Новітні технології та системи навчання математики у початковій школі

4. Забезпечення належного рівня шкільної математичної освіти ніколи не залишалося поза увагою владних структур, науковців і вчителів-практиків, бо це обумовлювалося неможливістю повноцінної освіти людини без належного рівня математичної освіти, впливом математики на інтелектуальний розвиток особистості (мислення, уява, пам’ять, тощо), потребами у високому рівні математичної підготовки все більшої кількості наявних сучасних спеціальностей, опорним характером математики при вивченні суміжних дисциплін (фізика, хімія, біологія, техніка, тощо), об’єктивною складністю навчального предмета “математика” для більшості учнів тощо. Історія розвитку школи та педагогічної науки дозволяє зробити висновок про те, що новітні технології та системи навчання зароджувалися в попередніх завдяки аналізу досвіду роботи вчителів-новаторів шляхом логічної обробки, систематизації, осмислення, глибоких теоретичних узагальнень і трансформації у теоретичні знання.

У наукознавстві визнано, що дослідження будь-якої проблеми слід розпочинати з виділення суперечностей, розв’язання яких дозволить знайти шляхи, форми, методи та засоби подолання недоліків, властивих розглядуваному явищу. Саме з огляду на це спробуємо виділити суперечності, які обумовили появу розвивального та особистісно-орієнтованого навчання математики в початкових класах. Аналіз, розробка та впровадження новітніх навчальних технологій і систем навчання свідчать, що доводиться мати справу з наступними аспектами: 1) методологічним, який полягає у розробці концепції; 2) з психолого-педагогічним, який полягає в обґрунтуванні положеннями психологічної теорії навчальної діяльності системи дій з формування математичних знань, умінь і навичок; 3) з науково-методичним, який полягає в теоретичному та експериментальному обґрунтуванні ТМО і дидактичного забезпечення навчального процесу; 4) з математичним, який вимагає розв’язання питання оптимального переліку математичних знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти учні.

Розвиток школи дає підстави для висновку: пошук шляхів підвищення результативності навчання проводився, по-перше, завдяки активізації навчальної діяльності учнів або активізації учіння, по-друге, завдяки активізації діяльності вчителя або активізації викладання, по-третє, завдяки розробці та впровадженню різноманітних систем, моделей, технологій і форм організації навчання. Інтенсивність цієї роботи підвищувалася коли громадськість і суспільство стають особливо незадоволеними результатами роботи школи та невідповідністю рівня підготовки підростаючого покоління вимогам сьогодення або коли відбуваються кардинальні зміни в житті суспільства, пов’язані зі зміною парадигми освіти.

У психолого-педагогічній і методичній літературі 80-90-х років ХХ століття почали широко застосовуватися терміни “система навчання”, “модель навчання”, “технологія навчання”, які, на жаль, трактуються і використовуються по-різному, що заважає пересічному вчителеві адекватно розуміти суть пропонованих інновацій. Не вдаючись до детального аналізу вказаних понять, домовимося під системою навчання розуміти множину елементів, які визначають процес оволодіння знаннями, уміннями і навичками, способами пізнавальної діяльності, та знаходяться у відношеннях і зв’язках один з одним, утворюючи цілісність та єдиність. Система навчання математики у початкових класах складається з п’яти компонентів: цілі навчання, методи навчання, зміст навчання, засоби навчання і форми навчання.

Під моделлю навчання будемо розуміти уявний образ процесу оволодіння знаннями, уміннями і навичками, способами пізнавальної діяльності під керівництвом вчителя. Модель може бути представлена у вигляді схеми, таблиці тощо. Під технологією навчання будемо розуміти системний метод створення, застосування й визначення всього процесу навчання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів у їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти, та засіб повного управління розумінням навчальних проблем через систему дій учителя й учнів, спрямованих на досягнення чітко визначеної мети шляхом поступового і неухильного виконання певних навчальних дій в умовах оперативного зворотного зв’язку. Співвідношення розглянутих понять можна представити у вигляді наступної схеми № 15.1.

Поиск по сайту: