тощо;

- введення до початкового курсу математики елементів геометрії передбачало їх використання у двох напрямках: 1) вивчення геометричного матеріалу органічно пов’язувалося з деякими питаннями арифметики, надаючи можливість моделювати відповідні питання арифметики цілих невід’ємних чисел; і 2) вивчення елементів геометрії являло собою певний самостійний пропедевтичний курс. Все разом повинне було сприяти підготовці до вивчення систематичного курсу геометрії, розвиткові просторових уявлень і абстрактного мислення учнів;

- у процесі вивчення математики у І-ІУ класах учні повинні були одержати свідоме уявлення про життєво-практичні ситуації, відображені у математичних поняттях: число (міра), фігура, операція (дія), тобто вміти застосовувати математику до розв’язування прикладних задач відповідного рівня;

- з метою мобілізації недостатньо використовуваних у попередній програмі внутрішніх розумових резервів молодших школярів у новій програмі підвищена роль теорії. Це дало змогу піднести рівень математичного розвитку, полегшити осмислене засвоєння нового навчального матеріалу, встановлювати зв’язки між поняттями та їх системами тощо;

‡агрузка...

- початковий курс математики повинен був сприяти розвитку кмітливості в учнів, забезпечувати розвиток математичних здібностей дітей, що особливо цікавляться математикою, а це повинно б було створити умови для здійснення диференціації навчання математики.

На початку 90-х років ХХ століття розпочалася розбудова національної школи України. Одразу ж постало питання визначення змісту шкільного курсу математики, зокрема і курсу математики початкових класів. Під теоретико-методичними основами (ТМО) навчання слід розуміти вихідні, головні положення методики навчання, які являють собою систему знань про навчання, виховання та розвиток школярів у процесі вивчення ними певного навчального предмету і призначені для засвоєння вчителями. Виходячи з такого розуміння поняття “ТМО” навчання, спробуємо слід чітко вказати ТМО відбору змісту курсу математики І-ІУ класів. Оскільки школа виконує соціальне замовлення суспільства, то підґрунтям для їх вибору стали ідеї, закладені у Державній національній програмі "Освіта ХХІ ст.", у Концепції базової математичної освіти в Україні, у концепціях "Загальноосвітня школа України", "Сільська школа України" та ін. Ґрунтуючись на концептуальних положеннях цих документів, вважаємо за необхідне до ТМО відбору змісту курсу математики початкової школи віднести такі закономірності:

- врахування здатності курсу математики початкової школи виконувати соціальне замовлення держави відносно підростаючого покоління, яке забезпечуватиме рух суспільства вперед;

- збереження у змісті курсу математики початкових класів всього найкращого, накопиченого школою, психолого-педагогічною та методичною науками;

- відображення у змісті курсу математики І-ІУ класів рис українського національного характеру, менталітету нашого народу;

- забезпечення курсом математики початкової школи впровадження ідей гуманізації, демократизації, народності, природовідповідності, індивідуалізації, диференціації, неперервності освіти тощо;

- врахування у змісті курсу математики початкових класів особистісної орієнтації навчання;

- забезпечення курсом математики І-ІУ класів підвищення рівня теоретичної і практичної підготовки школярів, пріоритету соціально-мотиваційних факторів у процесі навчання, умов для досягнення кожним учнем відповідного його можливостям і інтересам рівня знань, умінь і навичок;

- створення навчальним предметом "математика" основ для подальшого успішного вивчення курсу математики, для всебічного культурного та розумового розвитку особистості (це пояснюється тим, що вивчення математики у початкових класах не зводиться лише до формування певного кола математичних знань, обчислювальних навичок, але й закладає основи для формування методів пізнання, наукового стилю мислення. Математика за своєю суттю є важливим засобом моделювання явищ і процесів, формування духовної сфери людини, інтелектуальних і морально-етичних компонентів людської особистості. Поряд з цим математика є одним із найпотужніших засобів розвитку творчих здібностей школярів і володіє значними можливостями для розумового розвитку, а також готує до прийняття рішень у нестандартних умовах);

- відображення в курсі математики початкових класів кількох частин, одна з яких була б обов’язковою для всіх закладів шкільної освіти різних типів, різних джерел фінансування, різних засновників, різних форм власності, щоб забезпечити досягнення базового рівня освіти всіма дітьми;

- врахування здатності курсу математики початкової школи передбачати цілісність системи формування особистості на основі досягнень психолого-педагогічної науки, методики навчання математики, педагогічного досвіду навчання математики у вітчизняних і зарубіжних закладах освіти різних типів, науки математики;

- гуманізації навчально-виховного процесу та гуманітаризації змісту математичних курсів;

- особистісної орієнтації навчання на основі базового змісту шкільної математичної науки;

- забезпечення наукової обґрунтованості підходу до визначення змісту навчання математики молодших школярів;

- збереження узгодженості і скоординованості змісту навчання математики молодших школярів з методичним забезпеченням, наявними підручниками, дидактичними матеріалами тощо;

- врахування сучасних досягнень психології, дидактики та методики навчання математики про те, що засвоєння знань і формування умінь й навичок відбувається лише у процесі активної, самостійної, індивідуальної навчальної діяльності учнів;

- врахування при відборі змісту курсу математики стану та розвитку індивідуальних, психологічних і вікових особливостей дітей даного шкільного віку;

- забезпечення змістом курсу математики І-ІУ класів такого рівня математичних знань, вмінь і навичок, розвитку та виховання особистості, здатної жити і працювати у нових, нестандартних умовах, який би відповідав потребам, нахилам, інтересам, здібностям, творчим можливостям кожної дитини.

Де ж визначено зміст початкового курсу математики? Державним документом, який визначає зміст, обсяг, основні завдання математичної підготовки учнів, основні ідеї початкового курсу математики є програма з математики для І-ІУ класів. Зміст програми з року в рік може коригуватися, а тому перед початком роботи вчитель повинен добре вивчити діючу програму. У пояснювальній записці до програми з математики для початкової школи сказано, що основою початкового курсу математики є арифметика цілих невід'ємних чисел і основних величин, в яку органічно вписуються елементи алгебраїчної та геометричної пропедевтики. Весь курс математики побудований на системі доцільно підібраних задач. Отже, основними структурними компонентами змісту курсу математики початкових класів можна вважати: 1) арифметичний матеріал (нумерація чисел, арифметичні дії над числами, дроби); 2) алгебраїчний матеріал (вирази, рівняння, нерівності, буквена символіка); 3) геометричний матеріал (відомості про основні геометричні фігури та їх властивості, побудова геометричних фігур, розв'язування задач геометричного змісту); 4) величини (довжина, площа, маса, швидкість, час, місткість, ціна, вартість, продуктивність праці), одиниці їх вимірювання та співвідношення між ними; 5) текстові задачі ( прості (на одну дію), складені (на дві і більше дій), типові і нетипові).

Які ж відомості відносяться до арифметичної частини курсу математики початкових класів?При вивченні арифметичного матеріалу у дітей потрібно сформувати уявлення про такі поняття: натуральне число, нуль і арифметичні дії; властивості чисел, арифметичних дій та прийоми обчислень, властивості десяткової системи числення; усна та письмова нумерація; зв’язки між діями додавання і віднімання, множення і ділення, залежність між компонентами і результатами арифметичних дій; величини та дроби. На перших уроках математики у початковій школі проводиться підготовка дітей до ознайомлення з числами та арифметичними діями. Робиться це за допомогою практичних вправ на об’єднання двох даних множин предметів, на встановлення відповідності між елементами двох множин, на вилучення частини з даної множини. Від операцій з множинами відбувається поступовий перехід до лічби предметів, до ознайомлення з назвами і послідовністю перших десяти чисел натурального ряду, відбувається знайомство з трьома способами утворення чисел, розглядаються випадки порівняння чисел, знаходиться їх сума і різниця. Названі дії діти спочатку виконують на основі відповідних операцій над множинами, а потім на основі лічби елементів одержаної у результаті виконаної операції множини і, нарешті, на основі прилічування чи відлічування по одиниці чи групами.

Одне з центральних понять курсу математики І-ІУ класів - це поняття натурального числа, яке трактується як кількісна характеристика класу еквівалентних скінченних множин, а вже при вивченні арифметичних дій воно виступає як елемент впорядкованої множини або як член натуральної послідовності. При вивченні арифметичних дій натуральне число одержує подальший розвиток, бо починає виступати у новій якості - як об’єкти, над якими виконують операції. Ознайомлюючись з арифметичними діями, діти розглядають конкретний зміст кожної арифметичної дії, властивості цих дій, зв’язки між ними, залежність та взаємозв’язки між компонентами і результатами дій, вивчають відповідну термінологію та символіку (знаки дій +, -, ·, :; назви компонентів і результатів дій: доданки, сума, зменшуване, від’ємник, різниця, множники, добуток, ділене, дільник, частка). Потім розглядають обчислювальні прийоми, що ґрунтуються на використанні властивостей дій (переставна властивість суми та добутку; різні способи додавання числа до суми і суми до числа; віднімання числа від суми та суми від числа; множення суми на число і числа на суму тощо), а також на основі розуміння зв’язку між діями додавання і віднімання, множення і ділення. Всі властивості дій і різноманітні прийоми використовуються для раціоналізації обчислень.

При вивченні нумерації чисел діти ознайомлюються з новими лічильними одиницями (одиниця, десяток, сотня, тисяча, десяток тисяч тощо), розглядають склад чисел з розрядних доданків (153=100+50+3 або 153 - це одна сотня, п’ять десятків і три одиниці), з’ясовують помісцеве значення цифр у записі числа, вивчають співвідношення між розрядними одиницями. Число нуль у початкових класах трактується як кількісна характеристика класу порожніх множин. Спочатку нуль вводиться як цифра, що позначає на лінійці початок відліку або вимірювання, а потім нуль вводиться як число при відніманні виду 3-3, 5-5, що не суперечить трактуванню суті цього нового числа, а згодом нуль виступає як компонент арифметичних дій 4+0, 0+7, 6-0, 0·6, 3·0, 0:5. Тут же розглядається неможливість ділення на нуль. Цифра нуль використовується вперше для запису числа 10, а потім і наступних круглих чисел (20, 30, 40, 100 тощо), де вона позначає відсутність одиниць деякого розряду у записі числа.

Формування поняття про систему численнявідбувається при вивченні нумерації чисел і арифметичних дій над ними. Поступово вводиться поняття розряду, класу, розрядної одиниці, розрядного числа, їх назви, а у зв’язку з цим розглядаються утворення, назви, запис і читання чисел та їх десятковий склад. До арифметичної частини курсу математики належить також і ознайомлення з дробами. Спочатку у дітей формуються уявлення про частину величини, про порівняння частин, їх запис, читання, а потім діти вчаться шукати частину величини і величину за її частиною. У наступному класі школярі ознайомлюються з найпростішими дробами, їх читанням і записом, із знаходженням дробу числа.

Алгебраїчний матеріал ні у програмі, ні у реальному процесі навчання не виділяється в окремий розділ і включає в себе формування понять рівності, нерівності, рівняння і підготовку учнів до засвоєння поняття змінної. Всі вказані поняття розкриваються на конкретній основі. Розгляд числових рівностей і нерівностей (4=4, 6=5+1, 4>5, 6>3, 7+3>7, 8-4<8-2 тощо) допомагає більш глибоко зрозуміти суть арифметичного матеріалу. Розв’язування найпростіших рівнянь (х+3=5, 5-х=1 тощо) проводиться спочатку способом підбору, а пізніше на основі залежностей між компонентами і результатами арифметичних дій. Рівняння складнішої структури (х+5=4+11, 2·(х+3)=12 тощо) розв’язуються вже тільки другим способом. Буква вводиться спочатку як символ для позначення невідомого числа у рівнянні, а у виразах виду 20+а, в-с та ін. та у нерівностях із змінною 8-с<4, вона розглядається як змінна, хоча термін "змінна" у початковій школі не вводиться. Нерівності з змінною розв'язуються шляхом підбору.

Геометричний матеріал включає в себе ознайомлення з найпростішими геометричними фігурами (пряма, крива, ламана, точка, відрізок прямої, кут, многокутники та їх елементи, прямі і непрямі кути, прямокутник, квадрат, коло, круг, центр і радіус круга тощо), формування умінь розрізняти ці фігури, проводити найпростіші побудови, знаходити довжину відрізка, ламаної знаходити периметр многокутника та площу геометричної фігури. Крім цього, до цієї частини курсу математики входять найрізноманітніші задачі геометричного характеру. Не дивлячись на те, що питання геометричного змісту слід розглядати завжди, коли для цього є можливість і у тісному зв’язку з іншими питаннями курсу, все ж у викладі питань геометрії слід дотримуватися і власної логіки, яка обумовлена основною метою введення геометричного матеріалу у курс математики початкової школи. Мета введення геометричного матеріалу полягає у розвиткові просторових уявлень та уяви дітей, у формуванні у них уявлень про геометричні фігури.

У тісному зв’язку з вивченням арифметичного, алгебраїчного та геометричного матеріалу формується у дітей поняття величини і ідея вимірювання величин. Всі величини, що розглядаються у початковому курсі математики, поділяються на дві групи: основні, відносно яких ставиться завдання навчити дітей їх вимірювати, і похідні, відносно яких такого завдання не ставиться. До першої групи відносяться довжина, маса, площа, а до другої - час, шлях, швидкість тощо. Ознайомлення з величинами, їх вимірюванням та одиницями їх вимірювання проходить практично у тісному зв’язку з формуванням таких понять як число, десяткова система числення, арифметичні дії, геометрична фігура.

Всі текстові задачі початкового курсу математики за кількістю дій, які потрібно виконати для їх розв’язання, поділяються на прості та складені. Прості задачі – це задачі, які розв’язуються однією дією, а складені - двома і більше діями. У пояснювальній записці до програми сказано, що вивчення арифметики цілих невід’ємних чисел будується на системі доцільно підібраних задач, а система їх розміщення і добору забезпечує найсприятливіші умови для зіставлення, порівняння і протиставлення задач. Текстові задачі використовуються для формування нових понять, для здійснення зв'язку навчання математики з життям, для формування практичних умінь і навичок, для встановлення зв’язку і залежності між величинами. У курсі математики початкової школи розглядаються задачі нескладної структури з арифметичним і геометричним змістом. Для визначення обсягу матеріалу, його структури, кількості годин, що відводиться на вивчення того чи іншого матеріалу, слід звернутися до програми, яка може, як ми вже зазначали, щорічно коригуватися. Детальний аналіз методики вивчення кожного з названих питань даного пункту буде проводитися при розгляді конкретних тем курсу математики І-ІУ класів.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)