Родина м'ятликові — Роасеае

Російська назва: кукуруза обьїкновенная Опис рослини. Однорічна трав'яниста росли­на (мал. 17). Коренева система мичкувата. Крім підземних коренів у нижніх вузлах стебла ут­ворюються надземні опорні корені. Стебло вуз­лувате, заввишки до 3 м і вище, завтовшки до З см, негіллясте, у нижній частині іноді здере­в'яніле. Листки почергові, довгі, лінійної фор­ми, зверху опушені, знизу голі, з хвилястим краєм, нижня частина листків утворює піхву. Рослина однодомна. Тичинкові квітки зібрані у верхівкову розлогу волоть, маточкові — у великих (до ЗО см завдовжки) початках, які розміщуються в пазухах листків. Почат- ки охоплюються листкоподібними обгортками. У фазу бутонізації та цвітіння з початків з'являються довгі ниткоподібні шовковисті стовпчики з двома приймочками на верхівці. На кожному стеблі утворюється 1—2, рідше 3 початки. Плоди — зернівки жовтого ко­льору, зібрані в качан вертикальними рядами. Цвіте рослина в липні—серпні. Плоди достигають у вересні—жовтні.

Поширення та місцезростання. Батьківщиною кукурудзи є Цен­тральна та Південна Америка. В Україні Ті вирощують як зернову та силосну культуру. Росте переважно на родючих середньозво- ложених ґрунтах.

Правила заготівлі. Як сировину використовують стовпчики з приймочками, які збирають у фазу молочно-воскової стиглості ка­чанів у серпні—вересні. Сировину збирають на посівах, які вико­ристовують для силосування або з харчовою метою. Стовпчики з приймочками зривають руками, зрізують ножем чи серпом. Сирови­ну складають пухко в кошики або відра.

Охоронні заходи. Забороняється зривати стовпчики з приймоч­ками під час цвітіння рослини, тому що в цьому випадку не утво­рюються плоди.

Первинне оброблення. Сушіння. З сировини видаляють частини, які почорніли. Сушать одразу ж, розкладаючи тонким шаром в 1—
2 см на горищах або під навісами. У суху погоду сировина висихає за 4—5 днів. Якщо сировину сушити товстим шаром і повільно, то вона буріє, пліснявіє, набуває стороннього запаху. У сушарках сто­впчики з приймочками сушать за температури не вище ніж 40 °С. Для запобігання пересушуванню та подрібненню сировини її за­лишають на 1—2 дні у приміщенні для самозволоження. Вихід сухої сировини — 25 %.

Зберігання. Оскільки сировина дуже гігроскопічна, її зберіга­ють в упакованому вигляді на стелажах у сухому приміщенні, яке добре вентилюється. Термін придатності — 3 роки.

Опис сировини. М'які шовковисті нитки (стовпчики), зібрані пучками або частково переплутані, на верхівці яких розташовані дволопатеві приймочки. Стовпчики дещо викривлені, пласкі. Час­то зустрічаються стовпчики без приймочок. Стовпчики завширш­ки 0,1—0,15 мм і завдовжки 0,5—20 см; приймочки — 0,4—3 мм завдовжки. Колір коричневий, коричнево-червоний, світло-жов- тий. Запах слабкий, своєрідний. Смак з відчуттям слизу.

Хімічний склад сировини. Стовпчики з приймочками містять віта­міни С, К, В₂, В₆, Б, Е, каротиноїди, пантотенову кислоту, сте­роїди, сапоніни, спирт інозит, жирну та ефірну олії, камеді, флаво­ноїди, мікроелементи та інші речовини.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати з сировини справляють жовчогінну, сечогінну та кровоспинну дію. Застосо­вують при холециститах, холангітах, гепатитах, сечокам'яній хво­робі, порушеннях у роботі травного каналу. Сировина також має здатність підвищувати вміст протромбіну в крові, що зумовлює збільшення згортання крові.

Мал. 18

Лікарські форми та засоби. Настій, рідкий екстракт, сировина входить до складу жовчогінних та сечогінних чаїв; препарат "Поліфітол-І".

Трава грициків — НегЬа Вигзае разіогіз Грицики звичайні — Сарзеїіа Ьигва разіогіз £. Родина капустяні — Вга$$ісасеае

Народні назви: гречка куряча, кашка горо­бина, трава пастуша.

Російська назва: пастушья сумка обьїкновен- ная.

Опис рослини. Однорічна, іноді дворічна трав'яниста рослина (мал. 18). Корені стрижневі, слабкогіллясті. Стебло прямостояче, просте або розгалужене, заввишки 10—60 см. Прикореневі листки зібрані в розетку, видовжено-ланцетоподібні, від цілих до перис- тороздільних, із трикутними, зазвичай зубчастими лопатями або з виїмчасто-зубчастими. Стеблові листки чергові, сидячі, напівстеб- лообгортні, видовжено-ланцетоподібні, виїмчасто-зубчасті або цілісні, зменшуються до верхівки. Квітки правильні, двостатеві, зібрані у верхівкові китиці. Віночок чотирипелюстковий, білий. Плоди трикутні, оберненосерцеподібні, розкривні стручечки 3—8 мм завдовжки. Насіння численне, дрібне, овальне, приплюснуте, жовту- вато-буре. Цвіте рослина і плодоносить одночасно з березня і май­же все літо. Плоди достигають до приморозків.

Поширення та місцезростання. Росте по всій території України як бур'ян на полях, біля доріг, поблизу будинків, городів, на луках у значних кількостях.

Правила заготівлі. Траву збирають у фазу цвітіння, коли на рослині починають утворюватись нижні плоди. Збирають у суху погоду після того, як спаде роса, зрізають траву ножем, секатором або виривають її з коренем. Потім корені обрізують, залишаючи прикореневу розетку листків.

Первинне оброблення. Сушіння. Зберігання. Сировину звільня­ють від домішок коренів, пожовклих листків, забруднених частин сировини. Не можна збирати рослини із зрілими плодами, що роз­крились, а також рослини, уражені грибком (з білим нальотом на листках). Сушать траву під навісами або на горищах, розкладаючи її тонким шаром до 5—7 см завтовшки на папері або тканині. За сприятливих погодних умов сировина висихає за 5—7 днів. У су­шарках сировину сушать за температури не вище ніж 45 °С. Вихід сухої сировини — 26—28 %.

Сировину зберігають у сухих, прохолодних, затінених приміщен­нях, які добре вентилюються. Термін зберігання — 3 роки.

Опис сировини. Стебла прості або гіллясті, з ребристою поверх­нею, голі або в нижній частині слабко опушені, з листками, квітками та незрілими плодами на витягнутих китицеподібних суцвіттях, часто з розетками прикореневих листків. Прикореневі листки ви­довжено-ланцетоподібні, черешкові, перистороздільні, з гострими трикутними, виїмчастими, цілокраїми або зубчастими частками; стеблові — чергові, сидячі, видовжено-ланцетоподібні цілокраї або
виїмчасто-зубчасті; верхні — майже лінійні зі стрілоподібною ос­новою. Квітки правильні, дрібні, роздільнопелюсткові. Чашечка складається з чотирьох видовжено-яйцеподібних, зелених чашо­листків. Віночок — із чотирьох обернено-яйцеподібних пелюсток. Плоди — стручечки, обернено-трикутно-серцеподібні, на верхівці злегка виїмчасті, сплюснуті, з двома стулками, що розкриваються. Стебла до 40 см завдовжки. Колір стебел, листків і плодів зеле­ний, квіток — білуватий. Запах слабкий. Смак гіркуватий.

Хімічний склад сировини. Трава грициків звичайних містить віта­міни К, С, дубильні речовини, флавоноїди, органічні кислоти, холін, азотовмісні сполуки, сапоніни, макро- та мікроелементи, аміно­кислоти та інші речовини.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати з сировини справляють виражену кровоспинну дію, знижують кров'яний тиск, стимулюють моторну функцію матки, тому їх використовують у разі післяцологових кровотеч, атонії матки, при шлункових, леге­невих і ниркових кровотечах.

Лікарські форми. Настій, рідкий екстракт, збори.

Кора калини — Согіех УіЬигпі

Плоди калини — Ггисіш УіЬигпі

Калина звичайна — УіЬигпит ориіиз Ь.

Мал. 19

Родина жимолостеві — Саргі/оііасеае

Народні назви: гардина, калина лісова.

Російська назва: калина обьїкновенная.

Опис рослини. Гіллястий кущ або невелике дерево 1,5—4 м заввишки (мал. 19). Кора світло- бура, іноді з червонуватим відтінком. Гілки голі. Листки супротивні, широкояйцеподібні, три- і п'ятилопатеві, нерівно- і великозубчасті; звер­ху темно-зелені, зморшкуваті, голі, знизу — світліші, по жилках опушені. Верхні листки слабколопатеві. Черешки при основі мають два ниткоподібних прилистки. Квітки зрослі, п'ятипелюсткові, зібрані в зонтикоподібні волоті. Квітки різняться за розміром та формою. Крайові квітки неплідні, з крупним (діаметром 1—2,5 см) пласким віночком; серединні — плідні, правильні дрібні (діаметром 5 мм), дзвоникоподібні, двостатеві. Плід — куляста або яйцеподібно-
куляста, яскраво-червона кістянка з однією пласкою кісточкою. Цвіте рослина у травні ^-червні. Плоди достигають у серпні—ве­ресні.

Поширення та місцезростання. Рослина росте по всій території України в лісах, по берегах річок, на луках. Калину зазвичай виро­щують на присадибних ділянках.

Правила заготівлі. Кору калини збирають навесні в період руху соку, до того як розпустяться бруньки. На стовбурах і гілках гос­трим ножем роблять надрізи у вигляді півкілець на відстані 20— 25 см один від одного та два поздовжніх надрізи. Смужку кори, що утворилась, відділяють від стовбура, спрямовуючи до нижнього надрізу. Плоди калини збирають у фазу достигання, в суху погоду. Для того щоб уникнути пошкодження плодів, їх краще зривати або зрізати разом з плодоніжками. Плоди складають в ящики, ко­шики або картонні коробки.

Охоронні заходи. При збиранні кори не можна робити кільце­вих надрізів, тому що це призводить до загибелі рослини. Заборо­няється заготовляти сировину з основного стовбура. Вдруге на одній і тій самій ділянці заготовляти кору можна тільки через 10 років, оскільки рослина відновлюється повільно. Краще кору зби­рати на вирубках лісу. При збиранні плодів не можна ламати гілок.

Первинне оброблення. Сушіння. Сировину (кору, плоди) звільня­ють від домішок. Зібрану кору підв'ялюють на повітрі, а потім висушують в сушарках за температури 50—60 °С або під навісами на відкритому повітрі. Під час сушіння сировину періодично пе­регортають і стежать, щоб шматки кори не накладались один на одного. Сушіння вважають закінченим, коли кора при згинанні легко ламається. Вихід сухої сировини — 38—40%. Плоди сушать під навісами, на горищах, підвішуючи пучки гілочок з плодами. Краще сушити плоди в сушарках за температури 60—80 °С, стежа­чи за тим, щоб сировина не підгорала. Висушені плоди звільняють від плодоніжок, гілочок, недозрілих плодів.

Зберігання. Висушену кору та плоди зберігають у сухих примі­щеннях, які добре вентилюються. Термін зберігання кори — 4 роки.

Опис сировини. Кора має форму трубчастих, жолобкуватих або плоских шматків. Зовнішня поверхня кори зморшкувата, з дрібни­ми сочевичками. Внутрішня поверхня гладенька, з дрібними чер­вонуватими плямками та смужками. Злам кори дрібнозернистий.

Шматки кори різні за довжиною і близько 2 мм завтовшки. Зов­нішня поверхня кори бурувато-сіра або зеленувато-сіра, внутріш­ня — світло- або бурувато-жовта. Запах слабкий. Смак гіркуватий, в'яжучий.

Плоди округлої, сплющеної з обох боків форми, зморшкуваті, блискучі кістянки. У м'якоті плодів міститься одна плоска округла кісточка, що погано відділяється від плоду. Кісточка зверху має не­великий загострений носик, а в основі притуплена. Плоди діамет­ром 0,5—1 см. Колір оранжево-червоний або темно-червоний, колір кісточок світло-бурий. Запах відсутній, смак гіркувато-кислий.

Хімічний склад сировини. Кора містить вітамін К, іридоїди, ду­бильні речовини, смоли, фенолокислоти, фенологлікозиди та інші речовини.

Плоди містять хлорогенову, кофейну, урсолову кислоти, каро­тиноїди, вітаміни С і Р, цукри, дубильні та пектинові речовини, амінокислоти, солі калію та інші речовини.

Фармакологічна дія та застосування. Кора калини справляє кровоспинну, гіпотензивну, протизапальну дію, посилює тонус м'язів матки. Застосовують при маткових кровотечах, геморої, зах­ворюваннях системи травлення.

Плоди застосовують як вітамінний засіб; вони справляють по­тогінну, сечогінну та протизапальну дію.

Лікарські форми. З кори готують відвар і рідкий екстракт, із плодів — настій.

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 |

Поиск по сайту:

---