Родина айстрові — Азіегасеае. Народні назви: рум'янок, камилка, луговик

Народні назви: рум'янок, камилка, луговик.

Російські назви: ромашка лекарственная (ободранная), ромаш­ка безьязьічковая (душистая, зеленая).

Опис рослини. Ромашка лікарська — однорічна трав'яниста рос­лина від 15 до 60 см заввишки. Корінь стрижневий, слабко розви­
нутий. Стебло прямостояче, циліндричне, голе, від основи розгалужене, ребристо-борозенчас­те, порожнисте. Листки почергові, сидячі, 2- 3-перисторозсічені на вузькі ниткоподібні сег­менти. Квітки дрібні, зібрані на кінцях стебла та гілок в суцвіття кошики (мал. 41). Плід — сім'янка. Цвіте з травня по серпень. Квітколо­же на початку цвітіння напівкулясте, а на­прикінці цвітіння — конічно-порожнисте.

Ромашка без'язичкова — однорічна росли- Мал. 41

на 15—26 см заввишки. Корінь стрижневий, І стебло прямостояче, голе або опушене лише під кошиками. Лист­ки прості напівстеблообгортні 2-перисторозсічені на вузькі нит- і коподібні сегменти. Листки іусто вкривають стебло, квітки зібрані і в суцвіття кошики на коротких квітконіжках, розміщених на кінцях! пагонів. Усі квітки трубчасті. Плід — сім'янка. Цвіте у липні— серпні.

! Поширення та місцезростання. Зустрічається ромашка лікарська! як бур'ян по всій території України (на Поліссі рідко). Росте уз­довж доріг, вулиць, у садах, парках, на пустирях. Зазвичай утво­рює невеликі зарості, іноді досить значні масиви (Кримська та Херсонська області). Культивують у спеціалізованих господарствах.

Ромашка без'язичкова поширена по всій території України на засмічених місцях, уздовж доріг, поблизу житла. Батьківщина — західні штати Північної Америки, звідки вона була занесена в Європу.

Правила заготівлі. Квітки збирають протягом усього періоду цвітіння, під час горизонтального розміщення крайових квіток (ро­машка лікарська). Зривають руками або спеціальним гребенем, з квітконіжками не довшими за 3 см або без них. Заготівлю прово­дять у суху погоду, уважно стежать за тим, щоб не сплутати ро­машку з іншими схожими рослинами (пупавок, нів'янику, попов- нику тощо).

Сушіння. Зберігання. Сушать на свіжому повітрі, під навісами або в сушарках за температури 30—40 °С, розкладають сировину шаром у 2—3 см (сировина сильно подрібнюється). Вихід сухої си­ровини — 20 %. Зберігають у сухих, добре провітрюваних при­міщеннях, окремо від інших видів сировини. Термін зберігання — 1 рік.

6 9-241

Опис сировини. Ромашка лікарська — суцвіття кошики напівку- лястої або конічної форми, без квітконіжок або з їх залишками не довшими ніж 3 см. Кошики складаються з крайових язичкових та серединних двостатевих трубчастих квіток. Квітколоже голе, дріб- ноямчасте, порожнисте, на початку цвітіння напівкулясте, на­прикінці конічне. Обгортка кошика черепицеподібна, багато- рядна, складається з численних довгастих листочків. Діаметр ко­шиків (без'язичкових квіток) 4—8 мм. Колір язичкових квіток білий, трубчастих — жовтий, обгортки — жовто-зелений. Запах своєрідний, ароматний. Смак пряно-гіркуватий, злегка слизистий.

Ромашка без'язичкова. Кошики яйцеподібно-конічної форми. Квітколоже голе, яйцеподібно-конічне, порожнисте. Обгортка 3- рядна, її листочки еліптичні. Квітки у кошиках усі трубчасті, з 4- зубчастим віночком. Діаметр кошиків 7—15 мм. Колір квіток зеле- нувато-жовтий. Запах ароматний. Смак гіркувато-пряний.

Хімічний склад сировини. Квітки ромашки лікарської містять 0,2—0,8 % ефірної олії синього кольору, головний компонент якої хамазулен (близько 7 %). Хамазулен утворюється з азуленогенів — матрицина і матрикарина. Крім хамазулену в ефірній олії містять­ся інші сесквітерпеноїди — фарнезен, бісаболол, монотерпен мірцен та ін. У квітках також міститься значна кількість флавоноїдів — похідних апігеніну, лютеоліну, кверцетину; кумарини, каротино­їди, вітамін С, полісахариди, холін.

Квітки ромашки без'язичкової містять ефірну олію (0,5 %), у складі якої є бісаболол, але відсутній хамазулен; флавоноїди, холін, кумарини, полісахариди, дубильні речовини, вітамін С.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати ромаїііки лікарської справляють спазмолітичну, знеболювальну, протизапаль­ну, протиалергійну, заспокійливу, антимікробну, жовчогінну дію, підвищують діяльність залоз травного каналу, збуджують апетит;

Препарати ромашки застосовують внутрішньо та зовнішньо. Внутрішньо — при спазмах кишечника, метеоризмі, проносах, гас­триті, коліті, бронхіальній астмі, ревматизмі, порушенні менстру­ального циклу, для лікування захворювань печінки та сечового міхура, при безсонні:

Зовнішньо — для полоскання при запаленні ротової порожнини, запальних процесах сечовивідних шляхів, для спринцювань, обми­вання виразок гнійних ран, гемороїдальних вузлів, при дерматитах, екземі, опіках рентгенівськими променями.

Лікарські форми та засоби. Квітки, настій. Збори: "Арфазетин", "Елекасол", протигемороїдальний. Препарати: ромазулан, ротокан, рекутан, гастроліт, камістад-гель, фітон, гербагастрин, алором.

Ромашку без'язичкову застосовують тільки зовнішньо як ап­течну.

Кореневища та корені оману — Ккіготаіа еі гайісез Іпиіае