ТМО вибору методів навчання залежно від особливостей змісту математичного матеріалу

4. Загальновизнано, що методи навчання нерозривно пов’язані зі змістом навчання. У ході модернізації змісту початкового курсу математики до нього було введено ряд нових ідей і понять (Яких саме?), які у минулому ніколи і ні де з дітьми 6-10 років в умовах шкільного навчання не розглядалися. Поява такого матеріалу вимагала використання таких методів навчання, які б найкраще відповідали новому змісту. Так само, як і по відношенню до традиційного змісту навчання, тут не доводилося створювати якихось нових методів навчання. Суть справи полягала в тому, щоб найбільш доцільно підібрати методи навчання та встановити потрібне для розгляду кожного нового питання змісту співвідношення між ними. Значна частина понять курсу математики початкових класів була введена з метою підвищення теоретичного рівня навчального матеріалу та для ознайомлення з деякими базисними поняттями сучасної математики, а тому вони мають абстрактний характер. Для свідомого засвоєння таких понять слід використовувати прийом матеріалізації математичних образів. Зробити це можна лише тоді, коли діти будуть проводити необхідні спостереження, співставлення, робити самостійні висновки, перевіряти їх правильність практично. Досягти цього можна завдяки широкому застосуванню практичних методів навчання. Наприклад, при формуванні поняття кута діти використовують такі практичні роботи: 1) ознайомлення з паперовими моделями кута: відривають кут многокутника (А чому саме відривають?), виготовляють з аркуша паперу довільної форми модель прямого кута; 2) показують кут многокутника; 3) відшуковують прямі та непрямі кути на предметах навколишньої дійсності з допомогою паперової моделі прямого кута; 4) будують многокутники на папері; 5) складають многокутники з лічильних паличок тощо.

Введення нових понять та ідей у початковий курс математики передбачало підвищення рівня теоретичних знань, які дозволяють раціоналізувати вивчення традиційного матеріалу, посилити розвивальну функцію навчання. Завдяки цьому почали ширше застосовуватися методи навчання, спрямовані на формування у дітей узагальнень, абстракції, на самостійне застосування набутих теоретичних знань до розв’язання конкретних практичних задач. Наприклад, ознайомлення дітей із зв’язком між сумою і доданками можна провести, використовуючи таку евристичну бесіду:

- візьміть 5 синіх кружечків і присуньте до них 4 зелених. Скільки всього Ви одержали кружечків? - 9.

- як Ви про це дізналися? - до 5 додали 4. Чому слід додавати? Запишіть відповідь прикладом: 5+4=9. Як у цьому прикладі називається число 5? число 4? число 9?

- вчитель записує на дошці: 5 - перший доданок, 4 - другий доданок, 9 - сума. Покажіть на кружечках, як Ви зображали кружечками перший доданок (учні показують 5 синіх кружечків). Як Ви зображали кружечками другий доданок? Як Ви зображали кружечками суму? (діти показують всі дев’ять кружечків).

- відсуньте зелені кружечки. Скільки кружечків залишилося? Скільки всього було кружечків? Скільки їх залишилося? Як це записати прикладом? - 9-4=5. Що є спільного в обох прикладах? - числа.

- як одержати другий приклад з першого? - від 9, тобто від суми, відняти 4, тобто другий доданок. Що ж ми одержали? – 5. Чим є число 5 у першому прикладі? – першим доданком. Що ж ми одержали, віднявши від суми перший доданок? - другий доданок. Отже, якщо від суми двох чисел відняти перший доданок, то отримаємо другий доданок.

- присуньте тепер зелені кружечки до синіх. Скільки стало всього кружечків? Відсуньте тепер сині кружечки. Скільки залишилося кружечків? - 4. Як це записати прикладом? 9-5=4. Що є спільного у першому і третьому прикладах? - числа 5, 4, 9. Як одержати третій приклад із першого? - від 9, тобто від суми чисел 5 і 4, відняти 5, тобто перший доданок. Як одержати другий доданок, коли відомо суму і другий доданок? - від суми відняти перший доданок. Отже, якщо від суми двох чисел відняти другий доданок, то одержимо перший доданок. Після того, як діти виконають з детальними словесними поясненнями ще кілька прикладів з іншими числами, вони будуть у змозі самостійно сформулювати висновок: якщо від суми двох чисел відняти перший доданок, то одержимо другий доданок, а якщо від суми двох чисел відняти другий доданок, то отримаємо перший доданок. Узагальненням одержаних висновків стане такий: якщо від суми двох чисел відняти один із доданків, то одержимо інший доданок.

При відповідній підготовчий роботі учні початкових класів можуть набувати знання у процесі самостійного пошуку, який спрямовується та скеровується вчителем, тобто є реальні можливості для використання евристичних методів навчання. Так, повторивши відомості про зв’язок між компонентами і результатами дії ділення, вчитель пропонує дітям знайти невідоме значення "x" у рівнянні х:3=9. Якщо школярі не запропонують шлях розв’язання, то слід провести таку бесіду: “ - що записано на дошці? - рівняння. - що у ньому відоме? - частка і дільник. - що слід визначити? - ділене. Як знайти невідоме ділене? - частку помножити на дільник. Чому так можна зробити? - ми знаємо, якщо частку помножити на дільник, то одержимо ділене.” При такому підході до ознайомлення із розв’язуванням рівнянь (який вже можливий на даному етапі навчання) діти знаходитимуть розв’язання конкретного рівняння на основі зв’язків між компонентами і результатами арифметичних дій. Розгляд нових відомостей у початковому курсі математики обумовив необхідність використання нетрадиційних для початкового навчання методів, а також спричинив зміну співвідношень між ними.

Сказане у цьому пункті дозволяє констатувати, що при виборі методів навчання відповідно до особливостей змісту навчального матеріалу вчитель повинен керуватися принаймні наступними теоретико-методичними основами:

- методи навчання слід обирати відповідно до змісту навчального матеріалу;

- абстрактний характер значної частини понять курсу математики детермінує використання практичних методів навчання.

Поиск по сайту: