Малюнок № 11.8

Після цього складають план розв’язання задачі. Що будемо визначати у першій дії? – на скільки кілометрів наближаються один до одного автомобілі за одну годину (бажано, щоб частина дітей давала і таку відповідь: яка швидкість зближення обох автомобілів). Як це будемо робити? – додамо швидкості автомобілів. Що визначатимемо у другій дії? – через який час автомобілі зустрінуться. Як це робитимемо? – відстань між містами поділимо на швидкість зближення. Після цього записуємо розв’язання задачі, яке найкраще зробити по діях з коротким поясненням. Така форма запису розв’язання представлена у таблиці № 11.40. На наступному етапі розпочинається формування умінь учнів розв'язувати задачі цього виду. Це відбувається за допомогою системи вправ, яка представлена у підручниках. Для того, щоб усвідомити сутність такої роботи, пропонуємо студентам виконати завдання № 16 для самостійної роботи.

Таблиця № 11.40.

ТМО навчання дітей розв’язувати задачі на рух в протилежних напрямах аналогічні до задач попереднього виду. Ознайомлення із такими задачами покажемо на прикладі такої задачі “Із одного міста одночасно в протилежних напрямках виїхали автомобіль зі швидкістю 80 км/год і мотоцикл зі швидкістю 90 км/год. Якою буде відстань між ними через 4 години?”. Для учнів, яким важко усвідомити зміст задачі без наочної опори, потрібно скласти відповідну схему, яка представлена на малюнку № 11.9. Якщо діти не можуть самостійно її скласти, то слід використати при її побудові наступну систему запитань: звідки виїхали транспортні засоби? – із одного міста. Як ми це позначимо на схемі? – прапорцем. Коли вони виїхали? – одночасно. Як вони рухалися? – у протилежних напрямках. Як це позначимо на схемі? – протилежно напрямленими стрілками. Чи з однаковою швидкістю рухалися автомобіль і мотоцикл? – ні. Як це позначити на схемі? – стрілками різної довжини. Якою була швидкість автомобіля? – 80 км/год. Як це позначити на схемі? – записати над стрілкою. Якою була швидкість мотоцикла? – 90 км/год. Як це позначити на схемі? – записати над стрілкою. По скільки годин був у дорозі кожен транспортний засіб? – по 4 години. Як позначимо на схемі відстань, яку проїхав автомобіль? – відрізком. Із скількох частин складатиметься цей відрізок? – із чотирьох. Чому із чотирьох? – бо автомобіль був у дорозі 4 год. Яку відстань показуватиме кожен із цих чотирьох відрізків? – 80 км. Скількома відрізками позначатимемо на схемі відстань, яку проїхав мотоцикліст? - чотирма. Яку відстань позначає кожен із цих відрізків? – 90 км. Аналіз цієї задачі теж потрібно проводити синтетичним способом, тобто від умови до запитання. Для того, щоб набути відповідних умінь проводити таку роботу, пропонуємо студентам виконати завдання № 17 для самостійної роботи.

80 км/год 90 км/год   І---------І---------І---------І---------І------------І------------І------------І------------І     ?

Поиск по сайту: