АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТМО використання різних методів навчання при навчанні математики молодших школярів

Читайте также:
  1. S-M-N-теорема, приклади її використання
  2. XIV. 7. Вимірювання електрорушійних сил. Застосування методу вимірювання ЕРС для визначення різних фізико – хімічних величин
  3. Аварійний (ловильний) інструмент для обертальних методів буріння.
  4. Активні форми навчання під час занять із гуманітарної підготовки
  5. Аналіз показників використання основних засобів підприємства
  6. Баланс часу зміни та коефіцієнт використання часу зміни
  7. Будова, призначення та правила використання порошкових вогнегасників.
  8. Вартісні показники ефективності використання
  9. Вибір методів навчання
  10. Видатки шкіл. Використання основних фондів
  11. Використання індексного методу при аналізі середнього курсу акцій.
  12. ВИКОРИСТАННЯ ЛIКАРСЬКИХ РОСЛИН

2. При підготовці до уроку перед вчителем постає цілий ряд проблем, зокрема: які методи навчання вибрати для розв’язання загальноосвітніх, виховних і розвивальних завдань уроку? Як поєднувати методи навчання? Як обрати оптимальні для даних умов методи навчання? Досліджуючи питання про те, які методи навчання застосовують вчителі у своїй роботі, В.Паламарчук встановила: у практиці діяльності вчителів спостерігається одноманітність методів роботи; приблизно 2/3 частини уроку вчитель пояснює, ілюструє, опитує, дає для виконання завдання за зразком і лише 1/3 частину часу відводить для активної пізнавальної діяльності учнів; як правило, лише вчителі-новатори використовують все багатство методів навчання [92]. Подолання вказаних недоліків особливо актуальне при зміні парадигми навчання, при переході до особистісно-зорієнтованих навчальних технологій.

Дослідженнями дидактів встановлено, що на вибір вчителем методів навчання впливає понад 20 різноманітних факторів, серед яких найбільш значущими є такі:

- володіння вчителем ТМО вибору методів навчання;

- особливості навчального предмету і змісту навчального матеріалу;

- характер зв’язків між елементами навчального матеріалу;

- фактор часу, що характеризує тривалість проміжку часу між вивченням нових і відомих знань;

- цілі та завдання конкретного уроку;

- необхідність досягнення на кожному уроці навчальних, розвивальних і виховних результатів;

- врахування реальних навчальних можливостей учнів (рівень знань, вмінь і навичок; розвиток у них пізнавальних процесів; відношення до навчання; працездатність; фізичний розвиток; рівень вихованості тощо);

- рівень майстерності й індивідуальних особливостей вчителя;

- наявність і якість засобів навчання;

- вікові особливості школярів;

- обізнаність вчителя з різними класифікаціями методів навчання тощо.

Проведене дослідження ґрунтується на матеріалі різних навчальних предметів, але нас особливо цікавить пошук і знаходження відповіді на запитання: які ж особливості використання і вибору методів саме навчання математики молодших школярів? Спробуємо дати відповідь на поставлене запитання на основі аналізу результатів психолого-педагогічних і методичних досліджень.



Завдяки дослідженням Л.Занкова, Н.Менчинської, Г.Люблінської та ін. відбулися принципові зміни в уявленнях про пізнавальні можливості молодших школярів. Саме тому, до ТМО використання методів навчання математики учнів І-ІУ класів слід обов’язково віднести врахування вікових особливостей дітей. Це створюватиме умови для підвищення теоретичного рівня курсу математики, збільшення кількості розглядуваних понять, зростання ролі узагальнень у навчанні математики молодших школярів, підвищення вимог до розвитку у дітей мислительних операцій, зростання уваги до цілеспрямованої роботи з формування в учнів прийомів розумової діяльності. У зв’язку з початком навчання дітей з шести років значна увага стала приділятися елементам ігрової діяльності, яка створює оптимальні умови для переходу до основного на даному віковому етапі виду діяльності - навчальної діяльності. Більш детально з використанням методів навчання з елементами гри можна познайомитися у [27-30, 44, 54, 78 та ін.].

Наступна закономірність вибору і використання методів навчання математики молодших школярів обумовлена специфікою навчального предмета "математика", зокрема: математики не можна навчити, використовуючи лише пояснювально-ілюстративні методи навчання. Творчий характер математики вимагає для її засвоєння використання репродуктивних методів навчання, за допомогою яких виробляються необхідні уміння і навички розв’язування задач і вправ, виконання арифметичних обчислень, геометричних побудов і засвоюються визначення тощо; змісту і методам математики властиві евристичні та дослідницькі методи, що обумовлює їх використання у процесі навчання математики, зокрема і у І-ІУ класах; абстрактний характер математики вимагає використання наочних методів навчання, які роблять абстрактні поняття доступними для розуміння молодшими школярами.

Ще однією закономірністю, яку слід враховувати при виборі і використанні методів навчання математики у початкових класах, є необхідність активізації діяльності учнів у навчальному процесі. Завдяки цьому змінюється характер бесід, зміст самостійних робіт. Так, бесідам стають притаманні елементи евристики, а самостійним роботам - елементи дослідницької діяльності. Наприклад, розв’язуючи задачу: "Маса ящика 2 кг, а маса яблук у ньому на 18 кг більша. Яка маса ящика з яблуками?", вчитель у процесі аналізу повинен поставити запитання так: що слід знати, щоб дати відповідь на запитання задачі? У результаті перед дітьми постає проблема, але не вказуються шляхи її розв’язання.

‡агрузка...

Четверта закономірність вибору і використання методів навчання математики молодших школярів обумовлена змінами у змісті початкового курсу математики, появою у ньому таких понять, як рівність, нерівність, рівняння, функціональна залежність тощо. Для успішного засвоєння дітьми таких абстрактних понять дуже добре використовувати практичні методи. Так, для встановлення рівночисельності множин широко використовується спосіб встановлення взаємно однозначної відповідності між елементами двох множин. Для цього спочатку використовується предметна наочність, а потім дидактичні матеріали (лічильні палички, набори геометричних фігур тощо). П’ятою закономірністю вибору і використання методів навчання математики є та, що підготовка до вивчення нового матеріалу, ознайомлення з ним, закріплення відповідних знань, вмінь і навичок відбувається за допомогою системи доцільно підібраних вправ. Вони пред’являються дітям у різній формі, з різним рівнем використання наочності, з різним рівнем допомоги тощо. Все це спричиняє значний вплив на вибір методів навчання.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)