Малюнок № 4.3

5

Малюнок № 4.4.

Також при вивченні нумерації чисел та арифметичних дій над ними широко використовується рахівниця, яка може мати як горизонтальні, так і вертикальні дротини, на яких розміщено по 10 кісточок. При вивченні мір маси не можна обійтися без терезів, а при вивченні мір часу - без годинникового циферблату. У процесі навчання математики використовується велика кількість моделей, серед яких назвемо моделі сантиметра, дециметра, метра, кв. сантиметра, кута, циферблата, годинника, монет, геометричних фігур тощо. Крім того, широко використовуються не лише самі моделі, але й їх набори: демонстраційні та індивідуальні лічильні палички, набори предметних картинок, набори геометричних фігур, набори рухомих цифр, набори знаків дій та відношень тощо.

Традиційним видом наочних посібників з математики є таблиці. Таблиця – це текстові або числові записи, розміщені в певному порядку, найчастіше стовпцями, або серії малюнків, які вичерпують зміст необхідної інформації. Таблиці діляться на чотири групи: 1) пізнавальні, які використовуються при поясненні нового матеріалу і вміщують нові математичні відомості (див. наприклад таблицю ознайомлення із назвами компонентів дій); 2) тренувальні, які призначені для проведення вправ з метою тренування певних обчислень навичок (див. наприклад таблиці №№ 4.16. і 4.17. додавання чи множення Піфагора); 3) інструктивні, які вміщують у наочній формі або у словесному формулюванні певні вказівки до виконання вправ (див. наприклад інструктивну таблицю написання цифр десяткової системи числення); 4) довідкові, які вміщують інформацію про зв’язки між різними мірами величин, про залежності між компонентами і результатами дій. Якщо за основу класифікації обрати розміри таблиць, то вони бувають демонстраційними та індивідуальними, а якщо місце виготовлення, то фабричними чи саморобними.

+

+7

1

Таблиця № 4.16. Таблиця № 4.17.

Приклади демонстраційних таблиць можна знайти в [ Б-40, Д-25, Л-14, Л-23, М-52, П-33, С-14, С-36, У-2-5, Ч-5 ] та ін. Значна кількість індивідуальних таблиць представлена у підручниках з математики для початкових класів. Це, в першу чергу, таблиці додавання, віднімання, множення, ділення, таблиці мір часу, довжини, маси, таблиці розрядів і класів тощо. Крім цього, у практиці навчання вчителі широко використовують індивідуальні пам’ятки, алгоритмічні приписи, всілякі вказівки тощо, які також виготовлені у вигляді таблиць. Класифікація таблиць має відносний характер, оскільки одна і та ж таблиця може мати різне дидактичне призначення. Таблиці можуть використовуватися на різних етапах навчання і уроку. Велика кількість таблиць, що використовуються при навчанні математики, не дає змогу детально розглянути методику їх використання, а тому це буде зроблено тоді, коли розглядатимуться питання методики вивчення конкретних тем програми курсу математики. Підкреслимо лише, що вчителеві необхідно самому заздалегідь познайомитися з усіма таблицями, що є в його розпорядженні, продумати місце та способи їх використання, методику роботи з ними.

Вище подано загальну характеристику наочних посібників, але при вивченні кожної теми вчитель повинен добирати чи виготовляти серії наочних посібників, які мають тематичний характер. Проаналізуємо деякі тематичні наочні посібники. Так, наприклад, засоби навчання дочислового періоду являють собою добре відомі дітям предмети, ілюстрації казок, об’єкти навколишнього середовища, які пропонуються для лічби, для встановлення відношень “менше”, “більше”, “дорівнює”, для встановлення бінарних відношень між окремими об’єктами чи їх парами. Для успішної організації навчання на цьому періоді вчитель повинен мати набірне полотно, на якому зручно виставляти набори силуетних малюнків чи геометричних фігур, розрізні друковані цифри, картки для орієнтації на площині та у просторі. Поступово починає використовуватися каса цифр.

При вивченні нумерації чисел дуже часто використовуються таблиці (див. таблиці №№ 4.18.-4.20.) складу чисел, які при вивченні нумерації чисел 1-10 подаються у повному вигляді, а при вивченні чисел 11-20 - з порожніми віконцями, щоб на основі знання залежностей між компонентами і результатами дій можна було виконувати усні обчислення. У концентрі “Десяток” використовують дугову рахівницю, яка повинна бути виготовлена разом з дуговою рахівницею другого десятка. На цій рахівниці корисно мати кольорові кісточки, щоб показувати склад першого і другого десятка.

Таблиця № 4.18. Таблиця № 4.19. Таблиця № 4.20.

Як Вам відомо з курсу педагогіки, технічні засоби навчання включають дидактичну техніку (електронно-обчислювальні машини (ЕОМ), кінопроектори, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони, магнітофони, електрофони, кодоскопи); аудіовізуальні засоби: екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, дидактичні матеріали для епіапроекції), екранні засоби динамічної проекції (кінофільми, кінокільцівки, кінофрагменти); фонопосібники (грамзаписи і магнітофонні записи), відеозаписи і телевізійні передачі. Досвід роботи вчителів початкових класів свідчить, що найбільше поширення у процесі навчання математики молодших школярів одержали: із дидактичної техніки - мікрокалькулятори, діапроектори; з аудіовізуальних засобів - діафільми, діапозитиви, кінофрагменти, посібники до кодоскопів. Найбільш розробленими і перевіреними у досвіді роботи є діафільми. У даний час створено і використовується понад 20 діафільмів з математики. На жаль, більшість з них російськомовні. Діафільми дають можливість: миттєво подати на екран готовий навчальний матеріал (малюнок, текст, креслення), що дозволяє заощаджувати час уроку; ілюструвати розповідь (виклад нового матеріалу) або бесіду вчителя, а також піддавати всебічному обговоренню завдання у кадрі діафільму; організовувати самостійну роботу учнів з вивчення нового матеріалу або практичну роботу з формування умінь і навичок; використовувати матеріали кадрів діафільму для повторення чи контролю знань; затримувати кадри на екрані стільки, скільки потрібно для засвоєння учнями відповідної інформації.

Діафільми можуть використовуватися як самостійно, так і в сполученні з іншими засобами навчання. Як правило, кожен діафільм містить кадр "До відома вчителя", в якому дано короткі методичні рекомендації. Всі кадри діафільму містять певний субтитр (підпис), в якому даються роз’яснення або формулюються завдання учням. У даний час з’являється система діапозитивів з математики для початкових класів. Діапозитиви відрізняються за своїми дидактичним призначенням від діафільмів, бо кадри діапозитивів можуть використовуватися у будь-якому порядку; кадри діапозитивів не містять субтитрів, а тому всі пояснення і завдання повинен давати вчитель; більший формат кадру діапозитива дає можливість одержувати більш яскраве та збільшене зображення. На відміну від діапроекторів при використанні епідіаскопів і кодоскопів матеріал для них підбирається чи виготовляється самим вчителем, що і становить певну відмінність методики роботи з кодоскопом чи епідіаскопом від роботи з діафільмами і діапозитивами. Разом з тим, за допомогою кодоскопа зображення можна проектувати на екран чи дошку та доповнювати його безпосередньо на них.

Застосовуючи різні екранні засоби, вчитель при підготовці до уроку повинен визначити місце і час демонстрації екранного посібника на уроці; намітити місце зупинок для проведення бесіди, опитування, самостійної роботи чи якихось інших видів роботи; підготувати і відібрати інші види засобів навчання для можливого комплексного використання; продумати місце і зміст додаткових пояснень у ході демонстрації екранного посібника; визначити зміст навчальної роботи у класі та вдома, яка передуватиме демонстрації даного екранного посібника, у ході його демонстрації та після її завершення. Багато корисного про методику використання різних засобів навчання початкуючий вчитель може знайти у посібниках Л-14, С-14 та у фахових методичних журналах.

Поиск по сайту: