АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Малюнок № 9.4

Читайте также:
  1. Малюнок 1 Вікно Конструктора форм
  2. Малюнок 11.3.
  3. Малюнок 11.7.
  4. Малюнок 8.4.
  5. Малюнок 8.5.
  6. Малюнок № 1.
  7. Малюнок № 1.1.
  8. Малюнок № 10.1.
  9. Малюнок № 10.3.
  10. Малюнок № 11.10.
  11. Малюнок № 11.4.
  12. Малюнок № 11.8.

 

Як же формуються уміння вимірювати довжину відрізка? – відповідь на це запитання можна знайти, якщо проаналізувати систему вправ підручників. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що з цією метою використовується така система вправ: 1) завдання на побудову відрізків за зразком підручника; 2) завдання, в яких слід виміряти зображений у підручнику відрізок і побудувати новий; 3) розв'язування текстових задач на збільшення чи зменшення відрізка на кілька сантиметрів, наприклад: довжина відрізка 5 см. Побудувати відрізок на 2 см довший (короткий запис умови та розв’язання таких задач різними способами представлено у лівому стовпці наступної таблиці № 9.2); 4) задачі на зменшення довжини відрізка на кілька сантиметрів (короткий запис умови та розв’язання таких задач різними способами представлено у правому стовпці таблиці № 9.2).

Ці два типи задач відносяться до задач на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, бо при їх розв'язанні, відношення, яке стосується шуканої величини, орієнтує на вибір прямої дії: довший – додавання; коротший – віднімання. Вказані задачі можуть бути розв'язані арифметичним та геометричним способом (ці розв’язання представлені відповідно у другому та третьому рядках таблиці № 9.2). У концентрі "Сотня" розглядаються ті ж самі типи задач, але сформульовані у непрямій формі: 1) Довжина першого відрізка 5 см. Він на 2 см коротший, ніж другий. Яка довжина другого відрізка? 2) Довжина першого відрізка 8 см. Він на 3 см довший, ніж другий. Яка довжина другого відрізка? При розв'язуванні цих задач арифметичним способом спираються на властивість антисиметричності відношень: а<вÞв>a; а>вÞв<а. Значення невідомої величини шукають дією протилежною до змісту вказаного відношення, що стосується даної величини. Отже, при розв'язуванні необхідно встановити відношення шуканої величини до даної: а) до першої задачі: якщо перший відрізок коротший, то другий довший (5+2=7 см); б) до другої задачі: якщо перший відрізок довший, то другий коротший (8-3=5 см). Геометричні способи розв'язування задач полягають у викреслюванні даного та шуканого відрізків. Ці способи розв’язання представлені у таблиці № 9.3.

 



Таблиця № 9.2.

 

І – 5 см   ІІ – ?, на 2 см довший, ніж   І – 8 см   ІІ – ?, на 3 см коротший, ніж
1) 5+2=7 (см) 2) 8-3=5 (см)
│---│---│---│---│---│   │------------------------│---│---│   │---│---│---│---│---│---│---│---│   │----------------------------│  

 

 

Таблиця № 9.3.

 

  │----│----│----│----│----│
 
 


 

5 см

? см

 
 

 


│------------------------------│------│-----│

 

  │---│---│---│---│---│---│---│---│
 
 


 

8 см

 

? см

 
 


│----------------------│

 

 

У концентрі "Десяток" після задач на збільшення і зменшення довжини відрізка розглядаються задачі на різницеве порівняння довжини відрізків. Спочатку ці задачі розглядаються з використанням практичної роботи, під час якої виконується прийом накладання. Тобто, смужки накладаються так, щоб їхні ліві кінці співпали. За положенням правих кінців встановлюють, яка з смужок довша чи яка коротша. У концентрі "Другий десяток" дітей ознайомлюють з мірою довжини "1 дм" і розглядаються вправи на роздроблення і перетворення іменованих чисел, виражених в дм і см. Доцільно виготовити смужку, на якій показати 10 см = 1 дм (див. малюнок № 9.5). Корисно провести аналогію між моделлю дм та моделлю лічильної одиниці десяток, а саме: якщо 1см взяти за модель 1 (одиниці), то 1 дм, що містить 10 см, це 1 дес. Розглядаються вправи на роздроблення і перетворення іменованих чисел, виражених в дм і см (див. малюнок № 9.6). Важливо навчити учнів обґрунтовувати вправи цього типу, спираючись на порозрядний склад чисел та на вказані співвідношення між мірами довжини.

‡агрузка...

 

10 см = 1 дм

 
 
│ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)